Постанова

від 04.02.2013 по справі 1170/2а-4175/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-4175/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні об 11-20 год. адміністративну справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Добробут»

до відповідача-1: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

до відповідача-2 : Державної податкової служби у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і встановлення відсутності повноважень (компетенції),

за участю :

секретаря судового засідання - Ківачука Д.В.,

представників :

позивача - Таран М.В.,

відповідача-1 - не з'явився,

відповідача-2 - Бобейко А.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Добробут» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби та Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000930222 від 09.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 110 058,00 грн. основного платежу та 27 515,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та встановлення відсутності повноважень (компетенції) Державної податкової служби у Кіровоградській області щодо визнання правочинів нікчемними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та ТОВ «Приємна Пропозиція», а висновки податкового органу про нереальність господарських операцій та нікчемність правочинів є необґрунтованими, оскільки товар придбаний ним у ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та ТОВ «Приємна Пропозиція» оприбутковано та використано позивачем у господарській діяльності.

Відповідачем-1 до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки позивач включив до податкового кредиту в квітні та липні 2012 року суми податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та ТОВ «Приємна Пропозиція», які, на думку податкового органу, не спричиняють реального настання юридичних наслідків, оскільки господарські операції за правочинами з ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» не підтверджено через відсутність в останнього матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, а ТОВ «Приємна Пропозиція», на думку податкового органу, є суб'єктом господарювання, що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем.

Відповідачем-2 подано до суду заперечення на позовну заяву, з огляду на які. позов не визнається у повному обсязі, так як перевіркою встановлено відсутність факту отримання позивачем товарів від своїх контрагентів, що, на думку податкового органу, свідчить про укладення правочинів без мети настання реальних наслідків.

Ухвалою від 04 лютого 2013 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про встановлення відсутності повноважень (компетенції) Державної податкової служби у Кіровоградській області щодо визнання правочинів нікчемними.

У судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі. Представники відповідачів позов не визнали з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 04.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 11.02.2013 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 19.10.2012 р. по 25.10.2012 р. посадовими особами ДПС у Кіровоградській області та Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі направлень №513, №514, №515, №516 від 18.10.2012 року та відповідно до наказу ДПС у Кіровоградській області від 16.10.2012 р. №466 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Добробут» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року, за наслідками якої складено акт №102/22-6/3062236 від 01.11.2012 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 110 057,97, у тому числі за квітень 2012 р. на суму 58 395,00 грн. та за липень 2012 року на суму 51 662,60 грн. (а.с.8-21, 153, 154-157).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000930222 від 09.11.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 110 058,00 грн. основного платежу та нараховано 27 515,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.22).

Судом встановлено, що 21.05.2012 р. позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 р. в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 450 334,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 58 395,37 грн., у тому числі 25 170,37 грн. за податковою накладною №1321 від 19.04.2012 р. та 33 225,00 грн. за податковою накладною №1372 від 26.04.2012 р. виданими ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» (а.с.62, 67, 70-84).

20.08.2012 р. позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2012 р., в якій задекларовано податковий кредит у розмірі 238 421,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 51 662,60 грн., у тому числі 20 125,00 грн. за податковою накладною №586 від 20.07.2012 р. та 31 537,60 грн. за податковою накладною №587 від 24.07.2012 р. виданими ТОВ «Приємне пропозиція» (а.с.88, 90, 91-115).

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС вважає, що податкові накладні №1321 від 19.04.2012 р., №1372 від 26.04.2012 р., видані ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та №586 від 20.07.2012 р. та №587 від 24.07.2012 р., видані ТОВ «Приємна пропозиція», за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

Як встановлено в судовому засіданні, до складу задекларованого податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 р., позивачем віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 58 395,37 грн. за податковими накладними №1321 від 19.04.2012 р. та №1372 від 26.04.2012 р., виданими ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» за господарськими операціями щодо придбання запасних частин до сільськогосподарської техніки фірми КЛААС відповідно до договорів поставки №1321 від 19.04.2012 року та №1372 від 26.04.2012 р. (а.с.59, 64).

Зі змісту видаткових накладних №РН-0001321 від 19.04.2012 р. та №РН-0001372 від 26.04.2012 р. встановлено, що ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» поставило ТОВ «Агрофірма Добробут» запчастини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 350 372,24 грн., у тому числі ПДВ в сумі 58 395,37 грн. (а.с.61, 66).

Оплату вартості придбаних запчастин позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Бізнестандарт ЛТД» в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою (а.с.60, 65).

В судовому засіданні встановлено, що транспортування запчастин до сільськогосподарської техніки фірми КЛААС, придбаних позивачем у ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», відповідно до умов договорів купівлі-продажу здійснювалося силами ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД».

Судом також встановлено, що до складу задекларованого податкового кредиту з ПДВ за липень 2012 р., позивачем віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 51 662,60 грн. за податковими накладними №586 від 20.07.2012 р. та №587 від 24.07.2012 р., виданими ТОВ «Приємна пропозиція» за господарськими операціями щодо придбання запасних частин до сільськогосподарської техніки фірми КЛААС.

Так, 20.07.2012 р. між ТОВ «Агрофірма Добробут» (покупець) та ТОВ «ДАЙКОР» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №507, відповідно до змісту якого продавець зобов'язався передати покупцеві запасні частини до сільськогосподарської техніки фірми КЛААС (а.с.133).

Оплату за вказаним договором ТОВ «Агрофірма Добробут» здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «ДАЙКОР», що підтверджується банківськими виписками (а.с.85, 86).

Відповідно до договору про переведення боргу №155 від 20.07.2012 р. ТОВ «ДАЙКОР» перевело на ТОВ «Приємна пропозиція» зобов'язання щодо передачі ТОВ «Агрофірма Добробут» запчастин до сільськогосподарської техніки фірми КЛААС (а.с.132-133).

Зі змісту видаткових накладних №РН-0000586 від 20.07.2012 р. та №РН-0000587 від 24.07.2012 р. встановлено, що ТОВ «Приємна пропозиція» поставило ТОВ «Агрофірма Добробут» запчастини до сільськогосподарської техніки на загальну суму 309 975,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 51 662,60 грн. (а.с.87, 89).

З огляду на зміст договорів купівлі-продажу №507 від 20.07.2012 р. та договору про переведення боргу №155 від 20.07.2012 р. транспортування придбаного товару здійснювалося ТОВ «Приємна пропозиція» (а.с.132, 133).

У відповідності до п.п. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п.п.2.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Добробут», предметом діяльності позивача є, зокрема, оптова торгівля сільськогосподарською технікою (а.с.53-58).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА №562903 ТОВ «Агрофірма Добробут» здійснює діяльність з оптової торгівлі сільськогосподарськими машинами та устаткуванням (а.с.24).

У судовому засіданні представник позивача повідомила, що запчастини до сільськогосподарської техніки фірми КЛААС, придбані у ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та ТОВ «Приємна пропозиція» оприбутковані та зберігаються на складі, в обґрунтування чого позивачем надано копію договору оренди нежитлових приміщень, витяг залишків товару по рахунку №281 «Склад» та копію інвентарного опису (склад запчастин) (а.с.171-177, 178-180, 187-192, 212-214).

Також представник позивач пояснила, що ТОВ «Агрофірма Добробут» придбаває сільськогосподарську техніку фірми КЛААС, що була у використанні, ремонтує її та продає, на підтвердження чого до суду надано копію договору на обслуговування, надання послуг з ремонту сільськогосподарської техніки фірми «КЛААС» від 20.01.2012 р., укладеним між ТОВ «Агрофірма Добробут» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, копії свідоцтв та сертифікатів, які засвідчують навчання ОСОБА_3 з ремонту техніки фірми «КЛААС» (а.с.181-186).

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому, у пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивачем у квітні та липні 2012 року сформовано податковий кредит в розмірі 110 057,97 грн. на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та ТОВ «Приємна пропозиція», які на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу податкового кредиту за квітень та липень 2012 р. за взаємовідносинами з ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та ТОВ «Приємна пропозиція» стали висновки податкового органу про те, що господарські операції за квітень та липень 2012 року щодо придбання ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та ТОВ «Приємна пропозиція» товарів у контрагентів-постачальників та продажу ними товарів на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються через відсутність в останнього матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Суд вважає таку позицію Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС безпідставною, оскільки покупець не може нести відповідальність у випадку порушення податкового законодавства своїми контрагентами (продавцями). Натомість, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

Окрім цього, податковий орган під час проведення перевірки, дійшов висновку про те, що господарські правовідносини позивача з ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та ТОВ «Приємна пропозиція» мають протиправним характер, а правочини, на підставі яких здійснювалися зазначені господарські операції щодо поставки запчастин до сільськогосподарської техніки фірми «КЛААС», є нікчемним, оскільки, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним. в тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та ТОВ «Приємна пропозиція», того що правочини укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні придбаного товару, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту за квітень та липень 2012 року ПДВ у сумі 110 057,97 грн.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем і ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» та ТОВ «Приємна пропозиція», відтак, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за квітень та липень 2012 року 110 057,97 грн., а тому позовна вимога підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000930222 від 09 листопада 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Добробут» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 137 573,00 грн., у тому числі 110 058,00 грн. основного платежу та 27 515,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Добробут», код ЄДРПОУ 30462236 (27641, с. Соколівське Кіровоградського району, вул. Автолюбителів, 5) судові витрати в сумі 1 375,73 грн. (одна тисяча триста сімдесят п'ять грн. 73 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт