Ухвала

від 26.02.2013 по справі 5002-22/2073-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"26" лютого 2013 р. Справа № 5002-22/2073-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

С.Могил - головуючого, Є.Борденюк, І.Вовка, розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" на постановувід 04.12.2012 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі№ 5002-22/2073-2012 за позовомТериторіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в м.Севастополі додержавного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" простягнення 45082,02 грн. В С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.

Особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати прямий доказ, який однозначно свідчить про направлення іншим учасникам судового процесу копії касаційної скарги, зокрема, при пересиланні поштового відправлення таким прямим доказом може бути опис вкладення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до скарги доданий реєстр №1 відправленої кореспонденції від 21.12.2012, проте він є свідченням лише надання скаржнику послуг поштового зв'язку, так як зазначені в реєстрі відомості не свідчать про відправлення стороні у справі саме копії касаційної скарги. Також, відсутня будь-яка можливість встановити куди була направлена кореспонденція, оскільки у вищезгаданому реєстрі не зазначена адреса одержувача.

Крім того, за розгляд касаційної скарги відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", скаржник мав сплатити 804,75 грн. мінімальний розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду з касаційною скаргою, якщо спір майнового характеру.

До касаційної скарги відповідачем додане, зокрема, платіжне доручення №10 від 28.08.2012 на суму 751,10 грн., як доказ сплати судового збору за касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2012.

Однак, оскільки платіжне доручення №10 від 28.08.2012 на суму 751,10 грн. не містить номера справи за якою сплачений даний судовий збір, а також зважаючи на те, що судові рішення у даній справі прийняті після сплати судового збору за цим доручення (рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2012, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2012), колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дане платіжне доручення не може бути належним доказом здійснення оплати судового збору саме за розгляд касаційної скарги у даній справі.

Платіжне доручення №110 від 20.12.2012 на суму 53,65 грн. також не свідчить про сплату судового збору у встановленому законом порядку, оскільки напис кредитної установи на звороті не містить другого підпису посадової особи банку і відбитку печатки даної кредитної установи.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню з підстав передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 у справі №5002-22/2073-2012 повернути скаржнику без розгляду.

Судді : С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк