Постанова

від 27.02.2013 по справі 825/209/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/209/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал -Чернігів» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

14.01.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметал -Чернігів» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові ДПС) і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 28.11.2012 № 0006902320 та № 0006912320. Свої вимоги позивач мотивує тим, що прийняті ДПІ у м. Чернігові ДПС податкові повідомлення-рішення якими позивачу: збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 806 800,75 грн. (776 585,00 грн. за основним платежем та 30 215,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 401 966,00 грн. є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем надані всі первинні документи, згідно з якими отримані від контрагентів Приватного підприємства «Автотрейд-2012» (далі - ПП «Автотрейд-2012»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-Торг» (далі - ТОВ «Термінал-Торг»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Бігрін Груп» (далі - ТОВ «Бігрін Груп»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехкомплект» (далі - ТОВ «Геотехкомплект»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс» (далі - ТОВ «Спецмонтажсервіс») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Контелл» (далі - ТОВ «Контелл») товари (роботи, послуги) пов'язані та були використані в межах господарської діяльності, а тому позивач мав право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту. Крім того, угоди між позивачем та вищезазначеними контрагентами як на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і на момент звернення до суду в установленому порядку недійсними не визнані, а тому відсутні будь-які підстави для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та як наслідок оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити та зазначили, що ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з податку на прибуток та ПДВ за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, операцій з ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Термінал-Торг», ТОВ «Бігрін Груп», ТОВ «Геотехкомплект», ТОВ «Спецмонтажсервіс» та ТОВ «Контелл». За результатами складено акт перевірки та встановлено: вчинення нікчемних правочинів позивачем по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами та порушення позивачем вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України), Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток та завищено залишок від'ємного значення сум ПДВ. В ході перевірки були використані акти, а саме: 1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) від 10.04.2012 № 111/2240/37200994 про неможливість проведення перевірки ПП «Автотрейд-2012» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий, червень, серпень-вересень 2011 року, яким встановлена неможливість фактичного здійснення ПП «Автотрейд-2012» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, в результаті чого порушено ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст.228, 626,629,650,655,658,662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Автотрейд-2012» з постачальниками та покупцями. Операції купівлі-продажу ПП «Автотрейд-2012» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними; 2. Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Переяслав-Хмельницька ОДПІ) від 25.05.2011 № 65/23-1/37340903 про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бігрін-груп» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за січень-квітень 2011 року, яким встановлено, що операції ТОВ «Бігрін-груп» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Правочини між ТОВ «Бігрін-груп» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю; 3. Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва) від 31.05.2012 № 1608/22-9/37240634 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Термінал-Торг», щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2011-30.04.2012 згідно якого операції ТОВ «Термінал-Торг» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Термінал-Торг» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Відповідно до вимог ЦК України зазначені правочини є нікчемними; 4. ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.05.2012 № 1386/22-3/37194947 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Контелл» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 31.03.2012, яким встановлено, що згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «Контелл» має стан - направлено запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання), - відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Інформація щодо чисельності працюючих відсутня. ТОВ «Контелл» має ознаки фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності посадовою особою (ОСОБА_1, який є громадянином Російської Федерації) ТОВ «Контелл», в зв'язку з не підтвердженням факту перетину митного кордону України громадянином Російської Федерації ОСОБА_1, що тягне за собою його непричетність до реального здійснення господарської діяльності підприємства ТОВ «Контелл». В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Контелл» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Контелл» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю; 5. ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2012 № 1347/22-4/37192481 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Геотехкомплект», щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період 01.01.2011 по 31.12.2011, яким встановлено ознаки фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності посадовою особою ТОВ «Геотехкомплект» в зв'язку з не підтвердженням факту перетину митного кордону України громадянином Російської Федерації ОСОБА_3 (директор та головний бухгалтер ТОВ «Геотехкомплект»), що тягне за собою його непричетність до створення та реального здійснення господарської діяльності підприємства ТОВ «Геотехкомплект». Враховуючи вищевикладене та те, що ТОВ «Геотехкомплект» є суб'єктом господарювання, щ має ознаки фіктивності, усі укладені угоди ТОВ «Геотехкомплект» не спричиняють реального настання правових наслідків; 6. ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2012 № 274/221/30617433 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецмонтажсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Агростройперспектива» за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, яким встановлено нікчемність правочинів, які не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Операції з продажу товару ТОВ «Спецмонтажсервіс» на адресу позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», а тому винесені ДПІ у м. Чернігові ДПС податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що скасуванню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач 28.01.2008 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 583425 (том № 4 а.с.121) та є платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом № 100329517 про реєстрацію платника ПДВ (том № 4 а.с.122).

Згідно довідки АА № 680856 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 вантажний автомобільний транспорт (том № 4 а.с.123).

01.01.2011 позивачем (Орендар) з метою здійснення комерційної діяльності укладено договір № 01/11 на оренду відкритих територій з Відкритим акціонерним товариством «Чернігівторгбудматеріали» (далі - ВАТ «Чернігівторгбудматеріали») (Орендодавець), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування за плату відкриту площадку (далі - об'єкт оренди) за адресою: м. Чернігів, вул. Гребінки,128 (магазин № 8), загальною площею об'єкту оренди 50 м. кв. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 4 а.с.108-109). До даного Договору сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 01.12.2011 щодо терміну дії оренди та розміру орендної плати (том № 4 а.с.110).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 10.08.2012 № 2086 (том № 5 а.с.26), згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.82 ПК України та відповідно до наказу від 10.08.2012 № 2124 (том № 5 а.с.25) проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з податку на прибуток та ПДВ за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 операцій з ПП «Автотрейд-2012», ТОВ «Термінал-Торг», ТОВ «Бігрін Груп», ТОВ «Геотехкомплект», ТОВ «Спецмонтажсервіс» та ТОВ «Контелл» відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 28.08.2012 № 1578/22/35686810 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.17-59).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 144 405,00 грн., за 2 квартал 2011 року - 226 030,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 452 017,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року - 564 216,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 52 895,00 грн., за 1-2 квартали 2012 року - 67 964,00 грн.;

п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення на суму 723 287,00 грн., у тому числі за березень 2012 року в сумі 723 287,00 грн. та занижено ПДВ на загальну суму 27 526,00 грн., в тому числі за лютий 2012 року на суму 4 973,00 грн., та за березень 2012 року на суму 22 553,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.11.2012:

№ 0006902320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 806 800,75 грн. (за основним платежем 776 585,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 30 215,75 грн. (том № 1 а.с.61);

№ 0006912320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 401 966,00 грн. (том № 1 а.с.60).

Судом встановлено, що позивачем укладено ряд договорів, а саме:

01.03.2011 між ТОВ «Бігрін Груп» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір постачання № 33, відповідно до якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує на умовах даного Договору товар. Ціни на товар вказані у рахунку-фактурі, що є додатком до даного Договору, до кінця його дії. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.95-96).

Виконання договору підтверджується рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, а оплата підтверджується випискою по рахунку (том № 1 а.с.97-161);

01.11.2011 між ТОВ «Термінал-Торг» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 53, відповідно до якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує на умовах даного Договору товар. Ціни на товар вказані у рахунку-фактурі, що є додатком до даного Договору, до кінця його дії. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.162-163).

Виконання договору підтверджується рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, а оплата підтверджується випискою по рахунку (том № 1 а.с.164-199, том № 2 а.с.1-2);

04.01.2012 між ТОВ «Термінал-Торг» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 13, відповідно до якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує на умовах даного Договору товар. Ціни на товар вказані у рахунку-фактурі, що є додатком до даного Договору, до кінця його дії. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.200-201).

Виконання договору підтверджується рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, а оплата підтверджується випискою по рахунку (том № 1 а.с.202-282, том № 2 а.с.1-2);

01.02.2011 між ПП «Автотрейд-2012» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір № 27, відповідно до якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує на умовах даного Договору товар. Ціни на товар вказані у рахунку-фактурі, що є додатком до даного Договору, до кінця його дії. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 2 а.с.3-4).

Виконання договору підтверджується рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, а оплата підтверджується випискою по рахунку (том № 2 а.с.5-10, 76);

01.02.2011 між ПП «Автотрейд-2012» (Виконавець) та позивачем (Замовник) укладено договір про надання послуг № 28, відповідно до якого Виконавець надає транспортні-експедиторські послуги Замовнику, а Замовник приймає дані послуги та оплачує на умовах даного Договору. Ціни на послуги вказані у рахунку-фактурі, що є додатком до даного Договору, до кінця його дії. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 2 а.с.11-12).

Виконання договору підтверджується рахунками-фактури, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, товарно-транспортними накладними, а оплата підтверджується випискою по рахунку (том № 2 а.с.13-76);

01.04.2011 між ТОВ «Контелл» (Експедитор) та позивачем (Клієнт) укладено договір транспортного експедирування № 37, відповідно до якого Експедитор зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони - Клієнта організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 2 а.с.77-80).

Виконання договору підтверджується рахунками-фактури, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, товарно-транспортними накладними, а оплата підтверджується випискою по рахунку (том № 2 а.с.81-289, том № 3 а.с.1-112);

04.05.2011 між ТОВ «Геотехкомплект» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір постачання № 41, відповідно до якого Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує на умовах даного Договору товар. Ціни на товар вказані у рахунку-фактурі, що є додатком до даного Договору, до кінця його дії. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 3 а.с.124-125).

