Постанова

від 27.02.2013 по справі б24/115-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа№ Б24/115-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Київської області від 20.12.2012р. у справі № Б24/115-12 (суддя Лутак Т.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедбудсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінкоті»

про банкрутство

за участю представників:

від заявника: не з»явились

від боржника: не з»явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмедбудсервіс" звернулось до господарського суду Київської області з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінкоті" в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з неспроможністю підприємства сплатити заборгованість у розмірі 46 100, 00 грн.

Постановою господарського суду Київської області від 20.12.2012р. у справі № Б24/115-12 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бінкоті" та відкрито відносно банкрута ліквідаційну процедуру. Визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедбудсервіс"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінкоті"в сумі 46 100, 00 грн. Призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінкоті" арбітражного керуючого Авілова Сергія Вікторовича (ліцензія серії АГ №594785 від 05 квітня 2011 року, адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, б. 29, кв. 175). Зобов'язано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови оголошення про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінкоті"та відкриття ліквідаційної процедури та інше.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової інспекції звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Київської області від 20.12.2012р. у справі № Б24/115-12 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013р. прийнято апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової інспекції до провадження та призначено розгляд справи № Б24/115-12 на 27.02.2013р.

Встановлено, що в судове засідання 26.02.2013р. представники сторін не з'явилися, причин неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, процедура банкрутства передбачає можливість порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою ст. 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав (Постанова Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009року "Про судову практику у справах про банкрутство" (пункт 104).

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в п. 8 ст. 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Тобто, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмедбудсервіс"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бінкоті"було укладено Договір купівлі -продажу 1206/12 від 12 червня 2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бінкоті"в рахунок сплати заборгованості за Договором купівлі -продажу 1206/12 від 12 червня 2012 року видало Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрмедбудсервіс"простий вексель серії АА №2657503 від 18 червня 2012 року, номінальною вартістю 45 400, 00 грн., що підтверджується Актом приймання -передачі векселя від 18 червня 2012 року. В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмедбудсервіс"пред'явило простий вексель серії АА №2657503 від 18 червня 2012 року до сплати, що підтверджується Актом пред'явлення векселя до сплати №24-10 від 24 жовтня 2012 року, але не отримав платежу.

У зв'язку з неотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмедбудсервіс"платежу за векселем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінкоті", приватним нотаріусом Биченко О.О. був вчинений протест векселя про неоплату векселя за реєстровим №26-7 від 25 жовтня 2012 року.

Виконавчим написом приватного нотаріуса Биченко О.О. за реєстровим №2808 від 25 жовтня 2012 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінкоті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедбудсервіс" стягнуто 45 400, 00 грн.

Постановою відділу державної виконавчої служби Києво -Святошинського районного управління юстиції від 05.11.2012р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса Биченко О.О. за реєстровим №2808 від 25.10.2012р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінкоті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедбудсервіс" боргу в розмірі 46 100, 00 грн., з урахуванням витрат пов'язаних з опротестуванням векселя в розмірі 700, 00 грн.

Списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, тому порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

За твердженнями заявника, оплата боржником не здійснена, у ході виконавчого провадження кошти не стягнуто, керівні органи товариства за його місцезнаходженням відсутні, що зумовило звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", який набув чинності з 01.07.2004 року, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, заборгованість боржника перед кредитором підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення боржником не надано.

Отже, матеріалами справи підтверджується безспірність вимог ініціюючого кредитора у даній справі про банкрутство.

Крім того, колегія суддів приймає як належний доказ відсутності боржника за адресою місцезнаходження - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.11.2012, в якому вказано про відсутність юридичної особи - ТОВ «Бінкоті» за місцезнаходженням.

Згідно з частинами 1,2 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань; господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе застосувати положення статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінкоті"та визнати його банкрутом відповідно до особливостей, передбачених зазначеною статтею.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку щодо наявності всіх підстав для визнання боржника банкрутом.

Також, в заяві про порушення справи про банкрутство заявник просив призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Авілова Сергія Вікторовича (ліцензія серії АГ №594785 від 05 квітня 2011 року, адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, б. 29, кв. 175) та арбітражним керуючим Авіловим С.В. подано заяву про згоду щодо призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінкоті".

Відповідно до ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Обставин передбачених п. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ході судового засідання не встановлено.

За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно порушив справу про банкрутство з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону, на законних підставах визнав боржника банкрутом, та призначив арбітражного керуючого Авілова Сергія Вікторовича (ліцензія серії АГ №594785 від 05 квітня 2011 року, адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, б. 29, кв. 175)

Положеннями ч. 2 ст. 13 Закону передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом із питань банкрутства як арбітражні керуючі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Київської області від 20.12.2013р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 99 ст. ст. 101- 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової інспекції залишити без задоволення, постанову господарського суду Київської області у справі № Б24/115-12 від 20.12.2012р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № Б24/115-12 повернути до господарського суду Київської області.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Верховець А.А.

Доманська М.Л.

Дата підписання постанови 28.02.2013р.