Ухвала

від 26.02.2013 по справі 2а-12595/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р. Справа № 75871/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Савицької Н.В.

при секретарі судового засідання: Дутки І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова до ПП «Техбуд» про стягнення заборгованості,-

встановила:

У листопаді 2011 року управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова звернувся з позовом до ПП «Техбуд» про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що відповідач знаходиться в них на обліку як платник єдиного податку на який, згідно з п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений страхувальником.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 даного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Станом на 06.02.2012 року загальна сума боргу відповідача становить 1595,42 грн., в тому числі недоїмки по страхових внесках - 1595,42 грн.

Враховуючи наведене позивач звернувся до суду та просив постановити рішення про стягнення з ПП «Техбуд» на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова 1595,42 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «Техбуд» на користь управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова 606,10 грн.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч. 2 ст. 106 Закону). Види та розміри фінансових санкцій передбачено у ч.9 ст. 106 Закону, а розмір пені - ч. 8 ст. 106Закону.

Відповідно до 4,12 ст.20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Судом встановлено, що між управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова та ПП «Техбуд» проведено Акт звірення розрахунків за нарахованими та сплаченими страховими внесками за період з березня 2004 року по 18.01.2012 року, відповідно до якого заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ПП «Техбуд» перед Пенсійним фондом становить 1 595 грн. 42 коп.

Відповідач, відповідно до проведеного звірення розрахунків та заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 595 грн. 42 коп. погодився частково, оскільки позивач не включив сплачені ПП «Техбуд» суми страхових внесків: 27.01.2005 року в сумі 155,40 грн., 15.02.2005 року - 8,40 грн., 23.03.2005 року - 294,00 грн.; 20.11.2007 року - ПП «Техбуд» сплачено 310,47 грн. (хоча звіт подано з нульовим показником), 15.07.2010 року - ПП «Техбуд» сплачено 221,42 грн. (хоча звіт не було подано). Факти сплати підтверджуються платіжними дорученнями.

Що ж стосується нарахованої ПФ заборгованості по страхових внесках за 2004 рік, то представник відповідача зазначає, що ним такі не повинні сплачуватись, оскільки розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за весь, 2004 рік ПП «Техбуд» не подавалися.

Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до матеріалів справи долучено розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період січень 2004 року - грудень 2004 року, поданих ПП «Техбуд», відтак, є безпідставним посилання представника відповідача на те, що нарахована ПФ заборгованість по страхових внесках за 2004 рік ПП «Техбуд» не повинні сплачуватись, оскільки розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за весь 2004 рік ПП «Техбуд» не подавалися.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з ПП «Техбуд» заборгованості по сплаті внесків до Пенсійного Фонду України за період 2004 року в сумі 606,10 грн. є обґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і не обґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 року у справі №2а-12595/12 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

Н. Савицька

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.02.2013 року