Рішення

від 01.10.2012 по справі 1304/4585/12

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №1304/4585/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

01 жовтня 2012 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.

при секретарі Чорненькій К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології " до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд "Свобода слова" про захист ділової репутації, спростування неправдивої інформації ,-

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд "Свобода слова" про захист ділової репутації, спростування неправдивої інформації В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що в черговому номері газети "Експрес" від 17.05.2012-24.05.2012 року № 52 (6348) на першій та шостій сторінках опубліковано статтю під заголовком "Як "відмити" мільярд" за авторством ОСОБА_1 І, відповідача-1 по справі. В зазначеній статті поширена інформація щодо позивача, а саме:

"...Використовуючи реквізити та банківські рахунки вказаних підприємств, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" та її спільники у Дніпродзержинську документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей. Потім документи передавалися службовим особам ТОВ "Корпорація "КРТ" дня їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку".

"... жодних товарів ТОВ "Корпорація "КРТ" не отримувало, операції були фіктивними, мали так званий безтоварних характер".

"...кошти, отримані від залізниці, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" переказали у цей "конвертаційний центр", а натомість отримували їх готівкою".

"а що ж отримувала залізниця? Невже лише штампувала документи про неіснуючі поставки? Дуже схоже, що так, адже, як засвідчують наведені факти, комплектуючі до кріплень на ТзОВ "Корпорація "КРТ" не поставлялися. Отже, виготовити кріплення для рейок воно не могло. А отже, і поставити залізниці ці кріплення також не могло".

Вважає , що поширена інформація є негативною, та такою що принижує ділову репутацію ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології", а відповідачі перевищили межі допустимої критики та порушили особисті немайнові права позивача.

У відповідності до ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право, зокрема, на недоторканість її ділової репутації та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави З ЦК України. Наведена норма знаходить своє відображення в положеннях Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (надалі по тексту Постанова ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року). Так, згідно з п. 4 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Крім цього, у відповідності до пп. 5, 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 N 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію", Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців від 12.01.2012 року вбачається, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" є юридичною особою, зареєстрованою у передбаченому законом порядку 10.09.2004 року. Наведена вище інформація принижує ділову репутацію позивача, оскільки містить недостовірні дані. Поширені відомості в черговому номері газети "Експрес" від 17.05.2012-24.05.2012 року № 52 (6348) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд" були доведені до відома незліченної кількості осіб, серед яких були працівники підприємств-контрагентів позивача, а також потенційні клієнти позивача. Відтак, зі слів відповідача-1, можна зробити висновок, що позивач провадить свою господарську діяльність за межами правового поля, незаконно. Очевидним є те, що партнери позивача готові припинити співпрацю із позивачем, тобто, наслідком поширення недостовірної негативної інформації є втрата довіри до ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології", розірвання контрактів та неможливість реалізації основної мети підприємництва - отримання доходу.

У відповідності до п. 15 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з цим же пунктом Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Спірна інформація була поширена в черговому номері газети "Експрес" від 17.05.2012-24.05.2012 року № 52 (6348) на першій та шостій сторінках опубліковано статтю під заголовком "Як "відмити" мільярд".

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 р. № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" зазначено, що: відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача; якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації). З вихідних даних, зазначених на стор. 32 газети "Експрес", редакцією є ТОВ "Фонд "Свободи слова".

Вважає, що всі твердження містять в собі недостовірну інформацію та дані, які не відповідають дійсності. Зокрема, відповідачем стверджувалося про те, що ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології" документально оформлювали неіснуючі операції а такі операції були фіктивними і мали безтоварний характер. Зазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки немає ні вироку суду у кримінальній справі щодо посадових осіб ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології", ні щодо фактів, пов'язаних із господарською діяльністю останнього. Натомість, поширена інформація безпідставно містить в собі фактичні дані щодо наявності суспільно небезпечного кримінально-караного діяння в роботі позивача чи його посадових осіб. Також, немає жодного рішення суду, адже це єдиний орган наділений відповідною компетенцією, щодо встановлення фіктивності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентами, алогічно немає жодного судового рішення, що набрало законної сили, яким було б встановлено факт порушення вимог податкового законодавства України, зокрема, в частині невиконання податкових зобов'язань. Відтак, поширена інформація є недостовірною, та такою, що принижує ділову репутацію позивача.

