Ухвала

від 06.02.2013 по справі 2а-1961/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 р.Справа № 2а-1961/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-1961/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобіліст», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекцією в Харківській області від 08.02.2012 року №00000323 10.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.12 р. по справі № 2-а-1961/12/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.12 р. по справі № 2-а-1961/12/2070 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглядати дану справу в порядку письмового провадження та без його участі.

Представник відповідача подав до суду клопотання, в якому підтримав свою апеляційну скаргу та прохав розглянути її без участі податкового органу за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що TOB «Автомобіліст» зареєстроване як юридична особа 25.01.2002 р. Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області, ідентифікаційний код 31581712, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 №067328, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 47). Також згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підприємство здійснює такий вид діяльності за КВЕД: 60.24.1 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 63.12.0 Складування; 51.11.0 Посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом; 01.11.0 Вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва; 51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 48).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є акт № 96/23-31581712 від 26.01.2012 р. документальної невиїзної позапланової перевірки підприємства позивача, в якому було зафіксовані ч. 1 ст. 203, 215, ч. 1 ст. 216, ст.. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ТОВ «Автомобіліст» з постачальником товару ТОВ «Промтехноопт» за жовтень 2011 року в результаті чого було порушено п. 198.2 , п. 198.3 ст. 198 ПК України занижено суму податку на додану вартість в сумі 52554 гри. у тому числі: за жовтень 2011 року на суму - 52554 грн.

За інформацією, отриманою від відповідача, податковий орган в акті перевірки посилається на лист ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 15.12.2011 року № 7162/7/23-03-12, яким направлено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 14.12.2011 року № 324/23-03-05/37092055 ТОВ «Промтехноопт» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ «Агро-Синергетика» за період вересень, жовтень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку, а також висновок ВПМ ДНІ у Жовтневому районі м. Харкова № 5 1/26-42 від 12.12.2011 року, № 52/26-42 від 12.12.2011 року щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехноопт» за період вересень, жовтень 201 1 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що 07.10.2011 року між ТОВ «Автомобіліст» та ТОВ відповідальністю «Промтехнопт» був укладений Договір поставки № 5 відповідно до якого ТОВ «Промтехноопт» зобов'язалося поставити ТОВ «Автомобіліст» товар (запасні частини) відповідно до переліку наведеного в додатках до Договору (додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару), які відповідно до умов Договору є його невід'ємними частинами. З свого боку ТОВ «Автомобіліст» зобов'язувалося своєчасно і повністю розрахуватись за поставлений йому товар.

ТОВ «Промтехноопт» з свого боку повністю виконав умови Договору поставивши ТОВ «Автомобіліст» необхідний для організації його господарської діяльності товар (запасні частини) на сум\ 315325,98 грн.

В свою чергу позивач повністю розрахувався за поставлений йому товар, що підтверджуються відповідними розрахунково-касовими документами, а саме:

поставка товару -

- рахунком-фактурою № 9 від 25.10.2011;

- видатковою накладною № 10 від 25.10.201 1;

- податковою накладною № 587 від 25.10.2011 (податкова накладна включена до податкового кредиту підприємства та зареєстрована в реєстрі отриманих податкових накладних по ТОВ «Автомобіліст» \ жовтні 201 1 року); розрахунок за поставлений товар

- платіжним дорученням № 19 від 25.10.2011 р. на суму - 169000 грн.;

- платіжним дорученням № 20 від 26.10.2011 р. на суму - 146325,98 грн.;

доставка товару покупцю - товарно-транспортною накладною від 25.10.2011 року б\н (транспортування автомобілем КАМАЗ 5410.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарськч компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суд\ Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ «Промтехноопт» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Судом першої інстанції зроблено висновок, що доказів відсутності повноважень у посадової особи ТОВ «Промтехноопт» на підписання договору тощо в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Що стосується посилання відповідача на акт перевірки, що ТОВ «Промтехноопт» за юридичною адресою відсутній, то вказані посилання відповідача є необгрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже не знаходження за юридичною адресою не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» правочинів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Щодо порушень п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби, судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Крім того на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» так і на час судового розгляду ТОВ «Промтехноопт» знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть ' гатися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Г1КУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в латковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі пр ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання пос. місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачене (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними а оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документа згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотриманої вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності з вимогами п. 201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Автомобіліст» сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень, а отже правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах ТОВ «Промтехноопт».

З вищевказаних суд першої інстанції зробив висновок про те, що податкові повідомлення винесено від 08.02.2012 року № 0000032310 винесено Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією ) Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 р. по справі № 2-а-1961/12/2070 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-1961/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.