Постанова

від 14.02.2013 по справі 5011-64/13255-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р. Справа№ 5011-64/13255-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Руденко М.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Аскарова А.В. - довіреність № 1129 від 05.12.2012 року,

від відповідача: Картуха В.А. - довіреність № 3030-НЮ від 28.08.2012 року,

від прокуратури: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень на рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року

у справі № 5011-64/13255-2012 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Військового прокурора Сумського гарнізону Центрального

регіону України в інтересах держави, уповноваженим органом

якої є Міністерство інфраструктури в особі:

337 окремого загону механізації Державної спеціальної служби

транспорту (військова частина Т0420),

до Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-

Західна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Бахмацької

дистанції захисних лісонасаджень,

про стягнення заборгованості в сумі 112 000,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Військовий прокурор Сумського гарнізону Центрального регіону України звернувся до господарського суду Чернігівської області із позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Міністерство інфраструктури в особі: 337 окремого загону механізації Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0402) про стягнення на свою користь з ДТГО „Південно-Західна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень 115 823,66 грн. заборгованості за договором № ПЗ/П-111858-НЮ від 05.07.2011 року, з яких 101 585,27 грн. основного боргу, 11 612,32 грн. пені, 378,54 грн. інфляційних втрат та 2 247,53 грн. 3% річних.

Окрім того, в позовній заяві прокурор просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу в межах суми позову.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.09.2012 року матеріали справи було надіслано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

19.10.2012 року від представника позивача через відділ документального забезпечення суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 112 000,26 грн., з яких: 101 585,27 грн. основного боргу, 7 699,87 грн. пені та 2 715,12 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року (повний текст рішення підписано 17.12.2012 року) позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог задоволено повністю. В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 року для розгляду справи № 5011-64/13255-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Руденко М.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представник прокуратури в судове засідання, яке відбулося 14.02.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.02.2013 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу ДТГО „Південно-Західна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень задовольнити з підстав викладених вище.

Представник позивача в судовому засіданні 14.02.2013 року заперечив проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ДТГО „Південно-Західна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року - без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.02.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ДТГО „Південно-Західна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.07.2011 року між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено Договір № ПЗ/П-111858-НЮ (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець забезпечує відповідно до умов Договору надання послуг по прибиранню смуги відведення від порубкових залишків механізованим способом.

Об'єкт виконання робіт: дільниця Київ-Тетерів, Київ-Фастів (п. 1.2 Договору).

Згідно із п. 1.4. Договору, термін виконання робіт встановлений з моменту підписання Договору і діє до 31 грудня 2011 року.

Відповідно до п. 2.2. Договору загальна вартість робіт за Договором складає 299 999,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

У 5.2. Договору сторони погодили, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом п'яти днів з дня підписання документів Замовником, визначених в п. 5.1. Договору (акти форм КБ-2в та довідки КБ-3)

Згідно із п. 5.4. Договору Замовник здійснює оплату наданих Виконавцем у відповідності з п. 5.1 цього Договору щомісяця не пізніше 5-ти банківських днів з дати підписання Актів здачі-прийняття послуг.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги по прибиранню смуги відведення від порубкових залишків механізованим способом на загальну суму 101 585,27 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідки про вартість виконаних робіт та витрат (Ф.КБ-3) та актами приймання виконаних робіт (Ф.КБ-2в): № 3 від 05.10.2011 року на суму 38 804,17 грн., № 4 від 01.11.2011 року на суму 34 974,08 грн., № 5 від 08.12.2011 року на суму 27 807,02 грн.

Вказані акти приймання виконаних робіт підписані уповноваженими представниками позивача і відповідача та скріплені печатками сторін.

Зауваження та претензії з приводу якості та своєчасності виконання робіт з боку Замовника (відповідача) в матеріалах справи відсутні.

В свою чергу відповідач, в порушення умов Договору за надані позивачем послуги у встановлений строк не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість в сумі 101 585,27 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості за Договором, позивач направив останньому претензію № 495 від 30.05.2012 року про оплату суми основного боргу та штрафних санкцій.

Окрім того, 10.09.2012 року сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за Договором, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10.09.2012 року склала 101 585,27 грн.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що зібраними у справі доказами підтверджується, що Замовник не виконав свої зобов'язання за Договором в частині сплати грошових коштів за надані Виконавцем послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 101 585,27 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що відповідач будь-яких доказів щодо оплати наданих позивачем послуг не надав, то позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 101 585,27 грн. є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім того, позивач (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просив суд стягнути з відповідача 7 699,87 грн. пені та 2 715,12 грн. 3% річних за період з 15.10.2011 року по 30.09.2012 року.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.3. Договору за прострочення розрахунку за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, від простроченої суми, за кожну добу затримки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за надані згідно Договору послуги в розмірі 101 585,27 грн., провівши відповідні розрахунки, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 7 699,87 грн. пені та 2 715,12 грн. 3% річних за вказаний позивачем період є арифметично вірними, законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У своїй апеляційній скарзі відповідач, посилається на те, що в акті приймання виконаних робіт № 4 від 01.11.2011 року найменування об'єкту зазначено: дільниця Фастів-Житомир, а відповідно до п. 1.2 Договору, об'єктом виконання робіт є: дільниця Київ-Тетерів, Київ-Фастів.

Таким чином, як стверджує відповідача, акт приймання виконаних робіт № 4 від 01.11.2011 року на суму 34 974,08 грн. не є належним та допустимим доказом надання позивачем послуг саме на виконання умов Договору.

Однак, колегія суддів зазначає, що у вищевказаному акті є посилання саме на договір № ПЗ/П-111858-НЮ від 05.07.2011 року. При цьому в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами будь-яких інших договорів про надання послуг по прибиранню смуги відведення від порубкових залишків механізованим способом на об'єкті Фастів-Житомир.

Крім того, як зазначалося вище 10.09.2012 року сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за Договором, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10.09.2012 року згідно договору № ПЗ/П-111858-НЮ від 05.07.2011 року склала 101 585,27 грн.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що вказані в акті приймання виконаних робіт № 4 від 01.11.2011 року послуги на суму 34 974,08 грн. надані позивачем саме на виконання умов Договору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, доводи відповідача не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень на рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року у справі № 5011-64/13255-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року у справі № 5011-64/13255-2012 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 5011-64/13255-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 19.02.2013 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Руденко М.А.

Мальченко А.О.