Що стосується твердження "а що ж отримувала залізниця? Невже лише штампувала документи про неіснуючі поставки? Дуже схоже, що так, адже, як засвідчують наведені факти, комплектуючі до кріплень на ТзОВ "Корпорація "КРТ" не поставлялися. Отже, виготовити кріплення для рейок воно не могло. А отже, і поставити залізниці ці кріплення також не могло", слід зазначити, що відповідно до договору, укладеного між позивачем та ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" виробником продукції, яка поставлялася є, зокрема позивач, а поставки, на виконання договору виконувалися в повному обсязі, що підтверджується первинною документацією, актами приймання-передачі товару, видатковими накладними та податковими накладними, товаро-транспортними накладними, що підтверджують транспортування товару, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства України, зокрема ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також актами звірки взаєморозрахунків між сторонами зобов'язання, тобто позивачем та ДП матеріально- технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" Слід зазначити, що відповідно до умов договору, замовник продукції ДП "Укрзалізничпостач" направляв позивачу рознарядку із вказанням кількості та асортименту продукції, що підлягала поставці, а також кінцеву станцію отримання (конкретну станцію залізниці). На виконання рознарядки, позивач завантажував продукцію, що прямувала на вказану замовником станцію та приймалася безпосередньо на станціях залізниці. При поставці продукції залізничним транспортом оформляється залізнична накладна, яка згідно з ст. 1 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Також, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), перевізні документи, оформлені відправником в паперовому вигляді, перевіряються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції у разі надання згоди на навантаження на місцях загального користування. Перевіркою встановлюються: наявність плану на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення, правильність заповнення бланків перевізних документів відповідно до правил оформлення перевізних документів, наявність необхідних додаткових супровідних документів та документів дозвільного характеру на відправлення вантажу контролюючих органів, необхідність одержання яких передбачено законами України. Після завантаження товару, такий прямує на вказані замовником станції залізниці. Безпосередньо на станціях отримувача, товар приймається, про що складаються Акти загальної форми, що передбачено Статутом Залізниць України. Після розгрузки продукції, її приймання здійснюється головним інженером, інженером-технологом, іншими працівниками, уповноваженими на приймання продукції, начальником Колійної машинної станції (KMC) відповідної станції залізниці. У випадку відповідності продукції Технічним Умовам та кресленням, складаються Акти вхідного контролю, затвердженою форми Із зазначенням підписів всіх членів комісії, що брали участь у прийманні. Після перевірки відповідності продукції Ту та кресленням, така приймається Начальником відповідної дистанції колії. Всі зазначені вимоги законодавства, при кожній поставці були дотримані, вся необхідна документація складена. При цьому, слід зазначити, що поставка продукції, згідно з рознарядкою замовника протягом дії договору прямувала на станції залізниці по всій території України.

Водночас, з інформації, викладеної у статті, зокрема в зазначеному твердженні, вбачається, що кожним начальником кожної станції при завантажені продукції "оформлено неіснуючі безтоварні операції, підписано лише документи", кожною службовою особою кожної станції залізниці, кожної KMC, кожної дистанції колії при отримані та розвантаженні товару "оформлено неіснуючі безтоварні операції підписано лише документи", а всіма членами комісії, що приймають товар, "оформлено неіснуючі безтоварні операції підписано лише документи". Тобто/ з викладеного в статті, зокрема в зазначеному твердженні можна зробити висновок, що майже всі і кожен працівники залізниці, в обов'язки яких входить завантаження, розвантаження та приймання продукції, по всій Україні, в тому числі і рядові бригадири та прораби фактично "заповнюють документацію про неіснуючі поставки", і є учасниками "відмивання бюджетних коштів", а тисячі вагонів, що прямують залізницями України, є порожні, і вантажні автомобілі, яким також здійснюється поставка, є порожні.

Вважає , таку інформацію такою, що не відповідає дійсності. Наведена інформація є негативною, оскільки відповідач фактично стверджує, що позивач задіяний у відмиванні бюджетних коштів.

Згідно з ч.З ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила не доведе протилежного.

У відповідності до п. 15 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Таким чином, в силу положень п. 15 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, відповідачами здійснено поширення інформації, поширена інформація стосується позивача - ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології", що випливає зі змісту статті, та є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності, оскільки містить в собі фактичні дані щодо ведення незаконної протиправної господарської діяльності, вчинення суспільно-небезпечних кримінально-караних діянь без посилання на судові рішення чи будь-які інші обставини, що не потребують доведення. В сукупності наведені вище обставини, вказують на порушення особистих немайнових прав позивача, тобто завдання шкоди діловій репутації позивача та перешкоджання позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте майнове право.

Поширена відповідачами інформація в пресі, відтак, кількість осіб, в яких склалося враження про ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології" як про підприємство, яке працює проти держави і суспільства, державного та місцевих бюджетів, на зраду державним інтересам, поза межами законного правового поля - є незчисленною. Позитивний імідж позивача, що складався майже десятиліття є заплямований і спотворений неправдивою інформацією, що безвідповідально та безпідставно поширена відповідачем, не маючи на те жодного доказу. Проте, порушене право позивача може бути також захищене у випадку спростування поширеної інформації.

У відповідності до п. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію.Крім цього, згідно з п. 25 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Просив визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію, інформацію поширену в номері газети "Експрес" від 17.05.2012-24.05.2012 року № 52 (6348) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд" за авторством ОСОБА_1 наступного змісту:

"...Використовуючи реквізити та банківські рахунки вказаних підприємств, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" та її спільники у Дніпродзержинську документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей. Потім документи передавалися службовим особам ТОВ "Корпорація "КРТ" для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку".

"... жодних товарів ТОВ "Корпорація "КРТ" не отримувало, операції були фіктивними, мали так званий безтоварних характер".

"...кошти, отримані від залізниці, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" переказали у цей "конвертаційний центр", а натомість отримували їх готівкою".

"а що ж отримувала залізниця? Невже лише штампувала документи про неіснуючі поставки? Дуже схоже, що так, адже, як засвідчують наведені факти, комплектуючі до кріплень на ТзОВ "Корпорація "КРТ" не поставлялися. Отже, виготовити кріплення для рейок воно не могло. А отже, і поставити залізниці ці кріплення також не могло".

Зобов'язати ОСОБА_1 спростувати поширену інформацію у спосіб в який така була поширена, або будь-який спосіб наближений (адекватний) до способу поширення.

Зобов'язати ТОВ "Фонд "Свобода слова" (79026, м. Львів, вул. В.Великого, 5А ЄДРПОу 30649575) спростувати поширену інформацію у спосіб в який така була поширена, або будь-який спосіб наближений (адекватний) до способу поширення.

В доповнених та уточнених позовних вимогах, покликається на те, що пунктом 25 Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист честі, гідності і ділової репутації", передбачено, що визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов'язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.

Також, згідно з п. 24 цієї ж постанови Пленуму ВСУ, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Недостовірну та таку, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію, інформацію поширено також в номері газети "Експрес" від 24.05.2012-31.05.2012 року № 55 (6360) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд" за авторством ОСОБА_1 наступного змісту:

"ТОВ "Корпорація "КРТ" отримувало від залізниці справжні гроші, надсилало на рахунки згаданих вище фіктивних підприємств справжні гроші. І з рахунків у банку готівку знімали та перетворювали, як кажуть у народі, в справжній "чорний нал".

