ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2013 року Справа № 40/5005/6734/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач
суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.
при секретарі: Лазаренко П.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Лихопьок Д.П. представник, довіреність б/н від 27.08.12;
від позивача: Гейко В.І. представник, довіреність б/н від 28.01.13;
відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2012 року у справі № 40/5005/6734/2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоШЄМ", м. Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ
про стягнення 18871 грн. 17 коп.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.02 по 25.02.2013 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2012 року (суддя Красота О.І.) з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоШЄМ" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) стягнуто 3631 грн. 50 коп. боргу, 631 грн. 88 коп. пені, 25 грн. 90 коп. річних, 15211 грн. 30 коп. збитків, 1607 грн. 89 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на його необґрунтованість.
У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоШЄМ" просить рішення господарського суду залишити без змін, а в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
15.11.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АвтоШЄМ" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір оренди, відповідно якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове платне користування частину приміщення площею 53,8 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2. Об'єкт оренди передається в оренду для ведення господарської діяльності (пункт. 1.1 договору).
Орендар вступає в платне строкове користування об'єктом оренди на строк, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта прийому-передачі об'єкта оренди. Об'єкт оренди вважається переданим у користування орендаря з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі, після чого персоналу орендаря забезпечується доступ до об'єкту оренди (п.п. 2.1, 2.2 договору).
У пункті 3.1 договору сторони погодили, що місячний розмір орендної плати складається з:
плати за користування орендованими площами з розрахунку вартості 1 кв.м. площі: 45 грн.; відшкодування витрат на енергозберігання - згідно з показаннями лічильників за формулою: В=С+П+О (де С - покази лічильника, П - втрати електроенергії в лінії (14% від показань лічильника), О - обслуговування електромереж (10% від нарахованої суми)); відшкодування витрат на водоспоживання - згідно з показаннями лічильника, а при його відсутності пропорційно займаним площам.
Згідно пункту 8.1 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Термін фактичного використання орендарем площ обчислюється з моменту підписання акту прийому-передачі. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 30.12.2011 року. Дострокове розірвання договору та внесення в нього змін здійснюється за письмовою згодою сторін. Термін розгляду змін іншою стороною - 5 днів з дня отримання повідомлення. Після закінчення цього строку сторона, якій пропонуються зміни, зобов'язана надати відповідь (п. 8.2 договору).
Додатковою угодою від 25.12.2011 року до договору сторони погодили, що строк дії договору продовжено до 30.06.2012 року (а.с. 11).
На виконання п. 2.2 договору позивач передав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.12.2011 року, який підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 10).
Як вказує у позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоШЄМ", відповідач у травні 2012 року - червні 2012 року не виконав своїх зобов'язань по сплаті орендних платежів, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 3631 грн. 50 коп.
Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно п.3.3 договору оплата орендної плати здійснюється за безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі виставлених орендодавцем рахунків не пізніше 10 банківських днів після їх отримання.
Як вказує фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у заяві від 28.01.2013 року, рахунок від 28.04.2012 року № 0000049 за травень 2012 року з актом виконаних робіт ним одержаний 28.04.2012 року , а сплачений 11.05.2012 року частково в сумі 1241 грн. 16 коп. (а.с. 89,118,126), тобто у межах строку, визначеного у п.3.3 договору. Залишок боргу за травень 2012 року, згідно розрахунку позивача, дорівнює 1210 грн. 50 коп. (а.с. 125), доказів сплати яких відповідачем не надано.
Господарський суд залишив поза увагою та не дав належної оцінки тому факту, що позивачем не було надано належних доказів, які б підтверджували наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 зобов'язань щодо сплати орендної плати за червень 2012 року.
Додана до позовної заяви доповідна записка від 29.06.2012 року свідчить про неможливість вручити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 рахунок на оплату за адресою, де знаходиться орендоване ним приміщення згідно договору оренди від 15.11.2011 року: АДРЕСА_2 (а.с.12). Проте положення договору оренди не містять умови щодо вручення орендареві рахунків для оплати за місцезнаходженням об'єкта оренди. В такому випадку товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоШЄМ" мало надіслати рахунок за червень 2012 року на адресу, за якою проживає відповідач, але такою можливістю не скористалося. А це, враховуючи зміст п.3.3 договору, вказує на відсутність у відповідача обов'язку стосовно оплати за оренду за червень 2012 року.
В такому випадку підстави для стягнення пені і річних за прострочку внесення орендної плати за червень 2012 року відсутні, оскільки неможливо визначити початок перебігу 10-денного терміну, впродовж якого, відповідач, згідно п.3.3 договору, повинен був сплатити орендну плату. А якщо неможна встановити дату, коли зобов'язання мало бути виконане, то неможна й встановити, чи було порушено термін виконання цього зобов'язання взагалі. Таким чином позивачем не доведено момент виникнення у нього права вимоги основного боргу за червень 2012 року і додаткових нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, тому звернення позивача з подібними вимогами є передчасним.
Враховуючи наведене, нараховані товариством з обмеженою відповідальністю "АвтоШЄМ" на підставі п.3.5 договору пеня, а також річні згідно ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають обчисленню з залишку суми боргу за травень 2012 року - 1210 грн. 50 коп.
За результатами проведеного судом апеляційної інстанції перерахунку сума пені, яка підлягає стягненню, становить 43 грн. 66 коп., сума річних - 8 грн. 76 коп.
Колегія суддів не погоджується з посиланням відповідача про дострокове розірвання договору оренди від 15.11.2011 року з 15.05.2012 року, про яке, як вважає фізична особа-підприємець ОСОБА_3, свідчить надана на вимогу апеляційного господарського суду (ухвала від 25.12.2012 року) заява від 14.04.2012 року (а.с. 122), з наступних підстав.
28.01.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 надав до апеляційного суду заяву про виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 року, в якій, зокрема зазначає, що 16.04.2012 року кур'єрською поштою направляв на юридичну адресу товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоШЄМ» заяву про дострокове припинення договору оренди.
У якості доказів відправки відповідач надав накладну кур'єрської пошти SKYNET від 16.04.2012 року №0216 038592 та квитанцію від 16.04.2012 року № 223722 про оплату послуг кур'єрської доставки документів у розмірі 60 грн., видану суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (а.с. 120-121).
У самій заяві відповідача про дострокове припинення договору оренди адреса позивача зазначена як: «г. Днепропетровск ул. Рабочая 23-в», а вже в накладній № 223722 вказано дві адреси позивача і так звана юридична адреса «г. Днепропетровск ул. Рабочая 23-в», а також адреса для листування «адрес переписки а/я 809».
Відповідач надав документ, який на його думку свідчить про отримання його листа позивачем, але, враховуючи зазначення в накладній двох адрес одночасно, відповідач не зазначає, за якою адресою нібито було отримано його листа.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АвтоШЄМ» заперечує одержання будь-ким з його працівників від відповідача листа про дострокове розірвання договору оренди.
З наданої позивачем довідки за підписом директора від 05.02.2013 року № 03 вбачається, що згідно штатного розкладу товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоШЄМ», затвердженого його директором Довгалем А.С., з 01.01.2012 року на підприємстві працює 3 особи, а саме:
- директор Довгаль А.С.
- заступник директора Шкарівський В.Г.
- юрисконсульт Гейко В.І.
Протягом 12 місяців 2012 року кількісний склад співробітників не змінювався, співробітники не звільнялись та не приймались на роботу (а.с. 135).
Крім того, позивачем 08.02.2013 року зроблено запит № 16 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 з приводу надання 16.04.2012 року послуги кур'єрської доставки документів від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 товариству з обмеженою відповідальністю «АвтоШЄМ» за адресами «м. Дніпропетровськ вул. Робоча 23-в» чи «м. Дніпропетровськ, а/я 809»; надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 накладної кур'єрської пошти SKYNET від 16.04.2012 року №0216 038592; видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 квитанції фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 16.04.2012 року № 223722 про оплату послуг кур'єрської доставки документів товариству з обмеженою відповідальністю «АвтоШЄМ» у розмірі 60 грн. (а.с. 139-140).
На цей запит фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у відповіді від 11.02.2013 року повідомив, що "ані він, ані його працівники ніколи не надавали послуги кур'єрської доставки документів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, у тому числі й 16.04.2012 року, по доставці кореспонденції товариству з обмеженою відповідальністю «АвтоШЕМ» за адресами м. Дніпропетровськ, вул. Рабоча, 23-в та м. Дніпропетровськ, а/я 809. Також фізична особа-підприємець ОСОБА_4зазначає, що судячи з копії, сам бланк накладної кур'єрської пошти SKYNET від 16.04.2012 року №0216 038592 справжній, але почерк не фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ним не заповнювався та ОСОБА_3 не видавався. Квитанція фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 16.04.2012 року № 223722 про оплату послуг кур'єрської доставки документів у розмірі 60 гривень справжня, заповнена особисто фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та скріплена його печаткою. Але, як зазначає фізична особа-підприємець ОСОБА_4, від ОСОБА_3 він ніяких грошей не отримував та не видавав йому цієї квитанції" (а.с. 141).
