Ухвала

від 28.02.2013 по справі 5006/4/178/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

28.02.13 р. Справа № 5006/4/178/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю., при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши заяву Приватного підприємства «Твико» м. Донецьк про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 5006/4/178/2012 від 06.12.2012р. на 12 місяців

по справі:

за позовом - Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради

«Донецькміськтепломережа» м. Донецьк

до відповідача - Приватного підприємства «Твико» м. Донецьк

про стягнення 13183,80грн. заборгованості, 3% річних, інфляційних, пені

за участю представників сторін:

від стягувача (позивача) - Ковальова О.В. - довіреність від 02.01.2013р.,

від заявника (відповідача) - Точка М.В. - довіреність від 27.02.2013р.,

СУТЬ ЗАЯВИ:

Заявник, Приватне підприємство «Твико» м. Донецьк, звернувся до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 5006/4/178/2012 від 06.12.2012р. на 12 місяців.

В обґрунтування заяви посилається на той факт, що виконання рішення господарського суду Донецької області від 06 грудня 2012р. на сьогоднішній день є неможливим через важке фінансове становище підприємства, яке утворилося внаслідок невиконання договірних зобов'язань контрагентами Приватного підприємства «Твико» та спаду обсягів виконання робіт, у зв'язку з чим просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців за відповідним графіком погашення заборгованості, який зазначений в заяві. Також зазначив про часткове погашення боргу перед кредитором.

В підтвердження викладеного надав фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, платіжне доручення № 632 від 20.02.2013р. на суму 1228,00грн. як доказ часткового погашення боргу.

Представник стягувача проти задоволення заяви заперечив з тих підстав, що кредитор є неприбутковою організацією, яка має велику заборгованість перед своїми контрагентами, у зв'язку з чим фінансовий стан підприємства є важким.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.12.2012р. по справі № 5006/4/178/2012 позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» м. Донецьк задоволені частково та на його користь з Приватного підприємства «Твико» м. Донецьк стягнено заборгованість в сумі 12165,19грн., 370,76грн. - 3% річних, 66,90грн. - інфляційних витрат, 529,48грн. - пені, 1603,22грн. судового збору.

На підставі ст. 116 Господарського процесуального кодексу України ( далі по тексту - ГПК України ) стягувачу 19.12.2012р. направлений наказ на виконання рішення господарського суду.

Наказ до наступного часу не виконаний.

21.02.2013р. Приватне підприємство «Твико» в порядку ст. 121 ГПК України звернулося до господарського суду Донецької області з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.12.2012р. по справі № 5006/4/178/2012 на 12 місяців, посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства.

2

Вирішуючи питання стосовно надання боржнику розстрочки виконання рішення господарського суду, суд виходить з наступного:

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, може розстрочити виконання рішення.

Оскільки зазначена стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Розстрочка відповідно до умов вказаної статті означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строк виконання кожної частки визначається господарським судом.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Оскільки підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, господарський суд приймає до уваги такі обставини:

- по-перше, суд враховує матеріальні інтереси обох сторін. Встановлено, що на час виконання рішення господарського суду про стягнення з боржника 14735,55грн. (разом з судовими витратами) заявник 20.02.2013р. сплатив 1228,00грн. заборгованості, решту суми боргу не сплачено з мотивів негативного фінансового становища. Господарським судом також встановлено, що стягувач - ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» має велику заборгованість перед своїми контрагентами, зокрема, перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» в розмірі 95 306 555,66грн., яка разом із судовими витратами в сумі 64380,00грн. стягнена за рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2012р.

- по-друге, ступень вини відповідача у виникненні спору. Як вказано вище, боржник винний у несвоєчасному виконанні зобов'язань за поставку теплової енергії за опалювальні періоди з 01.11.2010р. по 18.04.2011р., з 14.10.2011р. по 15.04.2012р. і не має підстав вважати, що він при наданні розстрочки виконання рішення господарського суду від 06.12.2012р. матиме можливість розрахуватися за наступний опалювальний період.

- в третє, наявність інфляційних процесів у економіці держави охоплює фінансову діяльність не тільки боржника, а й кредитора, який теж залежить від виконання зобов'язань боржника;

- в четверте, боржник повинен довести поважність причини розстрочки виконання рішення і можливість виконати рішення в зазначений строк. Боржник не довів суду, що він здатний оплатити борг в розмірі 13507,55грн. (після часткової оплати) своєчасно.

Наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки: по-перше, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу будь-яких об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, по-друге, наявність інфляційних процесів в економіці країни може мати негативний вплив як на фінансовий стан боржника, так і стягувача, та не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань.

3

Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання, заявником в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено, будь-яких доказів в підтвердження викладених обставин не достатньо, у зв'язку з чим заяву Приватного підприємства «Твико» м. Донецьк про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 5006/4/178/2012 від 06.12.2012р. на 12 місяців суд вважає такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст.121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Твико» м. Донецьк про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 5006/4/178/2012 від 06.12.2012р. на 12 місяців за недоведеністю підстав.

Суддя Гринько С.Ю.

Ухвала, повний текст якої оголошений і підписаний 28.02.2013р., може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в термін, встановлений в ст. 85 ГПК України.