Просить визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію, інформацію поширену в номері газети "Експрес" від 17.05.2012-24.05.2012 року № 52 (6348) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд" за авторством ОСОБА_1 наступного змісту:

"...Використовуючи реквізити та банківські рахунки вказаних підприємств, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" та її спільники у Дніпродзержинську документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей. Потім документи передавалися службовим особам ТОВ "Корпорація "КРТ" для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку".

"... жодних товарів ТОВ "Корпорація "КРТ" не отримувало, операції були фіктивними, мали так званий безтоварних характер".

"...кошти, отримані від залізниці, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" переказали у цей "конвертаційний центр", а натомість отримували їх готівкою".

"а що ж отримувала залізниця? Невже лише штампувала документи про неіснуючі поставки? Дуже схоже, що так, адже, як засвідчують наведені факти, комплектуючі до кріплень на ТзОВ "Корпорація "КРТ" не поставлялися. Отже, виготовити кріплення для рейок воно не могло. А отже, і поставити залізниці ці кріплення також не могло".

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію, інформацію поширену в номері газети "Експрес" від 24.05.2012-31.05.2012 року № 55 (6360) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд" за авторством ОСОБА_1 наступного змісту:

"ТОВ "Корпорація "КРТ" отримувало від залізниці справжні гроші, надсилало на рахунки згаданих вище фіктивних підприємств справжні гроші. І з рахунків у банку готівку знімали та перетворювали, як кажуть у народі, в справжній "чорний нал"."

Зобов'язати ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд "Свобода слова" (79026, м. Львів, вул. В.Великого, 5А ЄДРПОу 30649575) не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування на тій самій шпальті газети "Експрес" і тим самим шрифтом спростування наступного змісту:

"Спростування:

"ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд "Свобода слова" спростовують недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" інформацію, поширену в номері газети "Експрес" від 17.05.2012-24.05.2012 року № 52 (6348) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд", а саме:

"...Використовуючи реквізити та банківські рахунки вказаних підприємств, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" та її спільники у Дніпродзержинську документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей. Потім документи передавалися службовим особам ТОВ "Корпорація "КРТ" для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку".

"... жодних товарів ТОВ "Корпорація "КРТ" не отримувало, операції були фіктивними, мали так званий безтоварних характер".

"...кошти, отримані від залізниці, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" переказали у цей "конвертаційний центр", а натомість отримували їх готівкою".

"а що ж отримувала залізниця? Невже лише штампувала документи про неіснуючі поставки? Дуже схоже, що так, адже, як засвідчують наведені факти, комплектуючі до кріплень на ТзОВ "Корпорація "КРТ" не поставлялися. Отже, виготовити кріплення для рейок воно не могло. А отже, і поставити залізниці ці кріплення також не могло".

А також спростовують недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" інформацію поширену в номері газети "Експрес" від 24.05.2012-$1.0?Г2012 року № 55 (6360) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Справа на мільярд": ще чотири приголомшливі зізнання...", а саме:

"ТОВ "Корпорація "КРТ" отримувало від залізниці справжні гроші, надсилало на рахунки згаданих вище фіктивних підприємств справжні гроші. І з рахунків у банку готівку знімали та перетворювали, як кажуть у народі, в справжній "чорний нал"

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні до викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися повторно, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.

Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що в черговому номері газети "Експрес" від 17.05.2012-24.05.2012 року № 52 (6348) на першій та шостій сторінках опубліковано статтю під заголовком "Як "відмити" мільярд" за авторством ОСОБА_1 В зазначеній статті поширена інформація щодо позивача, а саме:

"...Використовуючи реквізити та банківські рахунки вказаних підприємств, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" та її спільники у Дніпродзержинську документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей. Потім документи передавалися службовим особам ТОВ "Корпорація "КРТ" дня їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку".

"... жодних товарів ТОВ "Корпорація "КРТ" не отримувало, операції були фіктивними, мали так званий безтоварних характер".

"...кошти, отримані від залізниці, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" переказали у цей "конвертаційний центр", а натомість отримували їх готівкою".

"а що ж отримувала залізниця? Невже лише штампувала документи про неіснуючі поставки? Дуже схоже, що так, адже, як засвідчують наведені факти, комплектуючі до кріплень на ТзОВ "Корпорація "КРТ" не поставлялися. Отже, виготовити кріплення для рейок воно не могло. А отже, і поставити залізниці ці кріплення також не могло".

В номері газети "Експрес" від 24.05.2012-31.05.2012 року № 55 (6360) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд" за авторством ОСОБА_1 поширено інформацію наступного змісту:

"ТОВ "Корпорація "КРТ" отримувало від залізниці справжні гроші, надсилало на рахунки згаданих вище фіктивних підприємств справжні гроші. І з рахунків у банку готівку знімали та перетворювали, як кажуть у народі, в справжній "чорний нал".

Поширена інформація є негативною, та такою що принижує ділову репутацію ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології"

У відповідності до ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право, зокрема, на недоторканість її ділової репутації та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Згідно з п. 4 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Крім цього, у відповідності до пп. 5, 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 N 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію", ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Наведена інформація принижує ділову репутацію позивача, оскільки містить недостовірні дані. Поширені відомості були доведені до відома значної кількості осіб, серед яких були працівники підприємств-контрагентів позивача, а також потенційні клієнти позивача. Наслідком поширення недостовірної негативної інформації є втрата довіри до ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології", розірвання контрактів та неможливість реалізації основної мети підприємництва - отримання доходу.

У відповідності до п. 15 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з цим же пунктом Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Спірна інформація була поширена в черговому номері газети "Експрес" від 17.05.2012-24.05.2012 року № 52 (6348) на першій та шостій сторінках опубліковано статтю під заголовком "Як "відмити" мільярд" та в номері газети "Експрес" від 24.05.2012-31.05.2012 року № 55 (6360) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд" за авторством ОСОБА_1

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 р. № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" зазначено, що: відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача; якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації).

З вихідних даних, зазначених на стор. 32 газети "Експрес", редакцією є ТОВ "Фонд "Свободи слова".

Твердження про те, що ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології" документально оформлювали неіснуючі операції і такі операції були фіктивними і мали безтоварний характер не відповідає дійсності, оскільки немає ні вироку суду у кримінальній справі щодо посадових осіб ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології", ні щодо фактів, пов'язаних із господарською діяльністю останнього. Натомість, поширена інформація безпідставно містить в собі фактичні дані щодо наявності суспільно небезпечного кримінально-караного діяння в роботі позивача чи його посадових осіб. Також, немає жодного рішення суду, що набрало законної сили, яким було б встановлено факт порушення вимог податкового законодавства України, зокрема, в частині невиконання податкових зобов'язань. Відтак, поширена інформація є недостовірною, та такою, що принижує ділову репутацію позивача.