За таких обставин факт повідомлення позивача про дострокове розірвання договору оренди слід вважати недоведеним.
У відповідності з п. 7.1 договору повернення об'єкта оренди орендодавцю здійснюється шляхом підписання акта прийому-передачі сторонами.
Доказів повернення приміщення у спосіб, визначений у договорі оренди, відповідачем не надано.
Як вказує товариство з обмеженою відповідальністю «АвтоШЕМ», 02.07.2012 року, після закінчення строку дії договору, комісією позивача було відкрито орендовані приміщення та проведено їх огляд, в ході якого було встановлено, що майно, належне відповідачу, в приміщеннях відсутнє, а приміщення має наступні пошкодження:
- одна зі стін орендованого приміщення має 150 отворів діаметром 1,5 см.;
- вхідні двері обклеєні пластиком, зняти який неможливо без пошкодження самої двері;
- на підлоговому покритті (ковроліні) площею 33 кв.м. наявні чорні плями;
- на дверях туалету відсутній запірний пристрій;
- стіни мають потертості та забруднення.
Результати даної перевірки зафіксовані в акті комісії від 02.07.2012 року, яким зроблено висновок, що вказане приміщення експлуатувати без відновлювального ремонту не є за можливе та необхідно виконати капітальний ремонт із залученням спеціалізованої організації (а.с.16).
З метою визначення вартості відновлювального ремонту позивач звернувся листом від 02.07.2012 року №13 до товариства з обмеженою відповідальністю „Апекс Дніпро", яке має відповідну ліцензію на проведення будівельних робіт. (а.с.17), на який останнє листом від 06.07.2012 року №28 направило на адресу позивача кошторис, згідно якого вартість відновлювального ремонту складає 15211 грн. 30 коп. (а.с. 18-20).
Відповідно частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування; збитки є одним зі способів відшкодування майнової шкоди.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).
Згідно частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.
Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.
Як вбачається з акту прийому-передачі майна в оренду від 01.12.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «АвтоШЕМ» передало, а фізична особа-підприємець ОСОБА_3 прийняв в оренду згідно договору оренди від 15.11.2011 року приміщення будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10). В цьому акті взагалі не відображений технічний стан приміщення на момент його передачі в оренду. Акт огляду приміщення від 02.07.2012 року (а.с. 16) складений представниками позивача і односторонньому порядку без участі відповідача або представника сторонньої організації.
Відтак неможливо дійти безспірного висновку, що пошкодження, зафіксовані в акті огляду приміщення від 02.07.2012 року, сталися саме з вини фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 і були відсутні на момент передачі цього приміщення в оренду.
Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У конкретному випадку позивачем не доведено наявність жодної складової цивільного правопорушення.
Суд першої інстанції, не встановивши у повній мірі наявність усіх складових цивільного правопорушення, дійшов передчасного висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення збитків в сумі 15211 грн. 30 коп.
В апеляційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зазначає, що про судову справу йому стало відомо у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження і що з 02.07.2012 року по теперішній час він працює і мешкає у Києві.
З такими доводами відповідача неможна погодитись приймаючи до уваги наступне.
Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно інформації, що міститься у договорі оренди від 15.11.2011 року, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «АвтоШЕМ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адресою місцезнаходження відповідача є АДРЕСА_1 (а.с. 29-31). Отже посилання відповідача в апеляційній скарзі про його необізнаність щодо наявності справи у суді з вказаних ним підстав є безпідставним, оскільки в розумінні вищезгаданої статті Господарського процесуального кодексу України направлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області про порушення провадження у справі на вказану адресу відповідача, навіть коли сторона відсутня за цією адресою, вважається, що така сторона у справі належним чином повідомлена про розгляд справи у суді.
У зв'язку з викладеним апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2012 року у справі № 40/5005/6734/2012 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоШЄМ", м. Дніпропетровськ 1210 грн. 50 коп основного боргу, 43 грн. 66 коп пені, 8 грн. 76 коп. річних і 1609 грн. 50 коп. судового збору, видавши наказ.
В решті позову відмовити».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоШЄМ", м. Дніпропетровськ на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ 752 грн. 63 коп. судового збору по апеляційній скарзі, видавши наказ.
Виконання цієї постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
Суддя В.І. Крутовських
повний текст постанови виготовлений 27.02.13р.
З оригіналом згідно
Помічник судді В.О. Фузейникова
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2013 |
Оприлюднено | 27.02.2013 |
Номер документу | 29588416 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Дмитренко Анна Костянтинівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Дмитренко Анна Костянтинівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні