Рішення

від 25.02.2013 по справі 5011-22/19069-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-22/19069-2012 25.02.13 За позовом  Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк» до                  1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Скандинавія-Фіш»                      2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс» про               стягнення заборгованості                                                                                                        суддя Самсін Р.І. Представники сторін: від позивача:         Забродський В.В. (довіреність № 68 від 13.12.2012р.); від відповідача-1: Василюк І.С. (довіреність № 21/11/12-1 від 21.11.2012р.); від відповідача-2: Василюк І.С. (довіреність № 22-13 від 22.02.2013р.); В судовому засіданні 25.02.2013р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство «ІНГ Банк» (надалі ПАТ «ІНГ Банк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скандинавія-Фіш» (надалі ТОВ «Скандинавія-Фіш», відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс» (надалі ТОВ «Грін Лайн Плюс», відповідач 2) заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 10/026 від 28.12.2010р. у розмірі 91  858  628, 39 грн., з яких: -          79  925  000 грн. сума основного боргу за кредитним договором; -          10  154  405, 74 грн. сума несплачених відсотків за кредитним договором; -          1  779  222, 65 грн. сума неустойки (пені). Згідно з заявою про збільшення позовних вимог позивач просив в межах заявленого позову розглянути вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 10/026 від 28.12.2010р. у розмірі 98  063  803, 84 грн., з яких: -          79  925  000 грн. сума основного боргу за кредитним договором; -          14  091  245, 96 грн. сума несплачених відсотків за кредитним договором; -          4  047  557, 88 грн. сума неустойки (пені). Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем 1, згідно укладеного договору про надання фінансових послуг № 10/026 від 28.12.2010р. рахується заборгованість по основному боргу, нарахованих відсотках, яку, у зв'язку з невиконанням умов договору, позивач просить стягнути в судовому порядку достроково. Вимоги щодо стягнення боргу заявлені також до поручителя ТОВ «Грін Лайн Плюс», договір поруки № 10/026/S/2 з яким, укладено 28.12.2010р., оскільки за умовами договору поручитель відповідає перед банком у тому самому обсязі, що й позичальник. Вимогу про сплату боргу позивачем  пред'явлено поручителю 22.11.2012р.. З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості по кредиту, в судовому порядку. Відповідачами позовні вимоги банку визнані, про що викладено у письмових заявах про визнання позовних вимог, що залучені до матеріалів справи (зареєстровані за вхідними суду № 06-37.2/2769, № 06-37.2/2770 від 25.02.2012р.).           Заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідачів, судом розглянуті, внаслідок чого суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття таких заходів у даній справі виходячи з наступного.   У п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. зазначено, що: - достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви; - адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії; - обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Наведені у заявах позивача обставини не дають підстав вважати неможливим захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, а доказів того, що за відсутності арешту рахунків та майна товариств буде утруднено чи виявиться неможливим виконання рішення суду, позивачем не надано. Жодних належних доказів, що відповідачами вчиняються дії спрямовані на уникнення сплати заборгованості перед позивачем, суду не представлено, зобов'язання перед банком забезпечені заставою майна, іпотекою, а виникнення у позивача сумнівів щодо погашення боргу відповідачами, не є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову. Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 28 грудня 2010 року між ПАТ «ІНГ Банк Україна», ТОВ «ТВП «Скандинавія» та ТОВ «Скандинавія-Фіш» укладено договір про надання фінансових послуг № 10/026 за яким банк погодився відкрити клієнту генеральну револьверну кредитну лінію. До договору сторонами вносились зміни та доповнення 05.04.2011р. № 1, № 2, від 04.07.2012р. № 3, від 26.09.2012р. № 4, що викладалось у окремих документах. Згідно змін та доповнень № 1, у п. 1 погоджено виключити ТОВ «ТВП «Скандинавія» зі списку клієнтів та сторін даного договору, преамбулу договору викладено в редакції що передбачає укладення договору між сторонами, якими є ПАТ «ІНГ Банк Україна» та ТОВ «Скандинавія-Фіш», договір погоджено застосовувати виключно по відношенню до таких продуктів, як: - кредити, - овердрафти, - гарантії, - акредитиви (фінансові послуги). За визначенням наведеним у ст. 1 договору, лінія означає кредитну лінію, яка відкривається банком для клієнта без взяття банком на себе зобов'язання щодо надання клієнту фінансових послуг в рамках цієї лінії… За умовами договору (п. 4.1 в редакції змін та доповнень № 2) умови надання лінії визначаються згідно наступного: (і) лінія дозволена до отримання починаючи з дати виконання попередніх умов, викладених у ст. 18 договору, та до 01 жовтня 2012р. включно, що є періодом дозволеного отримання; (іі) лінія діє до 21 жовтня 2013 року включно, що є датою закінчення дії лінії.           