Постанова

від 26.02.2013 по справі 5011-46/17739-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа№ 5011-46/17739-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від заявника: Нестеренко С.С.

від боржника: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

фізичної особи-підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича

на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2012

у справі № 5011-46/17739-2012 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою фізичної особи-підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича

до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Електроніки"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі № 5011-46/17739-2012 за заявою фізичної особи-підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Електроніки" припинено провадження у справі; припинено дію мораторію.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, фізична особа-підприємець Нестеренко Сергій Сергійович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Заперечуючи правильність висновку місцевого господарського суду про те, що бланковий індосамент, зазначений на зворотній стороні простого векселя серії АА № 0391155, вчинений без дотримання ч. 3 п. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні», скаржник зазначає, що цей індосамент містить підпис індосанта та скріплений його печаткою, що відповідає вимогам ст.ст. 11, 12, 13, 14 Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі.

У скарзі йдеться також про те, що скаржник є законним векселедержателем вказаного векселя згідно пунктів 3.1, 3.6 договору купівлі-продажу цінних паперів від 12.10.2011 № Д-196/11-16 та акту приймання-передачі до нього, а безспірність вимог заявника до боржника підтверджується виконавчим написом нотаріуса, відповідно до положення п. 27 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство».

В судовому засіданні апеляційної інстанції фізична особа-підприємець Нестеренко Сергій Сергійович підтримав апеляційну скаргу.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевий господарський суд, припиняючи провадження у справі, виходив з того, що вимоги ініціюючого кредитора в сумі 377 164 грн., які стали підставою для звернення з заявою про порушення провадження у даній справі, є необґрунтованими, оскільки заявником не подано до суду документів на підтвердження правових підстав видачі боржником простого векселя та набуття прав за ним ТОВ «Фондова Компанія «Беарброк» та як наслідок - заявником. У цьому зв'язку місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність факту наявності обов'язку у товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Електроніки" здійснення оплати за векселем АА 0391155 саме фізичній особі-підприємцю Нестеренку С.С.

Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ в редакції, що була чинною станом на дату винесення оскарженої ухвали суду від 29.12.2012 (надалі Закон) неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності. Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобов'язання - є зобов'язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Провадження у даній справі порушено на підставі статті 52 Закону, якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Заява фізичної особи - підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Електроніки" мотивована тим, що боржник має заборгованість перед ініціюючим кредитором в сумі 377 164 грн., яка виникла на підставі векселя серії АА 0391155. Даний вексель придбаний заявником у товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова Компанія «Беарброк» на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 12.10.2011 № Д-196/11-16, відповідно до умов якого заявник став його векселедержателем та набув права вимоги до боржника. У зв'язку з відсутністю векселедавця за місцезнаходженням кредитор (векселедержатель) звернувся до приватного нотаріуса, яким відповідно до акту про протест векселя в неплатежі № 1774 від 09.11.2012 опротестовано даний вексель в несплаті проти товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Електроніки", на підставі якого було складено виконавчий напис № 1775 від 09.11.2012. Згідно постанови ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 16.11.2012 відкрито провадження з виконання виконавчого напису № 1775 від 09.11.2012. Згідно постанови ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 03.12.2012 зазначений виконавчий напис повернуто стягувачу, у зв'язку з відсутністю боржника за своїм місцезнаходженням.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, яким встановлено, що простий вексель серії АА 0391155 не відповідає вимогам чинного законодавства, з наступних підстав.

Згідно преамбули Закону України «Про обіг векселів в Україні» цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

В постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, від 12.06.2007 «Про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за простими векселями» судом викладено правову позицію щодо розгляду спорів, які виникають з вексельних правочинів (зокрема, по видачі, акцептуванню, індосуванню, авалюванню векселя, його акцептуванню в порядку посередництва й оплаті векселя), яка полягає в тому, що судам при розгляді відповідних спорів слід перевіряти дотримання вимог Глави II Уніфікованого закону при передачі векселя, надавати правову кваліфікацію вчиненому на векселі бланковому індосаменту, вирішувати питання про законність утримання векселя з урахуванням укладеного між сторонами договору купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено, що на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинна мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Виходячи з положень ст. 77 вказаного закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення, зокрема, щодо індосаменту (статті 11 - 20).

Згідно зі ст. 13 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.

Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Дослідивши вексель серії АА 0391155, колегія суддів встановила, що на зворотному боці даного цінного паперу міститься індосамент, який складається з підпису скріпленого печаткою товариства з обмеженою відповідальністю «БК «МІГ», в той же час відсутні персональні відомості особи, з підпису якої складається індосамент, а саме прізвище, ім'я і по-батькові та посада.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та матеріали справи, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, яким встановлено, відсутність м матеріалах справи належних та допустимих доказів підтвердження факту набуття товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова Компанія «Беарброк» прав за векселем, а отже і фізичною особою -підприємцем Нестеренком С.С. також.

Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують правові підстави видачі боржником векселя товариству з обмеженою відповідальністю «БК «МІГ».

Оскільки, заявником не було надано доказів підтвердження правових підстав видачі боржником простого векселя та набуття прав за ним товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова Компанія «Беарброк», факт наявності обов'язку у товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Електроніки» здійснення оплати за векселем серії АА 0391155 фізичній особі-підприємцю Нестеренку С.С. суд вважає недоведеним.

Таким чином, оскільки безспірність вимог ініціюючого кредитора, відповідно до положень ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, є однією із обов'язкових складових предмету спору у такій справі, місцевий господарський суд правильно припинив провадження у даній справі про банкрутство згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При таких обставинах, аналізуючи положення чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення оскарженої ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі № 5011-46/17739-2012 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича залишити без задоволення.

Справу № 5011-46/17739-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Верховець А.А.

Пантелієнко В.О.