Постанова

від 19.02.2013 по справі 1570/7428/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/7428/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_1

представника відповідача (за довіреністю) Ткачук О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.05.2012 р. №0001101701, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернувся з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.05.2012 р. №0001101701.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, наступне.

По перше: п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, -за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За результатами перевірки встановлено, завищення податкового кредиту СПД - ФО ОСОБА_3 у податкових деклараціях за січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 46266,69 грн.

Позивачем подані вказані декларації до ДПІ у Київському районі м. Одеси 17 квітня 2009 року.

На думку позивача, посадові особи ДПІ у Київському районі м. Одеси не мали права на визначення суми грошових зобов'язань СПД - ФО ОСОБА_3 після закінчення строку давності.

По друге: ДПІ у Київському районі м. Одеси проводилась планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

За результатами перевірки складено акт №746/17-01/НОМЕР_1/11 від 02.02.2010 р. та винесено податкові повідомлення - рішення №0000521701/0 від 13.02.2010р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2250,00 грн. та №0000531701/0 від 13.02.2010р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 270,00 грн.

На думку позивача, посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси двічі проводилась перевірка СПД - ФО ОСОБА_3, що не передбачено приписами чинного законодавства України та порушує права та інтереси платника податків.

По третє: орган ДПС робить висновок про те, що правочини укладені СПД - ФО ОСОБА_3 без мети реального настання правових наслідків.

Тоді, як у разі наявності підстав вважати, що правочини укладені без мети реального настання правових наслідків відповідач мав би звернутися до Господарського суду для визнання угод недійсними. Адже у діях СПД - ФО ОСОБА_3 не було протиправного умислу щодо порушення публічного порядку держави, як це передбачено ст. 207 Господарського кодексу України, податковий орган також не вказав жодну норму чинного законодавства не дотримання якої позивачем свідчило б про нікчемність правочину, як це зазначено в ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного та наданих в судовому засіданні поясненнях, представник позивача просив задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення(а/с. 51-54) в яких просив в задоволенні позову відмовити.

Згідно п. 78.1.11. ст. 78 ПК України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку у зв'язку з отриманням постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

З 09.04.2012р. по 13.04.2012р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку СПД-ФО ОСОБА_3 з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Сервіс-Актив» код за ЄДРПОУ 360446347 за період з 01.01.2009 по 30.04.2009р., згідно п.78.1.11 ст 78 ПКУ, відповідно до вироку Приморського районного суду м. Одеси по кримінальній справі у відношенні громадянина ОСОБА_4 по обвинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.205 КК України щодо здійснення незаконної діяльності «фіктивним» підприємством ПП «Сервіс-Актив». За результатами перевірки був складений акт №417/17-01/НОМЕР_1115 від 23 квітня 2012 року.

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПКУ, «Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Однак, враховуючи приписи зазначеної норми, позивач не зазначив, що 30.09.2009р. ним подавались уточнюючі розрахунки з ПДВ за період: січень 2009р., лютий 2009р., березень 2009р. Враховуючи вищевикладене, на момент винесення податкового повідомлення-рішення строк у 1095 днів не сплинув, що дає можливість податковому органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків за виявленими порушеннями.

Крім того, на адресу ДПІ у Київському районі м. Одеси надійшов лист ДПА в Одеській області від 09.02.2012р. №809/7/22-8006 «Щодо відпрацювання підприємств» на виконання доповідної записки ДПА в Одеській області від 02.01.2012р. №4/11/7-3005 УПМ ДПА в Одеській області щодо отримання вироку Приморського районного суду по кримінальній справі у відношенні громадянина ОСОБА_4 по обвинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 205 КК України щодо здійснення незаконної діяльності «фіктивним» підприємством ПП «Сервіс-Актив».

Перевіркою встановлено, що за перевіряємий період ПП «Сервіс-актив», (36044634), було відвантажено товару СПД-ФО ОСОБА_3 на загальну суму 277600 грн. 16 коп., що підтверджується накладними, виписаними постачальником.

Підтвердження розрахунків між суб'єктами господарювання за отриманий товар (надані роботи, послуги) СПД-ФО ОСОБА_3 не надано.

Враховуючи те, що згідно вироку Приморського районного суду по кримінальній справі у відношенні громадянина ОСОБА_4 по обвинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 та ч. 2 ст. 205 КК України щодо здійснення незаконної діяльності «фіктивним» підприємством ПП «Сервіс-Актив», яке являється в свою чергу постачальником СПД-ФО ОСОБА_3 мають ознаки «нікчемних» - операція з надання послуг має ознаки «безтоварних», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, право на податковий кредит у СПД-ФО ОСОБА_3 не виникає, оскілки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права.

Таким чином, в порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.4.1 ст.4. п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» СПД-ФО ОСОБА_3, завищено податковий кредит в податковій декларації за січень 2009 на суму 14633,39 грн., лютий 2009 року на суму 7500,04 грн., березень 2009 року на суму 11666,6 грн., квітень 2009 року на суму 1246,66 грн.,що привело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси від 06.04.2012 року № 114-п, старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС Плахотнюк Н. Ф., згідно із п. 75.1 статті 75, п. п. 78.1.11 статті 78, статті 79 Податкового Кодексу України, на підставі Методичних рекомендацій органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формуванню доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами від 03.02.2009р. №2012/7/10-1017, відповідно до виpoкy Приморського районого суду м. Одеси по кримінальній справі у відношенні громадянина ОСОБА_4 по обвинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України щодо здійснення незаконної діяльності «фіктивним» підприємством ПП «Сервіс - Актив», проведено документальну позапланову невиїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_3 ІК НОМЕР_1 з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ПП «Сервіс - Актив» код за ЄДРПОУ 36044634 за період з 01.01 2009 року по 30.04.2009року.

Перевірку проведено на підставі даних АІС РПП, Бест - Звіт, АС «Аудит», ПК ПДС, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, іформаційно - аналітичних довідок. Перевірка проведена у ДПІ Київського району м.Одеси.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 417/17-01/НОМЕР_1115 від 23 квітня 2012 року , яким встановлено порушення:

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за січень 2009 року - квітень 2009 року з відповідними додатками до них не підтверджують реальність здійснення фінансово - господарських операцій з ПП «Сервіс - актів», (код 36044634), внаслідок чого завищення залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 46266,69 грн.

Податковим органом у акті встановлено, що за перевіряємий період ПП «Сервіс-Актив» повинно було бути відвантажено товару СПД-ФО ОСОБА_3 на загальну суму 277600 грн. 16 коп., що підтверджується накладними, виписаними постачальником.

Підтвердження розрахунків між суб'єктами господарювання за отриманий товар (надані роботи, послуги) СПД-ФО ОСОБА_3 не надано.

Вказані обставини і стали підставою для висновку податкового органу про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже , взаємовідносини між позивачем та ПП «Сервіс - Актів» не спричиняють реального настання правових наслідків, і свідчать, що данні операції спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди СПД-ФО ОСОБА_3 з метою штучного формування податкового кредиту.

Суд, досліджуючи зазначений висновок податкового органу виходив з наступного.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Отже, витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 вищезазначеної статті Кодексу встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Крім того, суду не надано доказів придбаний позивачем товар використовувався ним безпосередньо в його господарській діяльності, отже, правові наслідки вчинених правочинів, позивачем не визначені, як того вимагає закон.

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що надані позивачем первинні документи (податкова накладна, расходна накладна, реєстр отриманих та виданих податкових накладних), не дають змоги встановити фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

В свою чергу суд критично ставиться до посилань податкового органу на вирок Приморського районного суду по кримінальній справі у відношенні громадянина ОСОБА_4 по обвинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 205 КК України щодо здійснення незаконної діяльності «фіктивним» підприємством ПП «Сервіс-Актив», оскільки з дослідженого судом вироку вбачається, що ОСОБА_4 08.08.2008 р. підписав довіреність на гр. ОСОБА_6 на представлення його інтересів з приводу реєстрації ПП «Сервіс - Актів».

11.08.2008 р. на підставі підписаних ОСОБА_4 установчих документів виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано ПП «Сервіс - Актів».

Після чого, ОСОБА_4 передав не встановленим особам установчі та реєстраційні документи, печатку ПП«Сервіс - Актів».

Згідно, висновку судово - економічної експертизи № 18 від 21.02.2011 р., по ПП «Сервіс - Актів», мали місце факти невідповідності фактично отриманих грошових коштів та відображеним у податковій звітності (а/с. 57).

Що в свою чергу, вказує на рух коштів на рухунку підприємства, а отже, на вчинення певної господарської діяльності.

Щодо встановлення граничного строку давності, погашення грошових зобов'язань платника податків, суд вважає за необхідне зазначити.

Контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 календарних днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. При цьому ОДПС відповідно до норм ст. 78 цього Кодексу, має право здійснити документальну позапланову виїзну перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав 30.09.2009 року «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок», за який виправляються помилки - січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р. (а/с. 72-77).

Крім того, суд звертає увагу позивача, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Положенням п. 102.4 встановлені строки давності щодо застосування уповноваженим державним органом заходів стягнення податкового боргу.

Так, коли грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 коментованої статті, і податковий борг виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, такий податковий борг платника податків може бути стягнений протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що податковий орган при самостійному визначенні сум грошових зобов'язань платника податків діяв в межах своїх повноважень, керуючись приписами чинного податкового законодавства.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст.79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.05.2012 р. №0001101701 відмовити повнітю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.05.2012 р. №0001101701 відмовити повнітю.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2013 року.