Що стосується твердження "а що ж отримувала залізниця? Невже лише штампувала документи про неіснуючі поставки? Дуже схоже, що так, адже, як засвідчують наведені факти, комплектуючі до кріплень на ТзОВ "Корпорація "КРТ" не поставлялися. Отже, виготовити кріплення для рейок воно не могло. А отже, і поставити залізниці ці кріплення також не могло", слід зазначити, що відповідно до договору, укладеного між позивачем та ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" виробником продукції, яка поставлялася є, зокрема позивач, а поставки, на виконання договору виконувалися в повному обсязі, що підтверджується первинною документацією, актами приймання-передачі товару, видатковими накладними та податковими накладними, товаро-транспортними накладними, що підтверджують транспортування товару, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства України, зокрема ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також актами звірки взаєморозрахунків між сторонами зобов'язання, тобто позивачем та ДП матеріально- технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач». Вдповідно до умов договору, замовник продукції ДП "Укрзалізничпостач" направляв позивачу рознарядку із вказанням кількості та асортименту продукції, що підлягала поставці, а також кінцеву станцію отримання (конкретну станцію залізниці). На виконання рознарядки, позивач завантажував продукцію, що прямувала на вказану замовником станцію та приймалася безпосередньо на станціях залізниці. При поставці продукції залізничним транспортом оформляється залізнична накладна, яка згідно з ст. 1 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Також, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), перевізні документи, оформлені відправником в паперовому вигляді, перевіряються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції у разі надання згоди на навантаження на місцях загального користування. Перевіркою встановлюються: наявність плану на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення, правильність заповнення бланків перевізних документів відповідно до правил оформлення перевізних документів, наявність необхідних додаткових супровідних документів та документів дозвільного характеру на відправлення вантажу контролюючих органів, необхідність одержання яких передбачено законами України. Після завантаження товару, такий прямує на вказані замовником станції залізниці. Безпосередньо на станціях отримувача, товар приймається, про що складаються Акти загальної форми, що передбачено Статутом Залізниць України. Після розгрузки продукції, її приймання здійснюється головним інженером, інженером-технологом, іншими працівниками, уповноваженими на приймання продукції, начальником Колійної машинної станції (KMC) відповідної станції залізниці. У випадку відповідності продукції Технічним Умовам та кресленням, складаються Акти вхідного контролю, затвердженою форми Із зазначенням підписів всіх членів комісії, що брали участь у прийманні. Після перевірки відповідності продукції Ту та кресленням, така приймається Начальником відповідної дистанції колії. Всі зазначені вимоги законодавства, при кожній поставці були дотримані, вся необхідна документація складена. При цьому, поставка продукції, згідно з рознарядкою замовника протягом дії договору прямувала на станції залізниці по всій території України.

Згідно з ч.3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила не доведе протилежного.

У відповідності до п. 15 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Таким чином, в силу положень п. 15 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, відповідачами здійснено поширення інформації, поширена інформація стосується позивача - ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології", що випливає зі змісту статті, та є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності оскільки містить в собі фактичні дані щодо ведення незаконної протиправної господарської діяльності, вчинення суспільно-небезпечних кримінально-караних діянь без посилання на судові рішення чи будь-які інші обставини, що не потребують доведення. В сукупності наведені обставини, вказують на порушення особистих немайнових прав позивача, тобто завдання шкоди діловій репутації позивача та перешкоджання позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте майнове право.

Поширена відповідачами інформація в пресі, відтак, значна кількість осіб, в яких склалося враження про ТОВ "Корпорація колійні ремонтні технології" як про підприємство, яке працює проти держави і суспільства, державного та місцевих бюджетів, на зраду державним інтересам, поза межами законного правового поля - є значною.

У відповідності до п. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію. Крім цього, згідно з п. 25 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму ВСУ, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Відповідно до ст.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", згідно з положенням ст.277 ЦК України і ст.10 ЦПК України, обов'язок довести, що інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно ст. 277 ЦК України та п.15 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27.02.2009 р. негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе, членів сім'ї.

Частиною 1 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено право особи на вільне поширення інформації та ідей. Проте, частиною другою вказаної норми передбачена можливість обмеження цього права на підставі закону з легітимною метою за умови, що таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві. Такою легітимною метою визначається охорона репутації осіб - фігурантів інформації.

У судовому засіданні встановлено, що спірна інформація викладена позивачем, не відповідає дійсності, викладена частково в образливій формі із звинуваченнями у порушенні норм чинного законодавства, не підтверджена жодними достовірними доказами, порушує право позивача на повагу до гідності, честі та ділової репутації і ставить під сумнів набуту ним суспільну оцінку його ділових і професійних якостей.

Відповідачем не надано суду жодних доказів у підтвердження достовірності розповсюдженої інформації.

Отже, судом встановлено, що відповідачі поширили інформацію, що стосується позивача , яка не відповідає дійсності, є образлива, принижує та порушує немайнові права.

Дані обставини справи стверджуються також матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об'єктивності

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 169, 208, 209, 212-216, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.16, 94, 277, 299 ЦК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію, інформацію поширену в номері газети "Експрес" від 17.05.2012-24.05.2012 року № 52 (6348) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд" за авторством ОСОБА_1 наступного змісту:

«…Використовуючи реквізити та банківські рахунки вказаних підприємств, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" та її спільники у Дніпродзержинську документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей. Потім документи передавалися службовим особам ТОВ "Корпорація "КРТ" для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку",

«... жодних товарів ТОВ "Корпорація "КРТ" не отримувало, операції були фіктивними, мали так званий безтоварний характер»,

«…кошти, отримані від залізниці, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" переказали у цей "конвертаційний центр", а натомість отримували їх готівкою»,

«…а що ж отримувала залізниця? Невже лише штампувала документи про неіснуючі поставки? Дуже схоже, що так, адже, як засвідчують наведені факти, комплектуючі до кріплень на ТзОВ "Корпорація "КРТ" не поставлялися. Отже, виготовити кріплення для рейок воно не могло. А отже, і поставити залізниці ці кріплення також не могло ».

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію, інформацію поширену в номері газети "Експрес" від 24.05.2012-31.05.2012 року № 55 (6360) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд" за авторством ОСОБА_1 наступного змісту:

«ТОВ "Корпорація "КРТ" отримувало від залізниці справжні гроші, надсилало на рахунки згаданих вище фіктивних підприємств справжні гроші. І з рахунків у банку готівку знімали та перетворювали, як кажуть у народі, в справжній "чорний нал».

Зобов'язати ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд "Свобода слова" (79026, м. Львів, вул. В.Великого, 5А ЄДРПОУ 30649575) не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування на тій самій шпальті газети "Експрес" і тим самим шрифтом спростування наступного змісту:

«Спростування:

ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд "Свобода слова" спростовують недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" інформацію, поширену в номері газети "Експрес" від 17.05.2012-24.05.2012 року № 52 (6348) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Як "відмити" мільярд", а саме :

"…Використовуючи реквізити та банківські рахунки вказаних підприємств, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" та її спільники у Дніпродзержинську документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей. Потім документи передавалися службовим особам ТОВ "Корпорація "КРТ" для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку".

"... жодних товарів ТОВ "Корпорація "КРТ" не отримувало, операції були фіктивними, мали так званий безтоварний характер".

"…кошти, отримані від залізниці, посадові особи ТзОВ "Корпорація "КРТ" переказали у цей "конвертаційний центр", а натомість отримували їх готівкою".

"а що ж отримувала залізниця? Невже лише штампувала документи про неіснуючі поставки? Дуже схоже, що так, адже, як засвідчують наведені факти, комплектуючі до кріплень на ТзОВ "Корпорація "КРТ" не поставлялися. Отже, виготовити кріплення для рейок воно не могло. А отже, і поставити залізниці ці кріплення також не могло".

А також спростовують недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація колійні ремонтні технології" інформацію поширену в номері газети "Експрес" від 24.05.2012-31.05.2012 року № 55 (6360) на першій та шостій сторінках в статті під заголовком "Справа на мільярд": ще чотири приголомшливі зізнання…", а саме:

"ТОВ "Корпорація "КРТ" отримувало від залізниці справжні гроші, надсилало на рахунки згаданих вище фіктивних підприємств справжні гроші. І з рахунків у банку готівку знімали та перетворювали, як кажуть у народі, в справжній "чорний нал"

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з часу отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Р.Юрків