Виконання договору підтверджується рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, а оплата підтверджується випискою по рахунку (том № 3 а.с.126-230);

23.11.2010 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Спецмонтажсервіс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах даного Договору «товар», номенклатура, асортимент, кількість та ціна якого вказані у Специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного Договору і є невід'ємною його частиною (том № 5 а.с.25-26).

Виконання даного договору підтверджується специфікаціями №1-3, видатковими накладними, рахунком-фактури, рахунком на оплату, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, а оплата підтверджується платіжними дорученнями (том № 5 а.с.27-50).

В подальшому даний товар позивачем було реалізовано, що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, (том № 4 а.с.63-79, 81-83, 85-87, 89-96, 99-102, 104-107).

З акту перевірки вбачається, що за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 позивачем задекларовано: скоригований валовий дохід у сумі 7 509 916,00 грн. та валові витрати у сумі 7 150 447,00 грн. Також, за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 задекларовано податковий кредит по ПДВ в сумі 11 310 066,00 грн.

Підставою для висновків ДПІ у м. Чернігові ДПС про порушення позивачем вимог ПК України та Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 283/97-ВР) є акти, а саме: ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.04.2012 № 111/2240/37200994 про неможливість проведення перевірки ПП «Автотрейд-2012» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий, червень, серпень-вересень 2011 року, Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 25.05.2011 № 65/23-1/37340903 про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бігрін-груп» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за січень-квітень 2011 року, ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.05.2012 № 1608/22-9/37240634 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Термінал-Торг», щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2011-30.04.2012, ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.05.2012 № 1386/22-3/37194947 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Контелл» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 31.03.2012, ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2012 № 1347/22-4/37192481 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Геотехкомплект», щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період 01.01.2011 по 31.12.2011 та ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2012 № 274/221/30617433 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецмонтажсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Агростройперспектива» за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, якими встановлено ознаки нікчемності правочинів (том № 3 а.с.238-252, том № 4 а.с.1-51).

Необхідно зазначити, що згідно ч. 2. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При цьому суд, зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування ПДВ тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був наданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Крім того, посилання ДПІ у м. Чернігові ДПС в акті перевірки на ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни в структурі активів та зобов'язань сторони.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2. статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальниками.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності належним чином складених первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаних контрагентів та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.

Крім того, посилання ДПІ у м. Чернігові ДПС на акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.04.2012 № 111/2240/37200994 про неможливість проведення перевірки ПП «Автотрейд-2012» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий, червень, серпень-вересень 2011 року, Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 25.05.2011 № 65/23-1/37340903 про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бігрін-груп» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за січень-квітень 2011 року, ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.05.2012 № 1608/22-9/37240634 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Термінал-Торг», щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2011-30.04.2012, ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.05.2012 № 1386/22-3/37194947 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Контелл» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 31.03.2012, ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2012 № 1347/22-4/37192481 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Геотехкомплект», щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період 01.01.2011 по 31.12.2011 та ДПІ у Печерському районі м. Києва від 16.05.2012 № 274/221/30617433 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецмонтажсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Агростройперспектива» за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, якими встановлено ознаки нікчемності правочинів (том № 3 а.с.238-252, том № 4 а.с.1-51) не береться судом до уваги, оскільки правочини здійснені між позивачем та контрагентами в передбаченому законом порядку нікчемними не визнані.

Крім того, на момент укладення договорів між позивачем та контрагентами, останні були зареєстровані у встановленому законом порядку (том № 4 а.с.250-255, том № 5 а.с.16-24, 51-52).

З матеріалів справи вбачається, що одним із контрагентів позивача - ТОВ «Контелл» подано позов до ДПІ у Печерському районі м. Києва про скасування наказу № 1678 від 12.08.2011 та визнання дій протиправними. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2012 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Контелл» за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 за результатами якої складено акт № 1128/23-9/37194947 від 15.08.2011 (том № 3 а.с.113-117).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2012 залишено без змін (том № 3 а.с.118-123).

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону № 283/97-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послугу цьому періоді.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, необхідно зазначити, що по-перше, відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам ДПІ у м. Чернігові ДПС, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 28.11.2012 № 0006902320 та № 0006912320.

Відповідно до ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 28.11.2012, а саме:

№ 0006902320, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрметал -Чернігів» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 776 585,00 грн.;

№ 0006912320, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрметал -Чернігів» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 401 966,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал -Чернігів» (код ЄДРПОУ 35686810) судовий збір в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Тихоненко