Рішення

від 20.02.2013 по справі 910/220/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/220/13 20.02.13

За позовом Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації

до Державного комунального підприємства по будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів у Дарницькому районі м. Києва

про стягнення 62 641,98 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Кошелева М.О. (дов. № 18 від 04.01.2013)

від відповідача : не з'явився.

В судовому засіданні 20.02.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного комунального підприємства по будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів у Дарницькому районі м. Києва (відповідач) заборгованості в розмірі 62 641,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нерухомого майна та компенсацію плати за землю відповідно до договору № 361 "Про передачу майна комунальної власності територіальної громади Дарницького району, яке передається в оренду" від 30.11.2007.

Внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 62 641, 98 грн., з них: 44 649,74 грн. - по орендній платі, 12 004, 02грн. - відшкодування земельного податку, 4 283, 96 грн. - пені та 1 704, 26 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 04.01.2013 порушено провадження у справі № 910/220/13 та призначено до розгляду на 21.01.2013.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 18.01.2013, від Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання призначене на 21.01.2013 з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково, надав документи для долучення їх до матеріалів справи та акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду від 21.01.2013 розгляд справи було відкладено на 04.02.2013.

31.01.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва представник позивача надав документи для долучення їх до матеріалів справи.

В судове засідання призначене на 04.02.1013 представник позивача з'явився, надав документи для долучення їх до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та надав свої пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 04.02.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Розгляд справи відкладено на 20.02.2011.

В судове засідання призначене на 20.02.1013 представник позивача з'явився, надав документи для долучення їх до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та надав свої пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 20.02.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2007 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено Договір №361 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Дарницького району, яке передається в оренду (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Орендодавець на підставі Розпорядження Дарницької Райооної державної адміністрації у місті Києві від 30.11.2007 № 1266 передає, а Орендар приймає, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) за адресою: вул. Вербицького,9і ДНЗ № 108.

Додатковими угодами до Договорів № 361 строк дії було неодноразово продовжено.

Зокрема, на підставі рішення Дарницької районної в м. Києві ради від 30.09.2009 № 9 строк дії договору продовжено до 01.08.2010.

Статтею 764 Цивільного Кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як зазначено позивачем та жодним чином не спростовано відповідачем, сторони вважали, що договір № 361 від 30.11.2007 є продовжений на той самий термін, так як заяв про припинення договору не було.

Відповідно до пункту 3.6. Договору, орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції (пункт 3.2 Договору). Крім орендної плати орендар сплачує податок на додану вартість (пункт 3.4 Договору ).

Відповідно до пункту 4.2 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно з вимогами пункту 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідач в порушення умов договору та вимог статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не сплачував орендні та інші платежі своєчасно (тобто щомісячно, як передбачено договором) та має заборгованість перед позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30.11.2012 позивачем було нараховано до сплати відповідачем 44 649,74 грн. - орендної плати та 12 004,02 грн. - відшкодування земельного податку.

Судом перевірено розрахунки сум, заявлених до стягнення, що надані позивачем, та встановлено, що вказані розрахунки відповідають погодженим сторонами базовим розрахункам.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, суд вважає заборгованість відповідача з відшкодування земельного податку та орендної плати у розмірі 56 653,76 грн. доведеною.

Факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4 283,96 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 4 283,96 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 704,26 грн. трьох відсотків річних.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованиї на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства по будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів у Дарницькому районі м. Києва (02096, м. Київ, вул. Ілліча, буд. 16; ідентифікаційний код 37448113) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168-к, ідентифікаційний код 37448113) заборгованість в сумі 44 649 (сорок чотири тисячі шістсот сорок дев'ять) грн 74 коп. - орендна плата, 12 004 (дванадцять тисяч чотири) грн. 02 коп. - відшкодування земельного податку, 4 283 (чотири тисячі двісті вісімдесят три) грн. 96 коп. - пені, 1 704 грн. (одна тисяча сімсот чотири) 26 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) 50 грн. - судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

дата підписання рішення 25.02.2013 р.

Суддя Ю.В. Цюкало