Рішення

від 07.02.2013 по справі 1008/7387/12

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1008/7387/12

Провадження № 2/362/556/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2013 Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що 28 липня 2011 року між позивачем, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_2, та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1530 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 3221455300:01:032:0079. Позивач вважає, що в момент укладення даного договору ОСОБА_2 ввів в оману покупця щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо його повноважень, як представника, а саме щодо продажу земельної ділянки, оскільки він особисто не мав наміру її відчужувати, та надав недостовірну інформацію про те, що земельна ділянка вільна від забудови.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні заперечували проти позову, зазначивши, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи судом повідомлявся належним чином, що не перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові матеріали, суд приходить, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з положень ч.3 ст.61 ЦПК України, обставині, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставині.

Згідно до положень ст. 203 ЦК України, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема відповідно до ч.3 цієї статті волевиявлення учасника право чину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підстави недійсності правочину встановлені положеннями ст.215 ЦК України, якими, відповідно до ч.1 цієї статті, є недодержання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Положеннями ст.239 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до положень ст..638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду положень ст.230 ЦК України вбачається, що , якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визначення правочинів недійсними" № 9 від 6 листопада 2009 року, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Положеннями ст.132 ЗК України встановлено, що угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити: назву сторін (прізвище, ім'я, по батькові громадянина, назва юридичної особи); вид угоди; предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); договірну ціну; права і обов'язки сторін; кадастровий номер земельної ділянки; момент переходу права власності на земельну ділянку.

Згідно до змісту довіреності від 12 липня 2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, за реєстровим № 2010, позивач видав довіреність відповідачеві на представництво його інтересів з питань реєстрації прав власності та подальшого продажу, міни та оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий № 3221455300:01:032:0079. Строк дії довіреності визначений до 12 липня 2004 року.

Таким чином, з вище зазначеного документу вбачається про намір позивача здійснити саме відчуження спірної земельної ділянки.

Право власності позивача на спірну земельну ділянку підтверджується державним актом серії ЯЖ № 663788-82454 від 5 серпня 2008 року.

У відповідності до договору від 28 липня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, за реєстровим № 1192, між позивачем, в імені якого за нотаріально посвідченим дорученням діяв відповідач ОСОБА_2, та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1530 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 3221455300:01:032:0079. Як вбачається з п.9 зазначеного договору, за свідченням продавця, відчужувана земельна ділянка на момент укладення договору, вільна від забудови.

З огляду акту № 10 від 27.10.2011 року, складеного комісією Глевахівської селищної ради щодо обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 та довідок 353 від 26 липня 2011 року та № 638 виконавчого комітету Глевахівської селищної ради від 14 жовтня 2011 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,1532 га по АДРЕСА_1 вільна від забудови. Наявний будинок фактично розташований на земельній ділянці по вул. Антонова, 4 «а», побудований з порушенням меж сумісного землевласника.

Фактичне місце розташування будинку саме по АДРЕСА_2 підтверджується заявою позивача до виконавчого комітету Глевахівської селищної ради від 23 червня 2011 року.

Таким чином, наведена позивачем в суді обставина щодо недостовірності інформації про те, що спірна земельна ділянка на момент укладення спірного договору купівлі-продажу не була вільна від забудови не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до рішення Васильківського міськрайонного суду від 2 липня 2012 року по цивільній справі № 2-273/12, в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 у визнані недійсним договору купівлі-продажу від 28 липня 2011 року земельної ділянки, площею 0,1530 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 3221455300:01:032:0079, відмовлено.

Тобто, є судове рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Законність зазначеного рішення підтверджена ухвалою Апеляційного суду Київської області від 1 жовтня 2012 року.

З огляду на наведене, на думку суду залучення як співвідповідача по зазначеній справі ОСОБА_2 є штучним, з метою повторного розгляду вимог щодо визнання недійсним спірного правочину продажу земельної ділянки.

Отже, з аналізу зібраних по справі доказів аналізуючи наведене, оцінюючи всі докази по справі, суд вважає, що договір купівлі-продажу відповідає загальним вимогам та не суперечить іншим актам діючого цивільного законодавства, а тому, підстави для визнання спірного правочину недійсним відсутні, у зв'язку з чим, вимоги позову не можуть бути задоволені.

На підставі ст.ст. 203, 215, 230 ЦК України та керуючись ст.ст. 56, 57-61, 84, 88, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Корнієнко С.В.