Постанова

від 21.02.2013 по справі 5011-73/14436-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р. Справа№ 5011-73/14436-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не з'явилися,

від відповідача за первісним позовом: Мельников Д.О. - довіреність б/н від

01.11.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «АМСТ» на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року

у справі № 5011-73/14436-2012 (суддя Баранова Д.О.)

за позовом Приватного підприємства «Грантбуд»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім

«АМСТ»,

про стягнення 327 806,03 грн.,

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім

«АМСТ»,

до Приватного підприємства «Гранітбуд»,

про розірвання договору та стягнення 50 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ПП «Гранітбуд» звернулося до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення на свою користь з ТОВ «Торгівельний Дім «АМСТ» 327 806,03 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу № 4 від 15.02.2012 року, з яких 312 400,00 грн. основного боргу, 12 838,36 грн. пені та 2 567,67 грн. 3% річних.

У листопаді 2012 року ТОВ «Торгівельний Дім «АМСТ» звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ПП «Гранітбуд» про розірвання Договору купівлі-продажу № 4 від 15.02.2012 року та стягнення на свою користь з позивача за первісним позовом 50 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року (повний текст рішення підписано 17.12.2012 року) первісний позов задоволено повністю. В задоволені зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Торгівельний Дім «АМСТ» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року та прийняти нове, яким в задоволені первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 року для розгляду справи № 5011-73/14436-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

В судовому засіданні, яке відбулося 07.02.2013 року було оголошено перерву до 21.02.2013 року.

До початку слухання справи через відділ документального забезпечення суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, у задоволені якого колегією суддів було відмовлено.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 21.02.2013 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу ТОВ «Торгівельний Дім «АМСТ» задовольнити з підстав викладених вище.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.02.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Торгівельний Дім «АМСТ» слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.02.2012 року між ПП "Гранітбуд" (продавець) та ТОВ „Амст" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 4 (далі - договір), згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався продати у власність покупцю міні екскаватор марки KOMATSU PC 50MR-2, бувший у користуванні, 2005 року випуску.

Згідно п. 3.1 договору продаж мініекскаватора за домовленістю сторін вчинюється за 356 900 грн.

У п. 3.3.1-3.3.2 договору сторони встановили, що покупець зобов'язався оплатити аванс в розмірі 20 000 грн. після підписання договору. Решту суми, а саме 336 900 грн. незалежно від будь-яких форс мажорних або інших обставин покупець гарантує здійснити оплату до 30.06.2012 року.

Договір підписаний керівниками позивача і відповідача та скріплений печатками сторін.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 04.04.2012 року на підставі акту приймання-передачі ПП „Гранітбуд" передало ТОВ «Торгівельний Дім «АМСТ» мініекскаватор KOMATSU PC 50MR-2, заводський № F00898.

В свою чергу покупець, умови договору щодо порядку оплати виконав лише частково, за отриманий товар розрахувалось лише в сумі 44 500,00 грн., у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед продавцем у розмірі 312 400,00 грн.

Статтею 655 ЦК України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що зібраними у справі доказами підтверджується, що покупець не виконав свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар, у зв'язку з чим у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість перед позивачем за первісним позовом у розмірі 312 400,00 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача за первісним позовом, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати поставленого продавцем товару не надав, то позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 312 400,00 грн. є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем грошових зобов'язань за договором позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 12 838,36 грн. пені та 2 567,67 грн. 3% річних за період з 01.07.2012 року по 08.10.2012 року.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 3.3.3 договору за прострочення в оплаті товару покупець виплачує продавцю за вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за поставлений згідно договору товар в розмірі 312 400,00 грн., провівши відповідні розрахунки, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 12 838,36 грн. пені та 2 567,67 грн. 3% річних за період з 01.07.2012 року по 08.10.2012 року за розрахунками позивача є арифметично вірними, законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, вірним є висновок місцевого господарського суду, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову про розірвання договору стягнення 50 000,00 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

В силу положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з п. 4.1.1 договору після отримання попередньої оплати в розмірі 20 000 грн. продавець зобов'язаний передати міні екскаватор покупцю у справному, комплектному та охайному стані разом з супровідною документацією (накладна, акт прийому-передачі), без гарантій щодо експлуатації. Зняти міні екскаватор з обліку в органах Держтехнагляду.

Згідно п. 4.2 вказаного договору до обов'язків покупця належало прийняти міні екскаватор у стані, що відповідає технічним нормам, які були виявлені при проведенні випробувань і огляду останнього. Здійснити оплату за міні екскаватор згідно за цим договором. Підписати акт прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 04.04.2012 року сторонами було підписано акт приймання передачі до договору купівлі-продажу № 4 від 15.02.2012 року.

Також, було виписано накладну № 7 від 04.04.2012 року на суму 356 900,00 грн.

При цьому, товар передавався представнику ТОВ «Торгівельний Дім «АМСТ» на підставі довіреності № 31 від 04.04.2012 року.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що товар йому було передано у недоукомплектованому стані, не було передано технічного паспорту, ключів. Невиконання зазначених умов договору позбавляє позивача за зустрічним позовом можливості користуватись та розпоряджатись придбаним товаром, а тому він просить розірвати даний договір.

Проте в п. 2 акту прийому-передачі зазначено, що мініекскаватор на момент передачі знаходиться в належному для експлуатації стані. Після підписання акту прийому-передачі сторони одна перед одною не мають ніяких зобов'язань.

Таким чином, підписанням акту прийому-передачі позивачем за зустрічним позовом визнано відсутність претензій до продавця.

Що стосується доводів позивача за зустрічним позовом, що відповідачем за зустрічним позовом не знято транспортний засіб з обліку в органах Держтехнагляду, то відповідачем за зустрічним позовом надано копію листа Інспекції державного технічного нагляду № 2 від 23.11.2012 року, в якому зазначено, що 31.10.2012 року ПП „Гранітбуд" було видано дублікат свідоцтва про реєстрацію (в зв'язку з втратою) та знято з обліку гусеничний мініекскаватор KOMATSU PC 50MR-2, заводський №F00898 для реалізації в межах України.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи відповідачем за зустрічним позовом оригінал техпаспорту на вищевказаний мініекскаватор було направлено позивачу за зустрічним позовом до порушення провадження у справі, а також було передано йому ключі.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позивач за зустрічним позовом доказів неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом умов договору купівлі-продажу суду не надав, а відтак відсутні підстави для його розірвання.

Таким чином, враховуючи, що укладений між сторонами Договір купівлі-продажу № 4 від 15.02.2012 року є чинний, в судовому порядку не розірваний, то відсутні підстави для стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми сплаченого позивачем за зустрічним позовом авансового платежу за договором у розмірі 50 000,00 грн.

З огляду на наведене, вірним є висновок суду першої інстанції, що в задоволені зустрічного позову слід відмовити в повному обсязі.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ТОВ «Торгівельний Дім «АМСТ», всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, доводи скаржника не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «АМСТ» на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року у справі № 5011-73/14436-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року у справі № 5011-73/14436-2012 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 5011-73/14436-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 22.02.2013 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Скрипка І.М.

Мальченко А.О.