Рішення

від 20.02.2013 по справі 926/39/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2013 р. Справа № 926/39/2013.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсоюз-2000»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат»

про стягнення заборгованості - 20723,05 грн.

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Назарко О.П.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромсоюз-2000» звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» про стягнення заборгованості у сумі 20723,05 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 09/08/11 від 12 серпня 2011 року та на підставі видаткової накладної № РН-1/8 від 30 серпня 2011 року поставив відповідачу товар (побічний продукт кукурудзи) в кількості 12 540 т. на загальну суму 30723,05 грн., а останній на підставі довіреності на отримання цінностей серії ЯОП № 102 від 30 серпня 2011 року отримав означений товар та зобов'язувався оплатити його. Далі позивач стверджує, що відповідач умови вищевказаного договору в частині оплати за отриманий товар належним чином не виконував, в результаті чого у нього існує заборгованість у сумі 20723,05 грн., яку позивач просить стягнути на його користь.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» є Чернівецька область, Кіцманський район, село Мамаївці, вулиця Кіцманська, 44. Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою.

Однак, відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника у судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

Також, ухвалами від 21 січня 2013 року та від 04 лютого 2013 року суд визнавав явку представників сторін у засіданні суду обов'язковою, а також попереджав відповідача, що у випадку неявки його представника у судове засідання, спір буде вирішено без його участі за документами наданими позивачем.

Отже, не з'явлення у судові засідання відповідача та не надання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

12 серпня 2011 року між сторонами укладено договір поставки № 09/08/11, а 19 серпня 2011 року протокол розбіжностей до вказаного договору.

На підставі укладеного між сторонами договору поставки № 09/08/11 позивач 30 серпня 2011 року надав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-1/8 та згідно видаткової накладної № РН-1/8 від 30 серпня 2011 року здійснив поставку товару (побічний продукт кукурудзи) в кількості 12,540 т. на загальну суму 30723,05 грн., а відповідач згідно довіреності на отримання цінностей серії ЯОП № 102 від 30 серпня 2011 року прийняв цей товар, про що свідчать підпис та печатка відповідача на вищевказаних документах.

Однак, відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар у сумі 10000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9400 від 05 жовтня 2011 року та № 10657 від 21 березня 2012 року.

Отже, відповідач оплату за отриманий товар у відповідності до умов договору в повній мірі не провів, в результаті чого у нього існує заборгованість у сумі 20723,05 грн.

27 жовтня 2012 року позивач надсилав відповідачу претензію № 47 від 18 жовтня 2012 року про перерахування заборгованості у сумі 20723,05 грн., яку останній отримав 30 жовтня 2012 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4910701013213. При цьому, відповідач відповіді на вказану претензію не надав та заборгованість у сумі 20723,05 грн. не сплатив.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 4.1. договору поставки № 09/08/11 від 12 серпня 2011 року встановлено, що розрахунок за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів, згідно виставленого рахунку, на розрахунковий рахунок продавця.

Тобто, відповідач порушуючи умови договору поставки № 09/08/11 від 12 серпня 2011 року належним чином не оплатив повну вартість поставленого йому товару, а тому він зобов'язаний сплатити на користь позивача існуючу заборгованість у сумі 20723,05 грн.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4 2 , 4 3 , 22, 43, 49, 75, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мамаївський агропромисловий комбінат» - Чернівецька область, Кіцманський район, село Мамаївці, вулиця Кіцманська, 44, код 32898324 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсоюз-2000» - місто Дніпропетровськ, вулиця Сірка, будинок 102, квартира 2, код 36095474 - заборгованість у сумі 20723,05 грн. та судовий збір у сумі 1609,50 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20 лютого 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25 лютого 2013 року.

Суддя О.С. Тинок