Ухвала

від 12.11.2012 по справі 2а-10996/11/0170/22

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10996/11/0170/22

12.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Руднєва А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Красноперекопського управління водного господарства - Нагієвої Конул Ібрагімівни, довіреність № 04/09-26 від 16.01.12

представник позивача, Красноперекопського управління водного господарства - Масляник Владислав Іванович наказ №31-ос, від 16.02.11

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-10996/11/0170/22 за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 17.02.12

за позовом Красноперекопського управління водного господарства (вул. 3-я Промислова, 6,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 адміністративний позов Красноперекопського управління водного господарства до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0000332301 від 25.07.2011 року.

Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 та прийняти нове рішення, якім позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Красноперекопського управління водного господарства зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради Автономної Республіки Крим 19.03.2002 року, ЄДРПОУ 01033993.

Посадовими особами Красноперекопської об'єднаної державної проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Кримським державним проектно-вишукувальним інститутом по меліоративному і водогосподарчому будівництву "Кримдніпроводогосп", код ЄДРПОУ 01037896 за грудень 2010 року, за наслідками перевірки складено акт № 845/23-4/01033993 від 18.07.2011.

За висновками даного акту встановлено завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 10 216,73 грн. На підставі акту, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0000332301 від 25.07.2011 року яким Красноперекопському УВГ збільшено суму грошового зобов'язання за платежами і податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 10216,73 грн. з яких 2554,18 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту у спірному періоді суму податку, у розмірі 10216,73 грн. за податковою накладною, яка була отримана від Кримського ДПВ інституту по меліоративному та водогосподарчому будівництву "Кримдіпроводогосп"ЄДРПОУ 0137896. У порушення п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, Красноперекопський УВГ зависило податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 10216,73 грн.

Згідно акту перевірки, основним постачальником відвантаженої продукції (робіт, послуг) позивача є ТОВ "Кримстройіндустрія".

Актом перевірки від 28.03.2011 року № 3370/23-2/32100553 не встановлено наяв ність у ТОВ "Кримстройіндустрія"власних складських, торгівельних, виробничих та ін ших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фі нансового - господарської діяльності, відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби. Основним постачальником ТОВ "Кримстройіндус трія"є ПП "Родіна", код 37172287 (стан-0) - податкова яма, у якого теж відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами та унеможливлює продаж товарів (надання робіт, послуг) по ланцюгу постачання. У зв'язку з цим податкові зобов'язання Кримського ДПВ інституту по мелі оративному та водогосподарчому будівництву "Кримдіпроводогосп"по відповідному ланцюгу постачання є нікчемним.

Тобто, Кримським ДПВ інститутом по меліоративному та водогосподарчому бу дівництву "Кримдіпроводогосп"зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з метою одер жання податкової вигоди, і відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, по слуг) покупцям.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і ство рює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу подат кового кредиту (зобов'язання) та валових витрат (валових доходів). Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне на стання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

У висновках вищевказаного Акту встановлено відсутність у Кримського ДПВ ін ституту по меліоративному та водогосподарчому будівництву "Кримдіпроводогосп"ад міністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на се бе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення право вих наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують: п.1.4 п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 п.4.1 ст.4,п.п.7.2.3,п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 п.п.7.5.1 п.7.5.ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР „ Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового зобов'язання по взаємо відносинам з Красноперекопським управлінням водного господарства ЄДРПОУ 01033993 ПДВ - 10216,73 грн. Зі змісту ч .1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України витікає, що зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчем ними - в силу припису закону.

Виявлені порушення відповідач обґрунтовує відсутністю у платника податку права на податковий кредит через нікчемність укладених господарських зобов'язань, які, на його думку, не можуть створювати наслідків у податковому обліку сторін.

Красноперекопським управлінням водного господарства до Державної Податкової Адміністрації в Автономній Республіці Крим була направлена первинна скарга на податкове повідомлення - рішення Красноперекопської ДПІ від 25.07.2011р. №0000332301. Згідно рішення про результати розгляду первинної скарги Державною Податковою Адміністрацією в Автономній Республіці Крим, остання була задоволена частково, а саме в частині застосування штрафних санкцій з ПДВ в сумі 2554,18 грн., а в частині завищення податкового зобов'язання в сумі - 10216,73 грн. залишена без задоволення.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Так, позивачем надані первинні, бухгалтерські та інші документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання, а саме: договір № 32-10/286 про виконання робіт по розробці проектно-кошторисної документації "Реконструкція насосної станції 3-С Красноперекопського району"на суму 87571,94 грн., укладений 23.11.2010 року позивачем з Кримським ДПВ ін ститутом по меліоративному та водогосподарчому будівництву "Кримдіпроводогосп"; акт виконаних робіт на суму 61300,36 грн. і податкова накладна № П32-10 від 01.12.2010 року на суму 61300,36 грн., в т.ч. сума ПДВ -10216,73 грн.

Відповідно до п. 198.1 а) ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, па вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того приписами п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України також встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В акті ж перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців"встановлено, що Кримський ДПВ ін ститут по меліоративному та водогосподарчому будівництву "Кримдіпроводогосп"зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 01037896. Відомості про те, що підприємство було ліквідовано у встановленому порядку, установчі документи підприємства були визнані недійсними, державну реєстрацію -анульовано, в матеріалах справи відсутні. Вищезазначене свідчить про те, що висновки викладені в акті відповідача є непідтвердженими.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 17.02.12 у справі № 2а-10996/11/0170/22 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис З.І.Курапова

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук