Ухвала

від 05.02.2013 по справі 2-а-2107/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року м. Київ К-8040/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 у справі № 2-а-2107/08 (22а-14273/2008)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В:

Підприємець звернувся до суду з позовом про визнати нечинним рішення від 27.07.2008 № 0005552305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 000,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009, у позові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач посилається на те, що перевірка проводилася з порушенням процедури проведення планової перевірки, тому докази, одержані з грубим порушенням закону, що регулює порядок проведення перевірок, є недопустимими.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, передумовою застосування фінансових санкцій відповідно до спірного рішення була планова перевірка господарської одиниці позивача щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої були встановлені порушення вимог п. 1 та п. 13 ст.3. Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

Порушення, яке з позиції контролюючого органу полягало у проведенні розрахунків зі споживачем за готівкові кошти без використання реєстратора розрахункових операцій та незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, що зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, відображено в акті перевірки від 09.07.2007, на підставі якого прийнято спірне рішення.

Так, за змістом ч. 7 ст. 11 1 Закону України від 04.12.1990 № 509- XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі -Закон № 509- XII) перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вважаються позаплановими перевірками. Це, у свою чергу, означає, що на такі (як планові, так і позапланові) перевірки поширюються "процедурні" правила проведення позапланових перевірок, передбачені ст. 11 Закону № 509-XII. Тому, посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення як планових, так і позапланових перевірок РРО за умови надання суб'єкту господарювання під розпис: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки. При цьому обидва документи має бути оформлено відповідно до вимог, установлених ст. 11-2 Закону № 509-XII. У разі невиконання працівником податкового органу зазначених вимог Закону платник податків має право не допустити працівника до проведення цієї перевірки.

Пунктом 2.6 Методичних рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб (додаток 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 11.10.2005 N 441) перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач мав законодавчо обґрунтовані підстави для проведення планової перевірки, а саме затверджений план проведення перевірок на липень 2007 року, співробітникам органу податкової служби були видані направлення на перевірку від 02.07.2007 № 175 та № 176, які підтверджують, що орган державної податкової служби уповноважує конкретних інспекторів на здійснення перевірки позивача. Дані направлення були пред'явлені позивачу, про свідчить підпис співробітника (бармена) позивача у направленні. Працівники податкового органу були допущені до проведення перевірки, результати якої викладено у акті перевірки, що був підписаний співробітником позивача (барменом) без зауважень.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що дії посадових осіб державної податкової служби щодо проведення перевірки, складання акту перевірки відповідають вимогам зазначених вище норм.

Згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984), за результатами проведення невиїзних документальних. виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, акт від 09.07.2007, складений фахівцями органу податкової служби за результатами перевірки Підприємця, є доказом, який підтверджує факт допущених позивачем правопорушень правил здійснення розрахункових операцій, визначених п. 1 та п. 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

За таких обставин застосування до Підприємця штрафних санкцій згідно з оспорюваним рішенням слід визнати цілком правомірним.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 у справі № 2-а-2107/08 (22а-14273/2008) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді А.О. Рибченко

М.О. Федоров