Ухвала

від 11.02.2013 по справі 2а-5538/12/0170/23

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5538/12/0170/23

11.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Курапової З.І. ,

Кобаля М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 04.07.12 у справі № 2а-5538/10/12/0170

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Крилова, 133,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

до Приватного підприємства "Медведівка" (вул. Леніна, буд.14,Медведівка,Джанкойський район, Автономна Республіка Крим,96121)

про стягнення 5000 грн. адміністративно-господарської санкції за 2011 рік,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.12 у задоволенні позовних вимог Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Медведівка" про стягнення 5000 грн. адміністративно-господарської санкції за 2011 рік - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.12, прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Медведівка" є юридичною особою, державну реєстрацію якого проведено Джанкойською районною державною адміністрацією 15.07.2009 року.

Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Зі звіту про зайнятість інвалідів за 2011 рік, наданого відповідачем позивачу вбачається, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 11 осіб; працюючих інвалідів 0; кількість інвалідів, які повинні працювати 1, фонд оплати праці штатних працівників 110000,00грн., середньорічна заробітна плата одного працівника 10000,00грн. При цьому відповідачем самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 5000,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним підприємством "Медведівка" направлялась інформація у 2011 році щодо вакансій для працевлаштування інвалідів:

28.01.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

28.02.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

28.03.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

27.04.11р.- обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

28.05.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

28.06.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

28.07.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

28.08.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

28.09.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

28.10.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

28.11.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія;

28.12.11р. - обхідник водно-каналізаційної мережі 1 вакансія (а.с. 14-25).

Судова колегія вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з огляду на таке.

Порядок, підстави та умови участі суб'єктів господарювання в реалізації державних гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 (далі -Закон), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до п.4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення"підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. № 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005р. за №1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій"(далі Інструкція № 420). У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", зазначено, що відповідно до Закону України "Про зайнятість населення"підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо виконання відповідачем вимог діючого законодавства шляхом створення підприємством робочих місць для працевлаштування інвалідів, систематичне інформування про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів центру зайнятості, подання позивачу відомостей про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що не працевлаштування інваліда на створеному відповідачем робочому місці, на якому може використовуватись праця інваліда, сталося не з вини відповідача, а у зв'язку з відсутністю на обліку в центрі зайнятості інвалідів, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам діючого законодавства та не підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.12 у справі № 2а-5538/10/12/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис З.І.Курапова

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва