Ухвала

від 17.07.2013 по справі 2а-14441/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14441/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Безименної Н.В., Бєлової Л.В. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2012 року закрите акціонерне товариство «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001412240 від 03.05.2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що висновки відповідача та суду першої інстанції, що Договір № 37 є нікчемним та укладений з метою, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, є надуманими та нічим не підтверджені.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

За результатами перевірки, відповідачем складено Акт №49/22-40/30972746 від 04.04.2011 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушено позивачем:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті за листопад 2011 року на суму 209 233 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001412240 від 03.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 261 541 грн., з яких 209 233 грн., - за основним платежем, а 52 308 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Договір «поставки нафтопродуктів» №37 від 01.10.2011 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому у відповідача були обґрунтовані підстави для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання», як покупцем, та ТОВ «Торговий дім Рокитнянський арматурний завод», як постачальником, був укладений Договір поставки нафтопродуктів №37 від 01.10.2011 року, (далі Договір №37).

Згідно Договір №37 постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, а саме, у відпускних облікових картках відповідно до умов цього договору.

Кількість, найменування та ціна продукції вказується в видатковій накладній, рахунку-фактурі на оплату, який видається постачальником покупцю на підставі усної заявки останнього і є невід'ємною частиною цього договору.

В пункті умови розрахунків-передплата Договору №37 зазначено, що покупець зобов'язується оплатити 100% вартості продукції, зазначеної в рахунку-фактурі, до моменту поставки продукції протягом 3 днів з дати виставлення рахунку-фактури.

Договір №37 підписаний сторонами та скріплений печаткою.

Під час розгляду справи позивач зазначає, що на виконання умов Договору №37 ТОВ «Торговий дім Рокитнянський арматурний завод» поставило позивачу нафтопродукти на загальну суму 1 256 000 грн., в т.ч. ПДВ 209 333 грн. 33 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-36 від 02.11.2011 року, №РН-37 від 14.11.2011 року, №РН-38 від 15.11.2011 року, №РН-39 від 24.11.2011 року, №РН-40 від 24.11.2011 року, №РН-41 від 28.11.2011 року, №РН-42 від 30.11.2011 року та №РН-43 від 30.11.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Торговий дім Рокитнянський арматурний завод» були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 1 256 000 грн., в т.ч. ПДВ 209 333 грн. 33 коп. (№36 від 02.11.2011 року - на суму 52 000 грн., в т.ч. ПДВ 8 666 грн. 67 коп., №37 від 14.11.2011 року - на суму 74 040 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 12 340 грн., №38 від 15.11.2011 року - на суму 10 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 666 грн. 67 коп., №39 від 24.11.2011 року - на суму 360 000 грн., в т.ч. ПДВ 60 000 грн., №40 від 24.11.2011 року - на суму 47 000 грн., в т.ч. ПДВ 7 833 грн. 33 коп., №41 від 28.11.2011 року - на суму 170 000 грн., в т.ч. ПДВ 28 333 грн. 33 коп., №42 від 30.11.2011 року - на суму 9 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 500 грн., №43 від 30.11.2011 року - на суму 412 000 грн., в т.ч. ПДВ 68 666 грн. 67 коп.). Дані податкові накладні складені та підписані директором ТОВ «Торговий дім Рокитнянський арматурний завод» Сусло О.Г.

Відповідно до частини 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не було надано суду передбачених Договором №37 рахунків-фактур та будь-яких належних доказів на підтвердження оплати за поставлену згідно із цим договором продукцію.

Також, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності, купленої згідно з Договором №37, продукції.

Відповідно до статей 202, 203 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року передбачено, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Крім наявність у позивача договору та податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реальності господарської операції.

Так, у судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача зазначив, що отриманий від ЗАТ «Рокитнянський арматурний завод» бензин та дизпаливо використовувався для заправки автомобілів позивача, однак не надав суду доказів наявності на балансі позивача автомобілів, доказів транспортування товару, наявності у позивача місця для зберігання бензину та дизпалива.

Отже, позивачем не було надано всіх необхідних первинних документів для підтвердження реальності операцій з ТОВ «Торговий дім Рокитнянський арматурний завод».

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 22 липня 2013 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Безименна Н.В.