Ухвала

від 22.04.2013 по справі б24/115-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 квітня 2013 року Справа № Б24/115-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю. розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постановугосподарського суду Київської області від 20.12.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року у справі господарського суду за заявою до№ Б24/115-12 Київської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедбудсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінкоті" про визнання банкрутом В С Т А Н О В И В:

Подана Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби касаційна скарга, не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову апеляційної інстанції прийнято 27.02.2013 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що постанова у справі про банкрутство набирає законної сили з дня її винесення.

Строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року, закінчився 19.03.2013 року, а касаційну скаргу б/н від 15.03.2013 року було подано, згідно календарного штемпеля на конверті в якому надійшла скарга, 20.03.2013 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Суд касаційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у відновленні строку на подання касаційної скарги слід відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Київської області від 20.12.2012 року зверталась Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби.

Крім того, з відмітки на зворотному боці постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року у справі №Б24/115-12, остання була направлена сторонам 28.02.2013 року.

Оскаржувачем у касаційній скарзі було заявлено клопотання, з проханням відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що касаційну скаргу вперше було помилково направлено на попередню адресу місцезнаходження Київського апеляційного господарського суду: 04116, м. Київ, пров. Рильський, 8 замість нової адреси: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.

На підтвердження отримання тексту оскаржуваної постанови після закінчення строку на касаційне оскарження заявником до суду касаційної інстанції жодних доказів не надано.

Крім того, твердження оскаржувача викладені в клопотанні колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в ухвалі Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 11.02.2013 року та постанові апеляційного суду від 27.02.2012 року, які були направлені на адресу заявника касаційної скарги, зазаначено адресу суду на першому аркуші.

Також в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке було вручено особисто представнику Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби за довіреністю, в якому зазначено адресу Київського апеляційного господарського суду: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що заявником при зверненні з касаційною скаргою з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на касаційне оскарження, не надано належних та допустимих доказів існування об'єктивно непереборних обставин, що стали причинами пропуску заявником процесуального строку подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, недоведеними та відхиляє доводи скаржника, що викладені у клопотанні, про наявність об'єктивних обставин, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Київської області від 20.12.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року у справі №Б24/115-12 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст. 86, 107-109, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відхилити клопотання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про відновлення строку на подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Київської області від 20.12.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року у справі №Б24/115-12 повернути скаржнику.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук