Постанова

від 26.02.2013 по справі 5023/4479/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року Справа №5023/4479/12

Колегія суддів у складі: головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., суддів Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Федорця Д.Д., Ковальової Т.А.

відповідача - Турсенева Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу ПАТ "Донбасенерго", м. Донецьк (вх. №08Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 03.12.12 року у справі №5023/4479/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі

структурної одиниці "Старобешівська ТЕС", смт. Новий Світ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД", м. Харків

про стягнення 85500,00 грн. та розірвання господарських відносин, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" в особі структурної одиниці "Старобешівська ТЕС", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" (надалі - відповідач) суми збитків у розмірі 85500,00 грн., про розірвання господарських відносин між позивачем та відповідачем та стягнення судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.12.2012 року по справі №5023/4479/12 (суддя Жигалкін І.П.) в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 року по справі №37/334-09 (яка залишена без змін постановою ВГСУ від 09.09.20010 року) судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не доведено наявності правових підстав стягнення з відповідача суми перерахованого авансу, сплаченого платіжним дорученням №2 від 03.08.2009 року.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач у даній справі штучно здійснює підміну предмету позову за справою №5023/4778/11 на стягнення збитків у справі №5023/4479/12. Тож, враховуючи наявність рішень по справі №5023/4778/11 та №37/334-09 суд першої інстанції не знаходить підстав для задоволення позову.

В рішенні зазначено також, що задоволенню не підлягає і вимога позивача, про розірвання господарських відносин між ним та відповідачем, оскільки заявлений спосіб захисту не відповідає ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Позивач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на його незаконність та прийняття рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Як зазначає позивач у своїй скарзі судом першої інстанції не досліджено стан виконання відповідачем зобов'язань за договором № 469 від 03.08.2009 року, а також не надано правової оцінки, що відповідачем не надані докази виконання останнім зобов'язань за договором.

При цьому суд першої інстанції в рішенні (абз. З стор. 4 рішення) необґрунтовано зазначив, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження позовних вимог. Зазначений висновок суду, на думку апелянта, суперечить описовій частині рішення (абз.1 стор. З рішення), в якій зазначено, що у відповідності з умовами п. 3.1., 3.2., 3.4 договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача платіжним дорученням № 2 від 03.08.2009 р. суму в розмірі 85 500,00 грн.

Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував ст. 35 ГПК України та безпідставно послався на судові рішення по інших справах, оскільки по іншим справам були інші вимоги та інші предмети спору.

Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу 11 травня 2010 року, Харківським апеляційним господарським судом, за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" (попередник Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго") в особі структурної одиниці "Старобешівська ТЕС" до ТОВ "Група Технобуд ЛТД" про стягнення 89293,62 грн. по справі №37/334-09 була винесена постанова, якою позивачеві було відмовлено в задоволенні позовних вимог в зв'язку з тим, що позивачем не доведено наявність правових підстав стягнення з відповідача суми перерахованого авансу.

09 вересня 2010 року Вищим господарським судом України, по справі №37/334-09, було винесено постанову, якою також було відмовлено в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго", та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 р. залишено без змін.

25 серпня 2011 року господарським судом Харківської області по справі №5023/4778/11, за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" (попередник Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці "Старобешівська ТЕС") до ТОВ "Група Технобуд ЛТД" про зобов'язання відповідача виконати умови договору в частині поставки на об'єкт (Структурна одиниця ПАТ "Донбасенерго" Старобешівська ТЕС) придбані за отриманий аванс матеріали, вироби, конструкції на суму 70193,0 грн., а також стягнення з ТОВ "Група Технобуд ЛТД" інфляційної складової у розмірі 14038,60 грн., 3% річних - 2 994,26, грн., витрати на ІТЗСП - 236,00 грн., і держмита в сумі 876,26 грн. було відмовлено в задоволенні позовних вимог в зв'язку з тим, що позивачем не було доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

27 жовтня 2011 року Харківським апеляційним господарським судом, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства - "Донбасенерго" в особі структурної одиниці "Старобешівська ТЕС" було залишено без задоволення.

16 січня 2012 року Вищим господарським судом України, по справі №5023/4778/11 було винесено постанову, якою також було відмовлено в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго", та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 року залишено без змін.

На підставі викладеного відповідач вважає, що позивач звернувся до суду, за тим же предметом та за тими ж підставами, за якими господарським судом Харківської області, Харківським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України, вже було відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог, що суперечать ч. 2 ст. 80 ГПК України, та зазначається, що господарський суд припиняє провадження по справі, якщо мається рішення господарського суду або іншого органу, котрий в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, з того ж предмету та за тими ж підставами.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 року по справі №37/334-09 (яка залишена без змін постановою ВГСУ від 09.09.20010 року) судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не доведено наявності правових підстав стягнення з відповідача суми перерахованого авансу, сплаченого платіжним дорученням №2 від 03.08.2009 року.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач у даній справі штучно здійснює підміну предмету позову за справою №5023/4778/11 на стягнення збитків у справі №5023/4479/12. Тож, враховуючи наявність рішень по справі №5023/4778/11 та №37/334-09 суд першої інстанції не знаходить підстав для задоволення позову.

Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваному рішенні, суперечать як нормам матеріального, так і нормам процесуального права, оскільки норми матеріального та процесуального права не містять будь-якого правового зазначення щодо штучного здійснення підміни предмету позову.

Як вбачається з матеріалів справи, по справі №37/334-09 позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача авансу (попередньої оплати) в розмірі 89 293,62 грн. По справі №5023/4778/11 позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача виконати умови договору в частині поставки на об'єкт (Структурна одиниця ПАТ "Донбасенерго" Старобешівська ТЕС) придбаних за отриманий аванс матеріалів, виробів, конструкцій на суму 70193,00 грн., а також стягнення з ТОВ "Група Технобуд ЛТД" інфляційної складової у розмірі 14038,60 грн., 3% річних - 2994,26, грн., витрат на ІТЗСП-236,00 грн. і держмита в сумі 876,26 грн.

По справі №5023/4479/12 позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 85500,00 грн. та про розірвання господарських відносин між сторонами, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов укладеного договору.

Тобто, як правомірно зазначає апелянт (позивач) у своїй скарзі, він звернувся до господарського суду Харківської області з іншими позовними вимогами ніж ті, що були предметом розгляду за справами №37/334-09 та №5023/4778/11, що були розглянуті попередніми господарськими судами.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи не врахував та не надав належної правової оцінки, що відповідно до вимог ст. 849 Цивільного Кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Відповідно до вимог ст. 852 Цивільного Кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок, з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. 883 Цивільного Кодексу України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників, тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Відповідно до вимог ст. 884 Цивільного Кодексу України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження, серед яких є: вирішення питання з водопостачання, відведення та очищення стічних вод, здійснення контролю за якістю питної води.

Як вбачається з матеріалів справи, із метою раціонального використання водних ресурсів, створення умов для їх відтворення, на виконання п.15 ст. 91 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №1185 від 05.07.1999 р. "Про використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища " , керуючись ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " , рішенням Новосвітської селищної ради №5/19-269 від 11.12.2008 р. затверджено Програму з покращення якості питної води та зниження скидання забрудненої води у поверхневі води.

З метою покращення якості питної води, в межах Програми, основним із заходів якої є капітальний ремонт водопроводу питної води по вулицях Леніна, Московська, Радянська в смт. Новий Світ з заміною сталевого водопроводу на поліетиленовий, та у відповідності з рішенням Новосвітської селищної ради № 5/19-269 від 11.12.2008 р., був укладений договір № 469 від 03.08.2009 року між Структурною одиницею ВАТ "Донбасенерго" Старобешівська теплова електрична станція та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД", за умовами якого відповідач зобов'язався виконати роботи загальною вартістю 285 000,00 грн., а позивач - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість шляхом внесення попередньої оплати у розмірі 30% вартості робіт, кінцевий розрахунок провести протягом 5-ти банківських днів після підписання акта здавання-приймання робіт. Тобто, укладений договір, за правовою природою, є договором підряду.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідності з умовами п. 3.1., З.2., 3.4. договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача платіжним дорученням № 2 від 03.08.2009 року суму попередньої оплати у розмірі 85500,00 грн. (отриманих з фонду місцевого бюджету) - 30% від договірної ціни, на придбання матеріалів, необхідних для робіт, з доставкою їх на об'єкт.

Строк дії договору сторонами обумовлений до 31 грудня 2009 року.

Пунктом 2.2.1. зазначеного договору визначено, що дата початку робіт - не пізніше 10 днів від дати здійснення Замовником платежу у відповідності з 3.1.Договору.

Тривалість робіт передбачено умовами п. 2.2 договору у відповідності з затвердженим календарним планом виконання робіт з 03.08.2009 р. по 17.09.2009 р., у вигляді поетапних строків (додаток № 1, 2 до договору):

1-й етап - з 03 по 10 серпня 2009 року (закупівля матеріалів, виробів та конструкцій, доставка матеріалів на об'єкт);

2-й етап - з 10 серпня по 31 серпня 2009 року (розробка ґрунту в траншеях та котлованах екскаваторами, підготовка піщаної основи під трубопроводи);

3-й етап - з 10 серпня по 17 вересня 2009 року (укладання труб поліетиленових різного діаметру, установка засувок, пожежних гідрантів, трійників, всіх елементів, у відповідності з кошторисом). Здача об'єкту до експлуатації - 17.09.2009 р.

Враховуючи виконання позивачем умов п. 3.1. Договору, відповідач повинен був згідно з п. 2.1. Договору приступити до виконання робіт не пізніше 13 серпня 2009 р.

Обсяг робіт, згідно з п. 5.5., договору визначено у відповідності із зведеним кошторисом, локальним кошторисам, Правилами визначення вартості будівництва відповідно затверджених Державних будівельних норм України (ДБН).

Згідно з п. 6.1. Договору, якість робіт повинна відповідати вимогам завдання Замовника, державним стандартам, нормам і правилам.

Пунктом 7.4.5 договору Виконавець зобов'язаний передати Замовнику письмовий звіт про використання матеріалів, згідно з встановленими нормами.

Відповідно до п. 5.6. договору про дату готовності до передання результатів виконаних робіт виконавець повинен повідомити замовника письмово, але не пізніше, ніж за 2 дні до настання такої дати.

За умовами п. 5.7 договору виконання робіт повинно підтвердитись підписанням сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Проект акта приймання-передачі виконаних робіт оформлюється виконавцем у 4-х екземплярах та передається замовнику не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним. Замовник у 3-х денний строк з моменту одержання проекту акта перевіряє його обґрунтованість, підписує, скріплює печаткою один екземпляр оформленого акта повертає виконавцю, або в той же строк замовляє мотивовані заперечення проти підписання цього акта.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав від позивача бюджетні кошти у вигляді попередньої оплати в сумі 85500, 00 грн. на придбання будівельних матеріалів необхідних для виконання робіт, що передбачені умовами договору. Однак відповідач своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного з позивачем договору та у строки, що передбачені ним не виконав.

Також, відповідачем не надано і доказів передання позивачу будівельних матеріалів, придбаних на отримані грошові кошти в сумі 85500, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи предмет договору підряду до здачі його замовникові (позивачу) було знищено з вини підрядника.

Про такий факт свідчать експертний технічний висновок, здійснений ТОВ "Укргеоінжинірінг" (ліцензія АВ № 445363 від 09.12.2008 р. про право здійснювати експертно-технічні висновки, яка діє до 09.12.13 р.), а також акт компетентної комісії (наказ про створення комісії № 436 від 20.11.2009 р.) про визначення обсягу робіт від 09.12.2009 р.

Згідно з актом від 09.12.2009 р. встановлено, що роботи виконано частково, без з'єднання в цілісну ділянку, місцями не засипані траншеї та з відсутністю акта схованих робіт при засипаних траншеях, що призвело до попадання до водопроводу бруду, сміття, гризунів, а також має негативний вплив на оточуючу середу та середу життя населення, є грубим порушенням норм Закону України "Про питну воду та водопостачання", ДБН "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди" в частині забезпечення належного санітарного стану населених пунктів.

Відповідно до вимог ст. 855 Цивільного Кодексу України якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.

На підставі викладеного та відповідно до вимог ст. 849 Цивільного Кодексу України позивач правомірно звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача завданих збитків в сумі 85500, 00 грн. в зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Позовні вимоги, щодо розірвання господарських відносин задоволенню не підлягають, оскільки строк дії договору № 469 від 03.08.2009 року укладеного між сторонами скінчився. Позивач, подавши позов відповідно до вимог ст. 849 Цивільного Кодексу України, відмовився від виконання відповідачем в подальшому робіт передбачених договором №469 від 03.08.2009 року, в зв'язку порушенням відповідачем умов зазначеного договору. Крім того заявлений спосіб захисту про розірвання господарських відносин не відповідає ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2012 року по справі №5023/4479/12 прийнято без урахування фактичних обставин справи та діючого законодавства, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 16, 849, 852, 853, 855, 883, 884 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського суду України, ст.ст. 33, 49, 99,101, п. 2 ст.103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення господарського суду Харківської області від 03.12.2012 року по справі №5023/4479/12 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Технобуд ЛТД" (61102, м. Харків, пров. Рудниковий 3-й, б. 7, ЄДРПОУ 31436830) на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці "Старобешівська ТЕС" (87230, Донецька обл., смт. Новий Світ, код ЄДРПОУ 00131083) 85500,00 грн. збитків, 1710,00 грн. судового збору за подання позову та 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 25.02.2013 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.