Постанова

від 08.02.2013 по справі 2а-15460/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2013 року 08 год. 30 хв. № 2а-15460/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-СВ Плюс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2012 року № 0002672220, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-СВ Плюс» (далі - ТОВ «Восток-СВ Плюс», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2012 року № 0002672220.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.06.2012р. № 178/1-22-20-33098687 щодо заниження ТОВ «Восток-СВ Плюс» податку на додану вартість за звітний період листопад 2011 року в сумі 71 167, 00 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «САНТА-Л ЛТД» (ідентифікаційний код 37270695) є протиправними і ґрунтуються лише на необґрунтованих припущеннях. Зокрема, позивач наголошує на наступному: реальність укладення і виконання Сторонами (ТОВ «Восток-СВ Плюс» (Покупець) і ТОВ «САНТА-Л ЛТД» (Постачальник)) умов Договору поставки товарів, підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами (а саме: видатковими і податковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-приймання товарно-матеріальних цінностей, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку), які надавалися до перевірки. Тобто при проведенні документальної перевірки податковим органом було використано перелічені документи, які по своїй суті вже підтвердили реальність здійснення господарських операцій; в періоди укладення та виконання вказаного Договору обидві Сторони були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; в Акті перевірки відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про суперечність укладеного Договору інтересам держави та суспільства, тобто такого, що порушує публічний порядок. При цьому безпосереднім доказом нікчемності правочинів не може бути Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 14.05.2012р. № 396/2240/37270695, оскільки в ході проведення невиїзної перевірки ТОВ «САНТА-Л ЛТД» податковим органом фактичне виконання таким підприємством господарських операцій в дійсності не досліджувалося; названі правочини в судовому порядку недійсними не визнавалися; позивач як Покупець не може нести відповідальність за неподання його контрагентом (Постачальником) податкової звітності або зазначення ними у такій звітності недостовірних даних, з урахуванням необізнаності позивача щодо цих обставин. Зважаючи на викладене, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 71 167, 00 грн. за результатами фінансово-господарських операцій з ТОВ «САНТА-Л ЛТД».

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н та б/д. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Восток-СВ Плюс» перевіряючим встановлено, що Товариством в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, було завищено податковий кредит за листопад 2011 року на суму 71 166, 68 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «САНТА-Л ЛТД» (ідентифікаційний код 37270695), що містять ознаки «нікчемності», та відповідно занижено податок на додану вартість на аналогічну суму. При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що матеріалами позапланової невиїзної перевірки ТОВ «САНТА-Л ЛТД» (ідентифікаційний код 37270695) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад 2011 року (акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 14.05.2012 року № 396/2240/37270695) зафіксована відсутність реальної можливості здійснення вказаним підприємством поставок товарів (робіт, послуг).

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

24 січня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ «Восток-СВ Плюс» (ідентифікаційний код 33098687) було зареєстровано як юридичну особу 10 вересня 2004 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державного реєстру про видачу свідоцтва про державну реєстрацію 1 068 102 0000 000806).

ТОВ «Восток-СВ Плюс» було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 10 вересня 2004 року за № 11856, станом на момент складання Акта перевірки від 15.06.2012р. № 178/1-22-20-33098687 перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.09.2004р. № 37088922 ТОВ «Восток-СВ Плюс» являлося платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 330986826509) по дату складання Акта перевірки від 15.06.2012р. № 178/1-22-20-33098687. Станом на 08 лютого 2013 року позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.09.2004р. № 37088922, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www. sts.gov.ua).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 624295 від 03.12.2012р. до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, 31.09 Виробництво інших меблів, 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами.

Протягом періоду з 06.06.2012р. по 12.06.2012р. працівники ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва провели документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Восток-СВ Плюс» (код ЄДРПОУ 33098687) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «САНТА-Л ЛТД» (код ЄДРПОУ 37270695) за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., за результатами якої було складено Акт від 15.06.2012р. № 178/1-22-20-33098687.

В ході проведення вказаної документальної перевірки ТОВ «Восток-СВ Плюс» перевіряючими були використані наступні документи та відомості: відомості комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу (ПДС, АІС ОР, АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»), податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «Восток-СВ Плюс» за листопад 2011 року (вх. № 9012513922 від 19.12.2011р.), уточнюючий розрахунок по податку на додану вартість за листопад 2011 року (вх. № 9001709545 від 26.01.2012р., № 9013746005 від 18.01.2012р.), Додаток № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до зазначеної вище податкової звітності; реєстр отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2011 року, акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 14.05.2012р. № 396/2240/37270695 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «САНТА-Л ЛТД», код ЄДРПОУ 37270695, в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад 2011 року; первинні та розрахункові документи, надані платником податків до перевірки (а саме: видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення).

Під час проведення перевірки, згідно податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Восток-СВ Плюс» за листопад 2011 року та на підставі аналізу бази даних інформаційно-аналітичної системи ДПА України «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (контрагенти)» встановлено віднесення перевіряємим підприємством до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 71 166, 68 грн., сформованої за рахунок господарських операцій з ТОВ «САНТА-Л ЛТД» (код ЄДРПОУ 37270695), яке перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Зокрема, згідно наданих до перевірки ТОВ «Восток-СВ Плюс» первинних і розрахункових документів, перевіряєме Товариство отримало від ТОВ «САНТА-Л ЛТД» товари (стійки, манекени, будівельні матеріали, тощо) на загальну суму 427 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 71 166, 68 грн.).

При цьому ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС отримало Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 14.05.2012р. № 396/2240/37270695 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «САНТА-Л ЛТД», код ЄДРПОУ 37270695, в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад 2011 року», за результатами аналізу якого встановлено наступне: «В ході проведення контрольно-перевірочних заходів встановлено, що правочини здійснені ТОВ «Санта -Л ЛТД» у листопаді 2011р. є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків операцій з купівлі-продажу, оскільки: ТОВ «Санта-Л ЛТД» не має автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, та трудових ресурсів та інше для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару та надання послуг у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності. Також, згідно наданих до перевірки документів, підприємство не орендувало виробничі потужності, транспортні засоби, не придбало експедиційно-транспортні послуги.

Зважаючи на вищевикладене є підстави вважати, що підприємство ТОВ «Санта-Л ЛТД» не мало можливості здійснювати операції з продажу товарів (робіт, послуг), а операції що були задекларовані є безтоварними.

Таким чином, ТОВ «Санта-Л ЛТД» не мало необхідних умов для виконання постачання товару або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, взаємовідносини між ТОВ «Санта-Л ЛТД» та його контр-агентами-покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків.

Встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та, як наслідок, у ході аналізу не виявлено факту передачі товарів від ТОВ «Санта-Л ЛТД» до контрагентів-покупців.

Аналіз діяльності підприємства свідчить про відсутність можливості здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням штатної чисельності та наявності трудових ресурсів - у штаті значиться 1 працівник: керівник підприємства, відсутність матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності відсутні, внаслідок чого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій без мети настання правових наслідків, надання переваги переважно контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, що свідчить про відсутність податкової вигоди, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру».

Також, ТОВ «Восток-СВ Плюс» до перевірки не були надані документи, що підтверджують транспортування та оприбуткування товару (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, тощо), що свідчить про відсутність можливості здійснення платником податку зазначених операцій.

На підставі вищевикладеного, перевіряючий прийшов до висновків, що ТОВ «Восток-СВ Плюс» не мало можливості здійснювати операції з придання товарів (робіт, послуг), операції що були задекларовані є «безтоварними», а тому, як наслідок, перевіркою не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені ТОВ «САНТА-Л ЛТД».

Таким чином, в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «Восток-СВ Плюс» було завищено податковий кредит за листопад 2011 року на суму податку на додану вартість 71 166, 68 грн.

В розділі 4 «Висновок» Акта від 15.06.2012р. № 178/1-22-20-33098687 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Восток-СВ вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість за листопад 2011 року на суму 71 167, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав до канцелярії ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вих. № 21-06-12/01 від 21.06.2012р.).

Відповідач своїм листом від 02.07.2012р. № 4150/10/22-20 «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки» залишив висновки зазначеного Акта перевірки без змін.

02 липня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта від 15.06.2012р. № 178/1-22-20-33098687 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0002672220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123» цього Кодексу за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Восток-СВ Плюс» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 88 958, 75 грн., в т.ч. 71 167, 00 грн. - основний платіж, 17 791, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень ДПС у м. Києві від 10.09.2012р. № 5587/10/12-114 і ДПС України від 16.10.2012р. за № 3669/о/61-12/10-2115, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг ТОВ «Восток-СВ Плюс», спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги підприємства - без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

В розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «податковим кредитом» визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому в силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що 03 січня 2011 року між ТОВ «Восток-СВ Плюс» (Покупець), в особі директора ОСОБА_3, та ТОВ «САНТА-Л ЛТД» (Постачальник), в особі директора Іткіна Д.Ф., був укладений договір поставки за № 2011/05, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити торгове обладнання (далі - товар) у кількості й асортименті, зазначених у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору з моменту їх підписання повноважними представниками Сторін (п. 1.1 цього Договору).

Відповідно до п. 2.1 і 2.3 зазначеного Договору поставки ціна товару (партії) зазначається в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору з моменту їх підписання повноважними представниками Сторін. Оплата за товар здійснюється в гривні протягом 20-ти банківських днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

За умовами п. 4.1 і 4.2 цього Договору поставки Постачальник постачає товар на умовах EXW (Інкотермс 2000), за адресою Постачальника: АДРЕСА_1, - протягом 20-ти робочих днів з моменту підписання даного Договору. Датою поставки товару вважається дата приймання-передачі товару, зазначеної у відповідній накладній чи в іншому товаросупроводжувальному документі.

При цьому відповідно до Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати)(редакція 2010 року)(Введені в дію з 01 січня 2011 року) термін EXW ((вказане місце): товар зі складу продавця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Згідно п. 5.3 цього Договору поставки приймання товару по кількості та за асортиментом здійснюється Сторонами в день Поставки (дата поставки). В разі виявлення нестачі та/або невідповідності асортименту Товару, Сторони складають в день Поставки (дата Поставки) двосторонній Акт про нестачу/невідповідність асортименту Товару та погоджують строк, протягом якого Постачальник зобов'язується поставити Товар відповідної кількості та/або асортименту.

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін відповідних накладних та/або іншого товаросупроводжувального документу на поставлений Товар (п. 5.2 Договору поставки).

Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за даним Договором.

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки та оплати товару) за вказаним Договором поставки підтверджується наступними первинними і розрахунковими документами, які підписані керівниками підприємств - Іткіним Д.Ф. та ОСОБА_3:

- видатковими накладними від 01.11.2011р. за № Слл-000209 на суму 112 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 666, 64 грн.), від 01.11.2011р. за № Слл-000205 на суму 70 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 666, 64 грн.), від 01.11.2011р. за № Слл-000208 на суму 85 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 166, 65 грн.), та від 30.11.2011р. за № Слл-000218 на суму 160 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 666, 68 грн.) щодо поставки та отримання придбаних товарів на складі Продавця, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Всього за видатковими накладними було поставлено товарів на загальну суму 427 000, 00 грн. (разом з ПДВ);

- актами здачі-приймання товарно-матеріальних цінностей від 01.11.2011р. за № 205, від 01.11.2011р. за № 208, від 01.11.2011р. за № 209, від 30.11.2011р. за № 218, щодо відвантаження товарів на користь Покупця за адресою: АДРЕСА_1. Передача-приймання придбаних товарів фактично здійснювалися за однією адресою - обидві Сторони використовують складські приміщення за однією і тією самою адресою - АДРЕСА_1 Крім того, відповідно до усних пояснень представника позивача та пояснень директора ТОВ «САНТА-Л ЛТД» Іткіним Д.Ф., що зафіксовані на стор. 3 Акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 14.05.2012р. № 396/2240/37270695, операції з прийняття та відпуску товарів здійснювалися особисто керівниками цих підприємств, що відповідно виключає необхідність в оформленні довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей;

- оборотно-сальдовою відомістю по рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» за листопад 2011 року;

- платіжними дорученнями від 28.11.2011р. № 33203 на суму 45 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), від 28.11.2011р. № 33202 на суму 70 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), від 29.11.2011р. № 33208 на суму 40 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), від 30.11.2011р. № 33213 на суму 65 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), від 30.11.2011р. № 33215 на суму 47 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), всього на загальну суму 267 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ - 44 500, 00 грн.); виписками з банківського рахунку позивача за вказані дати. Оплата за частину придбаних товарів здійснювалося ТОВ «Восток-СВ Плюс» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 2600901330569 в АТ «ОТП Банк», м. Київ (МФО 300528), на рахунок свого контрагента № 26005210170574 в АТ «Прокредит Банк» в м. Києві (МФО 320984).

