Постанова

від 13.02.2013 по справі 805/449/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 р. Справа №805/449/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:40

приміщення суду за адресою м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської Дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретарі - Сапєгіній А.Г.,

за участю

представника позивача - Криворучко В.Ж.,

представника відповідача, - Підопригора В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансвугілля» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансвугілля», звернулось до суду із позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині відомостей про задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансвугілля» податкових зобов'язань з податку на додану вартість з контрагентами :

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за квітень 2012 року на суму 133081,90 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за травень 2012 року на суму 345625,24 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за липень 2012 року на суму 123748,82 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за серпень 2012 року на суму 309984,97 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за серпень 2012 року на суму 147587,47 гривень;

зобов'язання поновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансвугілля» податкових зобов'язань з податку на додану вартість з контрагентами :

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за квітень 2012 року на суму 133081,90 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за травень 2012 року на суму 345625,24 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за липень 2012 року на суму 123748,82 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за серпень 2012 року на суму 309984,97 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за серпень 2012 року на суму 147587,47 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідачем за наслідками проведених камеральних перевірок ТОВ «Трансвугілля» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, за періоди за квітень-травень 2012 року, встановлені порушення та складено акт № 189/15-36319121 від 14.08.2012 року; за липень, встановлені порушення та складено акт № 259/15-1/36319121 від 26.09.2012 року; за серпень 2012 року, встановлені порушення та складено акт № 303/15-1/36319121 від 02.11.2012 року.

Згідно висновків актів перевірок вказано, що не підтверджено проведення господарських операцій поставки товарів; правочини вважаються такими, що порушують публічний порядок.

Відповідачем на запит ТОВ «Трансвугілля» надано відповідь, що у відповідності до вищезазначених актів перевірок в АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» з контрагентами :

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за квітень 2012 року на суму 133081,90 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за травень 2012 року на суму 345625,24 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за липень 2012 року на суму 123748,82 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за серпень 2012 року на суму 309984,97 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за серпень 2012 року на суму 147587,47 гривень.

Позивач не погоджується із законністю дій відповідача, щодо внесення змін до АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині відомостей про задекларовані Позивачем податкові зобов'язання з ПДВ.

Оскільки за наслідками перевірок податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було зменшено показники відповідної податкової звітності позивача з ПДВ за квітень, травень, липень, серпень 2012 року, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Оскільки дії відповідача щодо внесення змін до АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині зміни відомостей про задекларовані позивачем податкові зобов'язання з ПДВ, підлягають визнанню протиправними, оскільки саме ці дії призвели до порушення прав Позивача.

Вважає, що коригування податкових зобов'язань порушує права та інтереси позивача, оскільки згідно ст. 74 ПКУ та Наказу ДПА № 266 ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, у тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях № 3270/10/10-013 від 07.02.2013 року, відповідно до яких зазначив, що у кожному з актів перевірок містяться висновки Головного відділу податкової міліції Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС стосовно того, що у ТОВ «Трансвугілля» з моменту реєстрації по теперішній час відсутня достатня кількість працівників-чисельність працюючих згідно звітності за формою 1 ДФ у продовж всього періоду діяльності на підприємстві працювало 4-5 осіб, які враховуючи загальний обсяг операцій, фізично не могли опрацювати процеси поставки. У підприємства відсутні автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання угод неможливим.

Вважає, що оскаржувані дії податкового органу жодним чином не порушують права та інтереси ТОВ «Трансвугілля». Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансвугілля» (Далі за текстом - ТОВ «Трансвугілля»), - є юридичною особою, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, станом на момент розгляду справи перебуває на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби.

Відповідач,- Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (Далі за текстом - Маріупольська ОДПІ Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

14.08.2012 року Маріупольська ОДПІ Донецької області ДПС за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ «Трансвугілля» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість щодо господарських відносин з ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за період квітень 2012 року ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за період травень 2012 року, встановлені порушення та складено акт № 189/15-36319121 (Далі, акт перевірки № 189/15-36319121) (том 1, а.с. 8-13).

Згідно п. 3.8 акту перевірки № 189/15-36319121 зазначено наступне.

Згідно висновку ГВПМ Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС «Щодо наявності/відсутності ознак фіктивності та наявності/відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Трансвугілля» від 25.07.2012 року № 3209/7/07-50:

У ході відпрацювання фінансово-господарської діяльності ТОВ «Трансвугілля» було встановлено, що основним постачальником підприємства є ТОВ «Магвіст». В результаті проведених заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій з надання послуг встановлено, що у ТОВ «Трансвугілля» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме : відсутня достатня кількість працівників, чисельність працюючих: згідно звітності за формою 1 ДФ у продовж всього періоду діяльності на підприємстві працювало 5 осіб, які враховуючи загальний обсяг оподатковуваних операцій, фізично не могли здійснювати таки поставки ТМЦ. У підприємства відсутні будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Трансвугілля» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди тертім особам. Також було встановлено, що ТОВ «Трансвугілля» та ТОВ «Магвіст», який є основним постачальником вугілля є пов'язаними між собою, тобто керівник одного підприємства є засновником іншого. Зазначене свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

Господарські операції поставки товарів ТОВ «Трансвугілля» не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів складських приміщень і транспортних засобів.

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Трансвугілля» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ «Трансвугілля» фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Трансвугілля» та контрагентами є такими, що вчинено з метою надання податкової вимоги тертім особам.

Діяльність ТОВ «Трансвугілля» підпадає під ознаки діяльності суб'єкта господарювання, що здійснюється для надання податкової вигоди третім особам в частині реалізованого товару, робіт, послуг ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за період квітень 2012 року ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за період травень 2012 року.

Також враховуючи обставини, які свідчать про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань,а значить і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами (ст. 234 ЦКУ), а також той факт, що правочини не відповідають вимогам дійсності правочинів, які передбачені ч.1,3 та 5. ст. 203 ЦКУ, та внаслідок того, що був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, згідно до ч.1 ст. 228 ЦКУ вважається таким, що порушує публічний порядок.

26.09.2012 року Маріупольська ОДПІ Донецької області ДПС за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ «Трансвугілля» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість щодо господарських відносин з ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за період липень 2012 року, встановлені порушення та складено акт № 259/15-1/36319121 (Далі, акт перевірки № 259/15-1/36319121) (том 1, а.с. 14-16).

Згідно п. 3.8 акту перевірки № 189/15-36319121 зазначено наступне.

Враховуючи обставини, які свідчать про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а значить і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами (ст. 234 ЦКУ), а також той факт, що правочини не відповідають вимогам дійсності правочинів, які передбачені ч.1,3 та 5. ст. 203 ЦКУ, та внаслідок того, що був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, згідно до ч.1 ст. 228 ЦКУ вважається таким, що порушує публічний порядок.

02.11.2012 року Маріупольська ОДПІ Донецької області ДПС за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ «Трансвугілля» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість щодо господарських відносин з ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за період серпень 2012 року, встановлені порушення та складено акт № 303/15-1/36319121 (Далі, акт перевірки № 303/15-1/36319121) (том 1, а.с. 17-22).

Згідно п. 3.8 акту перевірки № 189/15-36319121 «Інформація про проведений аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків» зазначено наступне.

Згідно висновку ГВПМ Маріупольської ОДПІ Донецької області ДПС «Щодо наявності/відсутності ознак фіктивності та наявності/відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Трансвугілля» від 25.10.2012 року № 26451/7/07-50:

У ході відпрацювання фінансово-господарської діяльності ТОВ «Трансвугілля» було встановлено, що основним постачальником підприємства є ТОВ «Магвіст». В результаті проведених заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій з надання послуг встановлено, що у ТОВ «Трансвугілля» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме : відсутня достатня кількість працівників, чисельність працюючих: згідно звітності за формою 1 ДФ у продовж всього періоду діяльності на підприємстві працювало 4 особи, які враховуючи загальний обсяг оподатковуваних операцій, фізично не могли здійснювати таки поставки ТМЦ. У підприємства відсутні будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Трансвугілля» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди тертім особам. Також було встановлено, що ТОВ «Трансвугілля» та ТОВ «Магвіст», який є основним постачальником вугілля є пов'язаними між собою, тобто керівник одного підприємства є засновником іншого. Зазначене свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

Господарські операції поставки товарів ТОВ «Трансвугілля» не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів складських приміщень і транспортних засобів.

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Трансвугілля»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ «Трансвугілля» фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Трансвугілля» та контрагентами є такими, що вчинено з метою надання податкової вимоги тертім особам.

Діяльність ТОВ «Трансвугілля» підпадає під ознаки діяльності суб'єкта господарювання, що здійснюється для надання податкової вигоди третім особам в частині реалізованого товару, робіт, послуг ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за період серпень 2012 року.

Також враховуючи обставини, які свідчать про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань,а значить і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами (ст. 234 ЦКУ), а також той факт, що правочини не відповідають вимогам дійсності правочинів, які передбачені ч.1,3 та 5. ст. 203 ЦКУ, та внаслідок того, що був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, згідно до ч.1 ст. 228 ЦКУ вважається таким, що порушує публічний порядок.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, податкових повідомлень-рішень на підставі вищезазначених актів перевірки відповідачем не приймалось.