В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Про надання в користування ТОВ «Скандинавія-Фіш» грошових коштів свідчать представлені до матеріалів справи меморіальний ордер № 20888552 від 04.07.2012р., виписки по особовим рахунках, що підтверджують рух коштів, нарахування відсотків, зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше. Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору. У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).           Нарахування, сплата відсотків, комісій та платежів за договором погоджені у статті 12 договору, пункти 12.1, 12.3 якої, викладені в іншій редакції згідно із змінами та доповненнями № 1 від 05.04.2011р.. Строки погашення сплати нарахованих відсотків визначені договором, позичальником порушені, згідно приведеного розрахунку заборгованості, допущено прострочення сплати нарахованих відсотків, сума боргу за відсотками за період з 04.07.2012р. по 03.10.2012р. складала 6  027  131, 15 грн.. В силу положень договору (п. 15.1) випадок, якщо клієнт не сплачує банку будь-яку суму за договором на погоджену дату чи в погоджений час є випадком невиконання договору. Право банку вимагати від клієнта негайного погашення всіх та будь-яких несплачених сум, встановлено п. 15.3 договору про надання фінансових послуг № 10/026,  і зокрема за умови настання випадку невиконання договору, якщо таке невиконання не було виправлено протягом періоду виправлення. Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. Згідно з п. 15.3 договору від після того, як банку стало відомо про настання випадку невиконання від клієнта або з інших джерел, банк повідомляє клієнта письмово, по факсу або засобами електронного зв'язку не пізніше наступного робочого дня про випадок невиконання («Повідомлення про випадок невиконання») та про надання/ненадання періоду виправлення… У наданому до справи повідомленні про випадок невиконання, датованому 05.10.2012р., що адресоване ТОВ «Скандинавія-Фіш», останньому пропонувалось не пізніше 11 жовтня 2012р. – погасити заборгованість за простроченою сумою несплачених відсотків в сумі 6  027  131, 15 грн., нарахованих станом на дату сплати відсотків, та неустойку, нараховану станом на дату фактичного погашення такої заборгованості, або - запропонувати банку порядок дій щодо покращення кредитного ризику наданих сум за договором, а саме: надання додаткового забезпечення у вигляді застави рухомого/нерухомого майна та поруки, щодо погашення відсотків та/або частини кредиту з метою погодження нових умов погашення заборгованості за договором. У повідомленні за № 59065 від 12.10.2012р. банком було повідомлено боржника, що випадок невиконання не був виправлений протягом періоду виправлення (в строк до 11 жовтня 2012 року включно), що надавався банком згідно повідомлення від 05.10.2012р., у зв'язку з чим, банком було прийнято рішення оголосити всю суму зобов'язань позичальника за договором…, як таку, що належить до негайного погашення, а саме не пізніше ніж на наступний робочий день після дати отримання листа. Сума боргу за договором про надання фінансових послуг № 10/026 перед банком позичальником погашена не була, заборгованість станом на 04.02.2013р. складає суму 98  063  803, 84 грн., з яких: -          79  925  000 грн. сума основного боргу за кредитним договором; -          14  091  245, 96 грн. сума несплачених відсотків за кредитним договором; -          4  047  557, 88 грн. сума неустойки (пені). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором. Відповідно до п. 16.1 договору в разі несплати клієнтом в належний термін будь-якої суми за цим договором, банк має право стягнути з клієнта неустойку, нараховану на прострочену суму за період з дати, коли відповідна сума належала до погашення, та до дати фактичної оплати за ставкою: … - для заборгованості, яка відповідно до умов договору належить до сплати у гривнях – подвійної облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Положення зазначеної норми закону встановлюють строк нарахування пені, який обчислюється з дня коли зобов'язання мало бути виконане, та відповідно такий строк становить 6 місяців в разі якщо договором не передбачено інше. При укладенні договору сторони погодили інший строк нарахування пені, та зокрема у п. 16.2 встановили, що неустойка нараховується від дати настання випадку невиконання до фактичної дати платежу або фактичної дати виправлення такого випадку невиконання. Розрахунок боргу за кредитом, процентів за періодами (з 04.04.2012р. по 03.10.2012р.,  з 04.10.2012р. по 18.10.2012р., з 19.10.2012р. по 03.02.2013р.), сум нарахованої неустойки на основну заборгованість за кредитом (3  540  715, 19 грн.), пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 6  027  131, 18 грн. (сума пені за період з 04.10.2012р. по 03.02.2013р. – 304  056, 79 грн.), пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 982  684, 42 грн. (сума пені за період з 19.10.2012р. по 03.02.2013р. – 43  533, 38 грн.), пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 7  081  430, 39 грн. за період з 19.10.2012р. по 03.02.2013р. – 159  252, 52 грн.) та виписки, що підтверджують здійснені нарахування залучені до справи, доказів на його спростування суду не представлено. Оскільки договір є обов'язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотках за користування коштами, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.   Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Пунктом 17.1 укладеного договору про надання фінансових послуг № 10/026 (від 28.12.2010р. визначено, що зобов'язання клієнта за договором забезпечуються … (b) порукою ТОВ «Грін Лайн Плюс», ТОВ «Пеладжик Трейд» на повну суму зобов'язань клієнта за цим договором згідно договору поруки, який за формою та змістом задовільний для банку. Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою. 28 грудня 2010р. ПАТ «ІНГ Банк Україна» укладено договір поруки № 10/026/S/2 з ТОВ «Грін Лайн Плюс», за умовами якого (п. 2.2 статті 2 в редакції згідно змін та доповнень № 1 від 27.10.2011р.): - поручитель забезпечує виконання всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором, відповідно до якого банк відкриває кредитну лінію позичальнику в сумі 10  000  000 доларів США з останнім строком виконання 21 жовтня 2013 року, а позичальник зобов'язаний            2.2.1 повернути всі отримані кредити та кредити за овердрафтом в строки та в порядку, як це визначено у кредитному договорі;            2.2.2 відшкодувати банку всі витрати, здійснені останнім відповідно до умов кредитного договору, в розмірі, в порядку та строки, як це визначено в кредитному договорі;            2.2.3 сплатити на користь банку відсотки та комісії в строки та в порядку, як це визначено в кредитному договорі;            2.2.4 сплатити неустойку в розмірі, в порядку та в строки, передбачені кредитним договором у випадках визначених кредитним договором;            2.2.5 здійснити передбачені кредитним договором платежі достроково, у випадках, визначених кредитним договором;            2.2.6 здійснити на користь банку всі та будь-які інші платежі, які підлягають сплаті на користь банку відповідно до умов кредитного договору та/або у зв'язку з ним». В силу положень п. 3.1 договору поруки № 10/026/S/2 від 28.12.2010р. у разі невиконання позичальником грошових зобов'язань у строки та на умовах, передбачених кредитним договором позичальник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає право банка вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від позичальника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо. Відповідно до ст. 553 ЦК України за   договором   поруки   поручитель поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед   кредитором за порушення зобов'язання боржником.               Згідно ст. 554 ЦК України у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого  порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.           Згідно з п. 4.1 договору поруки № 10/026/S/2 від 28.12.2010р. у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором поручитель зобов'язується не пізніше 5 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення від банку про невиконання позичальником прийнятих на себе грошових зобов'язань сплатити банкові відповідну грошову суму шляхом її перерахування на рахунок банку будь-яким способом, вказаним банком.           У зв'язку з порушенням умов договору ТОВ «Скандинавія-Фіш», позивач надіслав боржнику та поручителю вимоги про усунення порушень за вих. № 59931, № 59932 від 21.11.2012р.. Доказом направлення вимог є надані у копіях поштові чеки з описами-вкладеннями до рекомендованих відправлень за 22.11.2012р., та відомості про їх вручення з офіційного сайту Укрпошти. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк у який поручителем мало бути виконаним зобовязання з погашення заборгованості ТОВ «Скандинавія-Фіш» за договором  № 10/026 від 28.12.2010р. є таким, що настав по спливу 5 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення від банку (29.11.2012р. + 5 робочих днів). Враховуючи невиконання зобов'язань, що виникли для ТОВ «Грін Лайн Плюс» з договору поруки № 10/026/S/2 від 28.12.2010р. та умову договору що передбачає солідарну відповідальність поручителя, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заявленої суми заборгованості, суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.   Вимоги позивача відповідачами визнаються, а згідно з ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 68  780 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів. Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд - В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задовольнити. 2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скандинавія-Фіш» (юрид. адреса: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна 5, ідент. код 33693449), Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс» (юрид. адреса: 71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Халтуріна 10, ідент. код 36141750) на користь Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» (04070, м. Київ, вул. Спаська 30а, ідент. код 21684818) 79  925  000 грн. (сімдесят дев'ять мільйонів дев'ятсот двадцять п'ять тисяч гривень) суми основного боргу за кредитом, 14  091  245, 96 грн. (чотирнадцять мільйонів дев'яносто одну тисячу двісті сорок п'ять гривень 96 копійок) суми несплачених відсотків за користування кредитом, 4  047  557, 88 грн. (чотири мільйони сорок сім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім гривень 88 копійок) суми неустойки (пені), 68  780 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят гривень) витрат по сплаті судового збору. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.                                                                                              дата підписання рішення 28.02.2013 Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін