Постанова

від 13.02.2013 по справі 5011-51/10402-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа№ 5011-51/10402-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Пащенко П.М. - пред. за дов. від 11.06.2012 №161.

відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство LITTLE ONE"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2012р.

у справі № 5011-51/10402-2012 (суддя - Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "АДЕФ -Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство LITTLE ONE"

про стягнення 144 284, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.10.2012р. позов задоволено частково: підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство LITTLE ONE" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "АДЕФ -Україна 110 000,00 грн. - основного боргу, 20 973, 33 грн. - пені, 1 794,20 грн. - 3 % річних, 5 521, 08 грн. - витрат на оплату послуг адвоката та 2 655, 35 грн. -судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Повернено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "АДЕФ - Україна" надмірно сплачений судовий збір у розмірі 41, 06 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство LITTLE ONE" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що прострочення оплати за договором сталося не з вини відповідача, а з вини третіх осіб, також скаржник звертає увагу на те, що за умовами договору позивач виконував замовлення на власний ризик. Відповідач також посилається на те, що не отримував власної вигоди, і поніс збитки тому, що підготував та виконав комплекс організаційних робіт на виготовлення всієї договірної продукції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з апеляційною скаргою у зв'язку з тим, що в договорі не передбачено умови виконання робіт в залежності від дій третіх осіб, а також дії інших осіб не звільняють відповідача від обов'язку виконання ним власних зобов'язань.

Ухвалою від 12.11.2012 року Київський апеляційний господарський суд ухвалив повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство LITTLE ONE» апеляційну скаргу з доданими до неї документами без розгляду, у зв'язку з не наданням доказів сплати судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство LITTLE ONE» після усунення недоліків, що зумовили повернення апеляційної скарги, що підтверджується заявою від 28.11.2012, повторно звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 17.12.2012 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 30.01.2013 року.

В судове засідання 30.01.13 року представники сторін не з'явився, про причини неявки не повідомили, хоча про дату час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 13.02.2013.

В судове засідання 13.02.2013 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне:

Між позивачем (Виконавцем) та відповідачем (Замовником) було укладено договір на виготовлення видавничої продукції № 70/1-П/2011 від 21.09.2011.

Виконавець зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника відповідно до умов договору роботи по виготовленню видавничої продукції і передати замовнику продукцію по номенклатурі у кількості у терміни, зазначені в Договорі, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (п. п. 1.1, 2.4, 3.5 Договору). Повна оплата суми Договору має здійснюватися не пізніше 20.11.2011.

Пунктом 1.2 Договору визначена номенклатура продукції: книга «Пересопницьке Євангеліє» (факсимільне видання). Кількість продукції - 27 одиниць.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість продукції за даним договором складає: 1 шт. - 65 000, 00 грн. без ПДВ.

Як свідчать наявні у справи докази, ТОВ з ІІ "АДЕФ -Україна" відвантажило ТОВ "Рекламне агентство LITTLE ONE" відповідно до видаткової накладної №341 від 21.11.2011 18 одиниць продукції на суму 1170000,00 грн.

Але відповідач не виконав свої грошові зобов'язання належним чином, повністю не розрахувався з позивачем за одержану продукцію, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в розмірі 110000,00 грн. 28.02.2012 позивачем було надіслано претензію №52 відповідачу, щодо здійснення оплати за передану продукцію. Крім того, відповідач повернув позивачу продукцію у кількості 2-х одиниць, що підтверджується видатковою накладною (повернення) №ВП-0000001 від 10.04.2012. Таким чином, з 27 замовлених примірників книги було передано відповідачу тільки 16.

20.07.2012 ТОВ з ІІ "АДЕФ -Україна" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Рекламне агентство LITTLE ONE" суму основного боргу - 110000,00 грн., який існує за відповідачем на день подання позову, пені - 32490,00 грн., 3% річних - 1749,20 грн., витрат за надання адвокатських послуг - 6000,00 грн. та судовий збір - 2885, 68 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не здійснено оплату за договором належним чином в терміни, передбачені договором.

Відповідач у відзиві не погоджується з позовними вимогами у зв'язку з тим, що виконавець зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника та відповідно до умов договору роботи по виготовленню видавничої продукції, передати замовнику,готову видавничу продукцію. Всього на день підписання договору було подано 27 замовлень, а 11 обласних центрів зайнятості, з якими у ТОВ "Рекламне агентство LITTLE ONE" існувала домовленість на поставку книги «Пересопницьке Євангеліє», відмовилися від замовлення на етапі його виконання, а також звертає увагу суду на те, що відповідач також поніс збитки (витрати) на реалізацію проекту «Куточок Державності», для якого і потрібна була вказана книга.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову з наступних підстав:

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з п. 2.3 договору відвантаження продукції здійснюється партіями в строк 3 дні після 100 % передплати кожної партії продукції.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що повна оплата суми договору -не пізніше 20 листопада 2011 року.

Відповідно до п. 3.5 договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу продукцію в розмірі та у терміни, зазначені у договорі.

Відповідно до умов договору оплата відповідачем за виготовлену продукцію не визначається в залежності від її реалізації третім особам, на що посилається відповідач. Те, що відповідач не отримував власної вигоди не є причиною для не виконання взятих на себе зобов'язань.

Отже, позивач виконав зобов'язання передбачені договором та передав, відповідно до видаткової накладної №341 від 21.11.2011, 18 примірників продукції на суму 1170000,00 грн. В матеріалах справи міститься виписка з рахунку позивача, якою підтверджується оплата відповідачем продукції на суму 930 000, 00 грн. за рахунком - фактурою №000283 від 21.09.2011. Повернення відповідачем продукції на суму 130 000, 00 грн. підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 10.04.2012 р., а, отже, заборгованість, що існує у відповідача перед позивачем, на день пред'явлення позову, складає 110000, 00 грн.

Позивач довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості у відповідача за договором на виготовлення видавничої продукції № 70/1-П/2011 від 21.09.2011. Відповідач, в свою чергу, не спростував доводи позивача та не надав докази погашення заборгованості за вказаним Договором в сумі 110000,00 грн., у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в зазначеній частині вимог.

Відповідно до позовних вимог позивач просив суд також стягнути з відповідача пеню в розмірі 0, 1 % від вартості замовлення за кожен робочий день прострочення, 32490,00 грн., та 3 % річних - 1 794,20 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірного нарахування пені та 3 % річних у зв'язку з тим, що:

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 4.1 договору за порушення зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що за порушення термінів оплати відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 0, 1 % від вартості замовлення за кожен робочий день прострочення, але не більше 5 % від загальної вартості.

За розрахунком, доданим позивачем до позовної заяви сума пені складає 32 490, 00 грн., що перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, тому за вірним розрахунком суду першої інстанції сума пені становить 20 973, 33 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір 3 % річних за період з 20.11.2011 р. (дата виникнення заборгованості) до 22.06.2012 р. (дата, визначена позивачем самостійно) складає 1 794, 20 грн.

Колегія суддів вважає, що розмір 3 % річних є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відсутність грошових коштів також не може бути причиною для звільнення від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство LITTLE ONE" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2012р.є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство LITTLE ONE" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2012р. у справі №5011-51/10402-2012 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-51/10402-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.