Відомості щодо погашення решти суми заборгованості за поставлені товари в розмірі 160 000, 00 грн. позивачем до суду надані не були, що не позбавляло позивача права на формування податкового кредиту за першою подією.

За результатами здійснення поставок Товарів ТОВ «САНТА-Л ЛТД» були виписані такі податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 71 166, 63 грн., а саме: від 01.11.2011р. за № 110104 на суму 70 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 666, 64 грн.); від 01.11.2011р. за № 110103 на суму 85 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 166, 65 грн.), від 01.11.2011р. за № 110102 на суму 112 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 666, 66 грн.), від 30.11.2011р. за № 113003 на суму 160 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 666, 68 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 ПК України. При цьому згідно тексту згадуваного вище Акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 14.05.2012р. № 396/2240/37270695 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «САНТА-Л ЛТД» код ЄДРПОУ 37270695 в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад 2011 року» сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 71 166, 68 грн., на підставі перелічених податкових накладних на загальну суму 427 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 71 166, 68 грн.) задекларована ТОВ «САНТА-Л ЛТД» у відповідних рядках його Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 22.11.2012р. за № 22-11-12/01, наданих в ході розгляду даної справи, з документальним підтвердженням, придбані товари були використанні Товариством в своїй подальшій господарській діяльності (а саме - реалізовані іншим суб'єктам господарської діяльності), про що свідчать наступні документи: накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 30.11.20.11р. за № 13 і № 14; договір найму нежитлового приміщення від 01.02.2011р. за № 01-02-2011/03, укладений з Фізичною особою ОСОБА_3 (Наймодавець) щодо тимчасового платного користування нежитловими приміщеннями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - загальною площею 2 355,0 м 2 , вартість користування становить 4 710, 00 грн. на місяць, акт прийому-передачі приміщень від 01.02.2011р. за цим Договором та платіжні доручення про сплату орендних платежів (на підтвердження наявності відповідних складських приміщень); видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (отримані від уповноважених посадових осіб Покупців), рахунки-фактури щодо поставки попередньо придбаних товарів на адресу інших суб'єктів господарської діяльності (Покупців) протягом 2011 року (ТОВ «Охорона праці», ТОВ «Валтекс», ТОВ «Альфа-Забава», ТОВ «АВМ Спорт УА», ФОП ОСОБА_5, та ін.), реєстром виданих податкових накладних за період листопад 2011 року; виписки з банківського рахунку позивача за листопад 2011 року на підтвердження отримання коштів від Покупців за реалізовані товари.

Відповідачем не надано доказів відсутності у ТОВ «Восток-СВ Плюс» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в листопаді 2011 року. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за листопад 2011 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «САНТА-Л ЛТД» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб. Зокрема, позивачем до суду була надані копії договору найму нежитлового приміщення від 01.02.2011р. за № 01-02-2011/04, укладеного ТОВ «САНТА-Л ЛТД» (Наймач) з Фізичною особою ОСОБА_3 (Наймодавець) щодо тимчасового платного користування нежитловими приміщеннями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - загальною площею 558,0 м 2 , вартість користування становить 1 116, 00 грн. на місяць, акта прийому-передачі приміщень від 01.02.2011р. за цим Договором, завірених директором Товариства Іткіним Д.Ф. та платіжних доручень ТОВ «САНТА-Л ЛТД» щодо оплати орендних платежів за листопад 2011 року з відмітками банківської установи про проведення операцій з переказу коштів (на підтвердження факту наявності у контрагента-постачальника відповідних складських приміщень). Крім цього, пояснення директора ТОВ «САНТА-Л ЛТД» Іткіна Д.Ф. з питання порядку проведення господарських операцій із закупівлі та реалізації товарів наведені на стор. 3 Акта перевірки від 14.05.2012р. № 396/2240/37270695.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 15.06.2012р. № 178/1-22-20-33098687 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем) шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем суми податку на додану вартість в розмірі 44 500, 00 грн. за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між Позивачем і його контрагентом - ТОВ «САНТА-Л ЛТД».

Зокрема, в Актах перевірок від 15.06.2012р. № 178/1-22-20-33098687 та від 14.05.2012р. № 396/2240/37270695 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам Товариства за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Також згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Восток-СВ Плюс» або його контрагента - ТОВ «САНТА-Л ЛТД», з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-СВ Плюс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 02 липня 2012 року № 0002672220.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова