Постанова

від 20.02.2013 по справі 816/266/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/266/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гарника К.Ю.,

при секретарі - Сировні Я.А.,

за участю:

представників позивача - Вусика Ю.О.,

представника відповідача - Батюти З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріка-Полтава" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріка-Полтава" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 11.10.2012 № 0009721502 та № 0009711502.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність доводів контролюючого органу про порушення позивачем положень пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням підприємством документів, що витребовувались на підставі запиту, що нібито було вручено уповноваженій особі ТОВ "Агріка-Полтава". Зазначав, що фактично вказаний запит ним було отримано після закінчення перевірки, що унеможливило його належного виконання, оскільки документи, вказані у запиті були у наявності та могли бути надані позивачеві для всебічного дослідження перевіряючими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у своїх запереченнях зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстави для скасування спірних рішень відсутні. Посилався на факт вручення запиту особі, що була уповноважена представляти позивача та відсутності документів, що витребовувались на підставі запиту, станом на моменту проведення перевірки, що стало наслідком для вказаних у акті висновків про порушення норм діючого податкового законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріка-Полтава" зареєстроване як юридична особа 02 вересня 2011 року, номер запису 1 588 102 0000 010125, ідентифікаційний код 37863377 та перебуває на обліку у податкових органах як платник податків.

12 вересня 2012 року головним державним ревізором-інспектором проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року, за результатами якої складено акт № 793/15-2/37863377, яким зафіксовано завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 202393,00 грн, яка задекларована у податковій декларації за червень 2012 року та заниження податку до сплати на 7625,00 грн по декларації за липень 2012 року (а.с. 11-12).

На підставі даного акту відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 11.10.2012:

№ 0009721502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 202939,00 грн (а.с. 15);

№ 0009711502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9531,25 грн, з яких 7625,00 грн - за основним платежем, 1906,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 14).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходив з наступного.

Як визначено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За приписами пункту 201.10 вказаної статті податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 73.3 статті 73 вказаного кодексу органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 цього ж кодексу при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Так, представником позивача надано пояснення, відповідно до яких жодній з уповноважених осіб позивача запит від 13 серпня 2012 року вих. № 7840/10/15-210 "Про надання інформації та її документального підтвердження" не вручалось та засобами поштового зв'язку не отримувалось.

Крім того, лише 12 грудня 2012 року ТОВ "Агріка-Полтава" було отримано в ДПІ у м. Полтаві лист від 07 грудня 2012 року № 14887/10/15-2/0 разом з доданими до нього спірними податковими повідомленнями-рішеннями, актом перевірки та податковою вимогою.

Даний факт відповідачем не заперечується та підтверджується актами про повернення поштових відправлень, що повертались з відповідними відмітками відділень пошти.

Натомість, відповідачем стверджувалось, що запит від 13 серпня 2012 року вих. № 7840/10/15-210 було вручено керівнику підприємства ОСОБА_3, що ніби то підтверджено написом на самому запиті з підписом особи.

Дослідивши наявну в матеріалах справи належним чином завірену копію даного запиту, суд не погоджується з зазначеним посиланням представників відповідача про доведеність факту вручення запиту вказаній особі, оскільки сам по собі напис "Отримав" та підпис без зазначення прізвища особи отримувача, а також дати такого вручення не може вважатись достатнім та належним доказом у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, фактичне неотримання запиту унеможливило виконання позивачем обов'язку, встановленого пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Також, суд звертає увагу, що позивачем на вимогу суду надано належним чином завірені копії документів, що визначені вказаним вище запитом (а.с. 58-154), та пояснено, що такі документи могли та були б надані відповідачу в разі отримання запиту від 13 серпня 2012 року вих. № 7840/10/15-210.

Отже, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено, що виконання позивачем дій для належного здійснення свого обов'язку по відповідного декларуванню сум податку на додану вартість.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2012 № 0009721502 та № 0009711502.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріка-Полтава" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2012 № 0009721502 та № 0009711502.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріка-Полтава" витрати у вигляді судового збору у розмірі 2120,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 25 лютого 2013 року.

Суддя К.Ю. Гарник