Ухвала

від 21.02.2013 по справі 826/2128/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус А У Х В А Л А про залишення позовної заяви без розгляду 21 лютого 2013 року                                                                       № 826/2128/13-а Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами за позовом  Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби   доПриватного підприємства «Бузочок»   простягнення податкового боргу В С Т А Н О В И В: 19 лютого 2013 року ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Бузочок» про стягнення податкового боргу у розмірі 160  766,91 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з земельного податку з юридичних осіб, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Відповідно до п.5, п.6 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Слід зазначити, що відповідно до п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (в редакції, що діяла на час виникнення заборгованості по зобов'язанням за 2009 рік) (далі по тексту – Закон № 2181) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Дане положення кореспондується з положеннями п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у якому зазначається, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації згідно абз.2 п.5.1 ст.5 Закону № 2181-III (в редакції на день подання платником податку декларацій №221373, №255291) вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Відповідно до ч.1, 2 ст.17 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.3 статті 1 Закону України № 2181-III податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Таким чином, звернутися до суду про стягнення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язання, визначеного платником у розрахунку №19093 від 11.03.2009 року у розмірі 21  127,92 (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання – 30.01.2010 року) податковий орган мав не пізніше 30.01.2013 року. Граничним терміном звернення до суду податкового органу про стягнення заборгованості з земельного податку з юридичних осіб, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язань, визначених у податковму повідомленні рішенні №0013131540 від 10.09.2009 року на суму 3  735,14 грн. (вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, а саме 10.09.2009 року) є 09.09.2012 року. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, податкова інспекція звернулась з адміністративним позовом лише 19 лютого 2012 року, тобто з пропуском строку, встановленого п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону №2181 в редакції, що діяла на час виникнення заборгованості та п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, яким регулюється питання про стягнення податкового боргу станом на день звернення податкового органу до суду із даним позовом. Позивачем до позовної заяви не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведенням доводів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, а саме, існування обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, доказів, які б свідчили про існування таких обставин позивачем. Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч.1 ст.100 КАС України). З огляду на встановлений на підставі викладених в позовній заяві доводів та доданих до нього матеріалів і з врахуванням положень законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, доведений факт невчасного звернення податкового органу до суду із даним позовом в частині стягнення боргу в розмірі 24  863,06 грн., а також відсутність підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог про стягнення заборгованості на загальну суму 24  863,06 грн., а саме: з земельного податку з юридичних осіб визначеної на підставі розрахунку №19093 від 11.03.2009 року на суму 21  127,92 грн. та податкового повідомлення рішення №0013131540 від 10.09.2009 року розмірі 3  735,14 грн. Керуючись ст.ст.99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,– У Х В А Л И В: Залишити без розгляду позовну заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби в частині вимог про стягнення заборгованості з земельного податку з юридичних осіб Приватного підприємства «Бузочок» на загальну суму 24  863,06 грн. Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст.185-187 КАС України.           Суддя                                                                            Н.А. Добрівська