УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/7086/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-1670/7086/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Жилспецбуд"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробниче об'єднання "Східбуд"
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно - монтажне управління "Жилспецбуд", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче об'єднання "Східбуд" про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 жовтня 2012 року №0012722301/1627. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на безпідставність доводів контролюючого органу про порушення ТОВ "БМУ "Жилспецбуд" вимог податкового законодавства.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 25.10.2012 року № 0012722301/1627.
Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Жилспецбуд" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 37965604; перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ з 11 листопада 2011 року та відповідно до свідоцтва №200034171 є платником податку на додану вартість з 07 березня 2012 року (а.с.154-155).
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача за КВЕД є: малярні роботи та скління (43.34), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), будівництво трубопроводів (42.21), підготовчі роботи на будівельному майданчику (43.12), інші спеціалізовані будівельні роботи (43.99) (а.с. 132).
Фахівцем Кременчуцької ОДПІ в період з 29 серпня 2012 року по 30 серпня 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "БМУ "Жилспецбуд" по питанню взаємовідносин з ТОВ "ТВО "Східбуд" (код ЄДРПОУ 34859198) за квітень 2012 року у зв'язку з наданням неповної відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ від 06 серпня 2012 року №28933/10/22-212.
За результатами перевірки складено акт від 30 серпня 2012 року №3362/22-209/37965604 (а.с. 105-114), в якому вказано на порушення позивачем вимог пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, платником податків занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року на суму 106 667 грн.
На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 25 жовтня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0012722301/1627, відповідно до якого ТОВ "БМУ "Жилспецбуд" збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 133334 грн. (в т.ч. 106667 грн. - основний платіж, 26667 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 115).
Колегія суддів зазначає, що як встановлено з матеріалів справи позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ТВО "Східбуд", зараховано до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суму податку на додану вартість в розмірі 106667 грн.
Однак, позаплановою документальною невиїзною перевіркою ТОВ "БМУ "Жилспецбуд" виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо заниження позивачем податку на додану вартість у вказаному періоді на 106667 грн.
При цьому, вказаний висновок контролюючий орган мотивує відомостями, викладеними в довідці ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 19 липня 2012 року №630/2204/34859198 про проведення зустрічної звірки ТОВ "ТВО "Східбуд" з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "Будмаркет 2", їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2012 року щодо порушення вимог податкового законодавства останнім. Також, зазначає про не надання на перевірку актів виконаних робіт. Спираючись на викладене, відповідач стверджує про те, що податковий кредит в розмірі 106667 грн. позивачем сформовано по фактично неіснуючим господарським операціям, які безпідставно відображені у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "БМУ "Жилспецбуд".
Разом з тим, такі доводи контролюючого органу є необґрунтованими з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "БМУ "Жилспецбуд" 04 квітня 2012 року укладено договір субпідряду №3 з ТОВ "ТВО "Східбуд", за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання за завданням першого виконати роботи по утепленню фасадів головної будівлі Дошкільного навчального закладу "Золота рибка" (вул. Леніна, 70А, м. Комсомольськ, Полтавська область) (а.с. 13-14).
На виконання умов даного договору позивачем здійснено передоплату вартості робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ТВО "Східбуд" (а.с. 175-177), а третьою особою виписано податкові накладні від 05 квітня 2012 року №42 на загальну суму 240000 грн., в т.ч. ПДВ - 40000 грн.; від 11 квітня 2012 року №76 на загальну суму 400 000 грн., в т.ч. ПДВ - 66666 грн. 67 коп. (а.с. 101-102).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
У відповідності до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Як визначено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
З копій вищезгаданих податкових накладних встановлено, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 103-104).
Дані податкові накладні позивачем включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2012 року (а.с. 170-172).
Зауваження щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки відсутні.
Відповідачем не оспорюється той факт, що на момент виписки вищезазначених податкових накладних ТОВ "ТВО "Східбуд" мало статус платника податку на додану вартість та було зареєстроване як юридична особа у встановленому законодавством порядку.
Відтак, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем у третьої особи робіт загальною вартістю 640 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 106 666 грн. 67 коп.) та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом у справі.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Реальність здійснення між позивачем та третьою особою спірних господарських операцій підтверджується проектно-кошторисною документацією (локальним кошторисом №02-01-01 з розрахунком договірної ціни, відомістю ресурсів до локального кошторису, розрахунком загальновиробничих витрат, розрахунками), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати (типова форма №КБ-3), актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в), копії яких долучено до матеріалів адміністративної справи (а.с. 15-36).
Стосовно доводів відповідача про ненадання на запит Кременчуцької ОДПІ від 06 серпня 2012 року вих. №21933/10/22-112 актів виконаних робіт встановлено, що такі надані не були, як пояснив представник позивача, оскільки їх підписано із запізненням, вже після отримання вказаного запиту. При цьому колегія суддів зазначає, що відсутність цих актів, з урахуванням наявності інших документів наданих відповідачу з листом від 27 серпня 2012 р. (а. с. 120), не могла бути підставою обґрунтованого висновку щодо нереальності операцій.
За приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 вказаної статті 198 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, виходячи зі змісту статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій та факт сплати позивачем у ціні придбаних робіт податку на додану вартість загалом в розмірі 106666 грн. 67 коп.
Висновок податкового органу щодо відсутності підстав для віднесення даної суми ПДВ до податкового кредиту є необґрунтованим та безпідставним, оскільки підприємство сформувало свій податковий кредит в порядку встановленому розділом V Податкового кодексу України, на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом.
Посилання відповідача на те, що в наданих на перевірку видаткових накладних, отриманих від ТОВ "ТВО "Східбуд", відсутні дані щодо осіб, які підписали такі накладні є безпідставними, оскільки видаткові накладні в адресу позивача третьою особою не виписувалися та не надавалися, адже спірні господарські операції стосуються виконання робіт, а не придбання товарно-матеріальних цінностей. Разом з тим, надані на перевірку та долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних (а.с. 56-100) лише підтверджують факт придбання третьою особою матеріалів з метою виконання зобов'язань за договором субпідряду від 04 квітня 2012 року №3, а відтак, безпосередньо не стосуються спірної господарської операції між позивачем та третьою особою.
Так само, є необґрунтованими посилання контролюючого органу на ненадання на перевірку письмового звіту про надані послуги, адже суть договірних зобов'язань сторін полягає у виконанні робіт, а не наданні послуг.
Доводи контролюючого органу про виявлення порушень вимог податкового законодавства у ланцюгах постачання третьої особи суд оцінює критично з огляду на положення статті 61 Конституції України та статті 218 Господарського кодексу України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності.
Крім того, вказані доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини (справа "Булвес" АД проти Болгарії") та Верховного Суду України (постанови ВСУ від 09 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 01 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
Однак, відповідачем таких доказів не надано. Разом з тим, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій та факт сплати позивачем у ціні придбаних робіт податку на додану вартість загалом в розмірі 106666 грн. 67 коп. Данні документів платника податків надані на підтвердження реальності проведених операцій податковим органом не спростованів, відповідні докази не надані.
Враховуючи вищезазначене, є доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.
При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне вказати на процесуальне порушення суду першої інстанції, яке не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, але необґрунтовано збільшило коло осіб які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.53 КАС Україн треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою.
Тобто треті особи залучаються до участі у справі виключно судом. Зазначення у позові третіх осіб (як в данній справі) не надає їм такий статус.
У данній справі судом першої інстанції, як третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору визначено ТОВ «ТВО» Схід буд». Однак підстави передбачені ст. 53 КАС України для залучення цього підприємства третьою особою відсутні. Ця третя особа фактично залучена до участі у справі ухвалою про відкриття провадження по справі, але будь-яких висновків та обґрунтувань підстав такого залучення ухвала в порушення вимог ст. 165 КАС України не містить.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-1670/7086/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.
Повний текст ухвали виготовлений 25.02.2013 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2013 |
Оприлюднено | 01.03.2013 |
Номер документу | 29643308 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Григоров А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні