Ухвала

від 23.04.2013 по справі 2а-15460/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15460/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-СВ Плюс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 02 липня 2012 року №0002672220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Восток-СВ Плюс» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Так, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Восток-СВ Плюс» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Санта-Л ЛТД» за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, за результатами якої складено акт від 15 червня 2012 року №178/1-22-20-33098687.

В ході проведеної перевірки відповідачем зроблені висновки про те, що ТОВ «Восток-СВ Плюс» порушено вимоги п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2011 року на загальну суму 71 167,00 грн. Відповідачем зроблені висновки про відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених між ТОВ «Восток-СВ Плюс» та ТОВ «Санта-Л ЛТД» за період, що перевірявся.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 02 липня 2012 року №0002672220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 71 167,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17 791,75 грн.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України. Здійснення господарської операції має бути підтвердженого первинними документами, оформленими відповідно до вимог, чинного законодавства України.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11).

Між ТОВ «Восток-СВ Плюс» (Покупець), в особі директора ОСОБА_2, та ТОВ «Санта-Л» (Постачальник), в особі директора Іткіна Д.Ф., 03 січня 201 1 року укладено договір поставки за № 201 1/05, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити торгове обладнання (далі - товар) у кількості й асортименті, зазначених у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору з моменту їх підписання повноважними представниками Сторін (п. 1.1 цього Договору). За умовами п. 4.1 і 4.2 цього Договору поставки Постачальник постачає товар на умовах ЕХ\У (Інкотермс 2000), за адресою Постачальника: Київська область, АДРЕСА_1, - протягом 20-ти робочих днів з моменту підписання даного Договору. Датою поставки товару вважається дата приймання-передачі товару, зазначеної у відповідній накладній чи в іншому товаросупроводжувальному документі.

На виконання умов даного договору його сторонами складено наступні документи:

- видаткові накладні від 01 листопада 2011р. за № Слл-000209 на суму 112 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 666, 64 грн.), від 01 листопада 2011 р. за № Слл-000205 на суму 70 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 666, 64 грн.), від 01 листопада 2011р. за № Слл-000208 на суму 85 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 166, 65 грн.), та від 30 листопада 2011р. за № Слл-000218 на суму 160 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 666, 68 грн.) щодо поставки та отримання придбаних товарів на складі Продавця, розташованого за адресою: Київська область, АДРЕСА_1. Всього за видатковими накладними було поставлено товарів на загальну суму 427 000, 00 грн. (разом з ПДВ);

- акти здачі - приймання товарно-матеріальних цінностей від 01 листопада 2011р. за № 205, від 01 листопада 2011р. за № 208, від 01 листопада 2011р. за № 209, від 30 листопада 2011р. за № 218, щодо відвантаження товарів на користь Покупця за адресою: АДРЕСА_1. Передача-приймання придбаних товарів фактично здійснювалися за однією адресою - обидві Сторони використовують складські приміщення за однією і тією самою адресою - Київська область, АДРЕСА_1.

- оборотно - сальдова відомість по рахунку бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі» за листопад 2011 року;

- платіжні дорученн від 28 листопада 2011р. № 33203 на суму 45 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), від 28 листопада 2011 р. № 33202 на суму 70 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), від 29 листопада 2011 р. № 33208 на суму 40 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), від 30 листопада 2011р. №33213 на суму 65 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), від 30 листопада 2011р. № 33215 на суму 47 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ), всього на загальну суму 267 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ - 44 500, 00 грн.); виписками з банківського рахунку позивача за вказані дати.

Оплата за частину придбаних товарів здійснювалося ТОВ «Восток-СВ Плюс» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 2600901330569 в АТ «ОТП Банк», м. Київ (МФО 300528), на рахунок свого контрагентам 26005210170574 в АТ «Прокредит Банк» в м. Києві (МФО 320984).

Як встановлено судом першої інстанції в ході розгляду спарви, зафіксовані на стор. 3 акту Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 14 травня 2012 року № 396/2240/37270695, операції з прийняття та відпуску товарів здійснювалися особисто керівниками ТОВ «Восток-СВ Плюс» та ТОВ «Санта-Л», що виключає необхідність в оформленні довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відомості щодо погашення решти суми заборгованості за поставлені товари в розмірі 160 000, 00 грн. позивачем до суду надані не були, що не позбавляло позивача права на формування податкового кредиту за першою подією відповідно до положень ст.198 Податкового кодексу України.

ТОВ «Санта -Л» виписані податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 71 166, 63 грн., а саме: від 01 листопада 2011р. за № 110104 на суму 70 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 1 666, 64 грн.); від 01 листопада 2011р. за № 110103 на суму 85 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 166, 65 грн.), від 01 листопада 201 1р. за № 110102 на суму 112 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 666, 66 грн.), від 30 листопада 2011р. за № 113003 на суму 160 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 666, 68 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 ПК України.

Слід зазначити, що згідно акту Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 14 травня 2012 року № 396/2240/37270695 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Санта-Л ЛТД» код ЄДРПОУ 37270695 в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад 2011 року» сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 71 166, 68 грн., на підставі перелічених податкових накладних на загальну суму 427 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 71 166, 68 грн.) задекларована ТОВ «САНТА-Л ЛТД» у відповідних рядках його Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

В подальшому отримані від ТОВ «Санта-Л ЛТД» товари позивачем були використані при здійсненні ним своєї господарської діяльності, підтвердженням чого є: накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 30 листопада 2011р. за № 13 і № 14; договір найму нежитлового приміщення від 01 лютого 2011 року за № 01-02-2011/03, укладений з Фізичною особою ОСОБА_2 (Наймодавець) щодо тимчасового платного користування нежитловими приміщеннями, що знаходиться за адресою Київська область, АДРЕСА_1, - загальною площею 2 355,0 м , вартість користування становить 4 710, 00 грн. на місяць; акт прийому-передачі приміщень від 01 лютого 2011р. за цим Договором та платіжні доручення про сплату орендних платежів (на підтвердження наявності відповідних складських приміщень); видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (отримані від уповноважених посадових осіб покупців), рахунки - фактури щодо поставки попередньо придбаних товарів на адресу інших суб'єктів господарської діяльності (Покупців) протягом 2011 року (ТОВ «Охорона праці», ТОВ «Валтекс», ТОВ «Альфа-Забава», ТОВ «АВМ Спорт УА», ФОП ОСОБА_3., та ін.); реєстром виданих податкових накладних за листопад 2011 року; виписки з банківського рахунку позивача за листопад 2011 року на підтвердження отримання коштів від Покупців за реалізовані товари.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарські операції, здійснені між ТОВ «Восток-СВ Плюс» та ТОВ «Санта-Л ЛТД» мають реальний характер та спрямовані на реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріали справи не містять наданих відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України доказів того, що ТОВ «Санта-Л ЛТД» не було платником податку на додану вартість в період, який перевірявся відповідачем, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності у ТОВ «Санта-Л ЛТД» умов для здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Санта-Л ЛТД» у даному випадку є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2011 року.

У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не надано належних доказів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 02 липня 2012 року №0002672220.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного, внаслідок дотримання норм матеріального та процесуального права, повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 25.04.13р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.