Ухвала

від 06.02.2013 по справі 2а-3726/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-3726/10/2670 Головучий у 1 інстанції: Донець В.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Ганечко О.М.

Сорочко Є.О.

За участю секретаря: Вилущак Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва до Приватного підприємства "Консалтингова компанія "Геронт-Консалтинг", третя особа: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернувся з позовом до суду до Приватного підприємства " Консалтингова компанія "Геронт-Консалтинг", третя особа: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи, -

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач- Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство "Консалтингова компанія "Геронт-Консалтинг" зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 07.12.1998 року та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 30219344, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Татарська, 21).

Відповідача, як платника податків взято на облік -14.01.1999 року за № 11273/1500, про що зазначено у довідці від 17.02.2010 року.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.02.2010 року відповідач відсутній за місцезнаходженням.

Водночас, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.04.2010 року вбачається, що на час розгляду справи місцезнаходженням відповідача є м. Київ, вул. Татарська, 21, а також внесені зміни стосовно статусу відомостей про юридичну особу із зазначенням, що такі відомості підтвердженні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державна реєстрація припинення підприємницької діяльності юридичної особи проводиться, крім іншого, у разі постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи. При цьому підставою для винесення рішення про припинення підприємницької діяльності юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи є, зокрема, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Пунктом 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають, зокрема, право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Як вбачається з норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні", до компетенції органів державної податкової служби віднесено контроль за додержанням податкового законодавства.

Однак, частиною 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» передбачено, що державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким відповідно до Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 50 від 08.06.2005 року на сьогодні є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до компетенції органів державної податкової служби не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в тому числі контроль за достовірністю даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому звернення до суду з вимогою скасування державної реєстрації юридичної особи на підставі її відсутності за вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням виходить за межі повноважень позивача.

Однак, органи державної податкової служби мають право звернутись до суду з позовом про скасування державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у зв'язку з неподанням податкової звітності.

Крім того, позивачем не доведено, в чому полягає його порушене право, внаслідок наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність відповідача за вказаним його місцезнаходженням.

Як зазначалось судом першої інстанції, відповідачем довідкою з Єдиного державного реєстру від 29.04.2010 р., станом на 29.04.2010 р. спростовано інформацію про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, яка міститься у довідці від 16.02.2010 р. станом на 16.02.2010 року.

Аналізуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ганечко О.М.

Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено 12 лютого 2013 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ганечко О.М.