ТОВ «Трансвугілля» листом від 28.12.2012 року просив повідомити Маріупольську ОДПІ Донецької області ДПС які наслідки для ТОВ «Трансвугілля» тягнуть за собою висновки отриманих актів перевірок? Чи повинно ТОВ «Трансвугілля» виконати якісь дії, наприклад з податковою звітністю? Чи відображаються висновки актів перевірок в яких-небудь автоматизованих інформаційних системах (АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» чи інших)? (том 1, а.с. 26)

Маріупольська ОДПІ Донецької області ДПС на вказаний запит листом від 08.01.2013 повідомило ТОВ «Трансвугілля» про те, що згідно актів перевірок в АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» було проведено коригування податкових зобов'язань ТОВ «Трансвугілля» з наступними контрагентами:

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за квітень 2012 року на суму 133081,90 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за травень 2012 року на суму 345625,24 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за липень 2012 року на суму 123748,82 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за серпень 2012 року на суму 309984,97 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за серпень 2012 року на суму 147587,47 гривень (том 1 а.с. 27).

Що стосується висновків актів перевірок, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом -є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Позивачем до суду було надано: податкові декларації (у т.ч. уточнюючі розрахунки), реєстри виданих та отриманих податкових накладних, рахунки фактури, видаткові накладні, накладні, податкові накладні, посвідчення якості, які підтверджують реальність фінансово-господарських взаємовідносин (том 1, а.с. 36-250, том 2, а.с. 1-250, том 3, а.с. 1-38).

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Представником позивача у судовому засіданні були надані усні пояснення щодо природи проведення господарської діяльності ТОВ «Трансвугілля», яка в свою чергу полягає у посередницькій діяльності, для реалізації якої він має достатній обсяг економічно необхідних умов. При цьому, наявний обсяг трудових ресурсів дозволяє ТОВ «Трансвугілля» здійснювати транспортування ТМЦ вагонними нормами за допомогою залізничного транспорту.

Представником відповідача у судовому засіданні не наведено жодної норми законодавства, яка б встановлювала необхідні економічні умови для ведення господарської діяльності у спірних правовідносинах, що склалися.

Суд звертає увагу на той факт, що у позивача, як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, які підтверджують факти поставки товару, реальність фінансово-господарських взаємовідносин та спростовують висновки актів перевірок.

До того ж, приписами п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Податковий орган, в основу висновків щодо відсутності економічно необхідних умов для виконання постачання, взяв до уваги лише податкову звітність з податку на додану вартість, з урахуванням якої неможливо встановити наявність або відсутність необхідних економічних умов для виконання постачання.

Таким чином суд вважає, що висновки актів перевірок сформовано податковим органом однобічно.

Крім того, на підтвердження однобічності висновків актів перевірок свідчать також обставини того, що податковий орган встановлюючи відсутність економічно необхідних умов у позивача для виконання постачання не наголошував на їх відсутності у позивача для придбання ТМЦ.

Також суд наголошує на непослідовності дій податкового органу про що свідчать обставини коригування виключно податкових зобов'язань позивача, тоді як податковий кредит залишився при цьому незмінним.

Згідно діючого законодавства акти перевірки, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.

З огляду на вказане акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

Згідно статті 74 Податкового Кодексу України,- податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Згідно п. 86.8. ст. 86 Податкового Кодексу України,- податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно п. 86.9. ст. 86 Податкового Кодексу України,- у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, перевірки за наслідками яких були складені акти перевірок, не проводились з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п. 2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, нормами Податкового кодексу України та Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року N 266 передбачено єдину підставу для можливості зміни в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України - це наявність узгоджених податкових зобов'язань визначені податковим повідомленням-рішенням на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, що оскаржувані дії відповідача не можуть порушувати прав та інтересів останнього, оскільки за положеннями статті 74 ПК України та Наказу ДПА № 266 ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

Оскільки за наслідками проведених перевірок податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було внесено зміни до показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість, а отже позовні вимоги, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності дій, що стосуються предмету позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на проведення судової експертизи, підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Відповідно до ст.94 КАСУ-, суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до задоволених вимог на суму 34,41 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансвугілля» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині відомостей про задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансвугілля» податкових зобов'язань з податку на додану вартість з контрагентами :

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за квітень 2012 року на суму 133081,90 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за травень 2012 року на суму 345625,24 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за липень 2012 року на суму 123748,82 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за серпень 2012 року на суму 309984,97 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за серпень 2012 року на суму 147587,47 гривень.

Зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби поновити в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансвугілля» податкових зобов'язань з податку на додану вартість з контрагентами :

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за квітень 2012 року на суму 133081,90 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за травень 2012 року на суму 345625,24 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за липень 2012 року на суму 123748,82 гривень;

ТОВ «Ільтайм-Трейд» (ЄДРПОУ 33838287) за серпень 2012 року на суму 309984,97 гривень;

ТОВ «Ільтаріс-Енерго» (ЄДРПОУ 365595920) за серпень 2012 року на суму 147587,47 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансвугілля» судовий збір у розмірі 34,41 гривень (тридцять чотири) гривень 41 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби .

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 13 лютого 2013 року.

Повний текст постанови складений 18 лютого 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.