Ухвала

від 21.02.2013 по справі 2а/2470/2779/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2779/12

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Сухар Т.В.

відповідача: Фуштей М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогазпром" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Автогазпром» звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у місті Чернівцях про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Автогазпром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 16.07.2012 року №645/22-1/30501510. На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Чернівцях прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001200231 від 01.08.2012 р. про донарахування ПДВ у сумі 113046,50 грн. та №0001190231 від 01.08.2012 р. про донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 134927,00 грн. Підставою для донарахування зазначених податкових зобов'язань стала, на думку ДПІ, наявність безтоварної операції по придбанню зрідженого газу у товариства з обмеженою відповідальністю «СУГ-Восток», у зв'язку із чим товариству із складу валових витрат виключено витрати у сумі 545891 грн. та виключено із складу податкового кредиту суму 109178,0 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкові повідомлення-рішення незаконними та скасувати.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.12.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дала пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 25.06.2012 р. по 09.07.2012 р. ДПІ у м.Чернівцях було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Автогазпром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 16.07.2012 року №645/22-1/30501510. Перевіркою виявлено порушення вимог податкового законодавства, у т.ч. порушення вимог п.п.5.2.1. п.5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3., ст.5 Закону №334, п.п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, ст.138, п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України, а саме встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 134926,0 грн., в т.ч. за І кв. 2011 року на 117136,0 грн., за III кв. 2011р. на 17790,0 грн. та порушення вимог п.44.1. cт.44, п. 198.1. «а», п. 198.3, п.198.6. ст.198 ПК України, а саме встановлено заниження ПДВ на загальну суму 109178,0 грн., в тому числі за січень 2011р. на 22750,0 грн., березень 2011р. на 70958,0грн., липень 2011р. 15470,0грн. Підставою для зазначених висновків стало те, що, на думку податкового органу, позивач використовуючи у своїй діяльності товар підприємства-постачальника з ознаками фіктивності (TOB «СУГ-Восток») безпідставно відніс до складу валових витрат витрати у сумі 545891 грн., по операції, яка реально не проводилась (безтоварна операція), а також включив у зв'язку із цим до складу податкового кредиту суму 109178,00 грн.

У зв'язку із зазначеним ДПІ були прийнятті податкові повідомлення-рішення №001200231 від 01.08.2012 р. про донарахування ПДВ у сумі 113046,50 грн., з них за основним платежем 109178,00 грн., за штрафними санкціями 3868,50 грн. та №0001190231 від 01.08.2012 р. про донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 134927,00 грн. з них за основним платежем 134926,00 грн., за штрафними санкціями 1,00 грн. За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги товариства - без задоволення.

Судом першої інстанції також встановлено, що 26.01.2011 року між ТОВ «Автогазпром» та ТОВ «СУГ-Восток» укладено договір купівлі-продажу №44СУГ-11, відповідно до якого ТОВ «СУГ-Восток» зобов'язався передати за оплату ТОВ «Автогазпром» газ зріджений вуглеводний, ДСТУ 4047-2001 у кількості, по номенклатурі, цінам і у строки постачання згідно умов договору. Строк дії укладеного договору - до 31.12.2011 р., розділом 3 визначена ціна, яка може змінюватись шляхом виставлення рахунку в якому вказується нова ціна товару, приймання товару по якості здійснюється на підставі паспорту (сертифікату) якості, приймання товару по кількості здійснюється на підставі видаткових накладних, та/або товарно-транспортних накладних, та/або актів приймання-передачі, поставка товару здійснюється у порядку та строки встановленні договором, базис поставки: EXW- Шебелинське ОПГТКН, EXW-Юлівський нафтогазопромисел, EXW-ТЦСК Базиливщина, EXW- Качановський ГПЗ, EXW-Купянський ГНС, EXW-Яблунівський ГПЗ, EXW- Харківська ГНС ст. Основа, EXW-TOB „Харківнафтопродукт" ГНС ст. Тернове, EXW-Гнеденцівський ГПЗ, EXW-Кременчуцький НПЗ, EXW-Тимофіївська УДСГ, EXW-ГПС ст. Васильков-1, EXW-ГНС ст. Лелековка, EXW-ГНП с. Вирішальне, EXW-ГНС м. Лисичанськ. При цьому, ТОВ «СУГ-Восток» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа 29.12.2009 р., до видів його діяльності віднесено і оптову торгівлю паливом.

На виконання зазначеного договору ТОВ «СУГ-Восток» позивачу здійснено п'ять поставок зрідженого газу в обсягах і по ціні зазначеній у рахунках-фактуру. Зазначені операції підтверджуються рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, подорожніми листами за відповідними поставками.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цій, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів. При цьому Податковим кодексом України не ставиться в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобов'язань з ПДВ його контрагентами.

В силу вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р., №334/94-ВР (чинного на час проведення господарських операцій щодо постачання ТОВ «СУГ-Восток» позивачу зрідженого газу) платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Об'єктом оподаткування встановлено прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно із ст. 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу ( валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат не включається сума ПДВ, сплаченого у зв'язку із придбанням таких товарів. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Зазначене кореспондується із приписами ст. 139 ПК України.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби"звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з вищезазначеним Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду першої інстанції належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень. Суд апеляційної інстанції вважає, що не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 лютого 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.