ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2013 р. Справа № 5027/684/2012
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Малех І.Б.
Желік М.Б.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ресурс-Ойл'', м.Чернівці № 6 від 02.01.13 року.
на рішення господарського суду Чернівецької області від 11.12.2012 р.
у справі № 5027/684/2012
за позовом: Чернівецької міської ради, м.Чернівці ,
до відповідача 1: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці,
до відповідача 2 : товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ресурс-Ойл'', м.Чернівці,
про: виконання зобов'язань за договором оренди землі та стягнення коштів на загальну суму-24 733,28 грн.
За участю представників сторін:
від позивача : не з'явився;
від відповідача 1 : не з'явився;
від відповідача 2 : не з'явився.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.12.12 р. у справі № 5027/684/2012 позов Чернівецької міської ради, м.Чернівці до відповідачів: фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці та товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ресурс-Ойл'', м.Чернівці про виконання зобов'язань за договором оренди землі та стягнення коштів на загальну суму - 24 733,28 грн. задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.12.12 р. у справі № 5027/684/2012 відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю ,,Ресурс- Ойл'', м. Чернівці - оскаржило його в апеляційному порядку з підстав неврахування судом першої інстанції того, що одноразовий внесок розрахований Чернівецькою міською радою на підставі Рішення 40 сесії Чернівецької міської ради 6 скликання від 22.12.2005 року № 922 ,,Про порядок вирішення питань, пов'язаних з укладанням Договорів оренди землі'' за період з 23.10.2008 року по 31.02.2011 року , проте в період з 2008 року по 2010 рік включно договорів оренди землі між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю ,,Ресурс-Ойл'' не укладалось. Крім того, апелянт зазначає про те, що вищезазначене рішення втратило чинність відповідно до Рішення 6 сесії 6 скликання від 31.03.2011 року за № 101 ,,Про скасування і визнання такими, що втратили чинність регуляторних актів за результатами їх прискореного перегляду в порядку визначеному Законом України ,,Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування ''. Оскільки дане рішення скасовано апелянт вважає відсутньою правову підставу проведення даного виду виплати.
На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Чернівецької області від 11.12.2012 р. у справі № 5027/684/2012 скасувати та прийняти нове яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.01.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 29.01.13 р.
Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.
Ухвалою суду від 29.01.13 року розгляд справи відкладено на 26.02.2013 року для надання можливості сторонам забезпечити явку повноважних представників сторін в судовому засіданні та виконати вимоги ухвали суду.
В судове засідання 26.02.2013 року представник позивача не з'явився, проте на адресу суду надіслав телеграму (вх.№ 157 від 26.02.13 року) про розгляд апеляційної скарги без його участі. Рішення першої інстанції вважає законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представники скаржника та відповідача 2 в судове засідання 26.02.2013 року повторно не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Чернівецької області від 11.12.12 р. у справі № 5027/684/2012 слід залишити без змін з огляду на наступне:
господарським судом Чернівецької області при розгляді спору вірно встановлено, шо на підставі рішення 2 сесії Чернівецької міської ради 6 скликання від 25.01.2011 року № 29 між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю ,,Ресурс-Ойл'' (орендарі) укладено договір оренди землі від 14.02.2011 року № 6982, відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався надати, а Орендарі прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі, яка знаходиться у АДРЕСА_1
Судом також встановлено, що на підставі рішення 40 сесії Чернівецької міської ради 6 скликання від 22 грудня 2005 року № 922 ,,Про порядок вирішення питань пов'язаних з укладенням договорів оренди землі'' згідно, п. 11.1 договору сторони визначили, що орендар зобов'язується протягом шести місяців після державної реєстрації договору оренди, тобто до 31.09.2011 р., сплатити одноразовий внесок в сумі 50 139,40 грн. на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців.
Встановлено місцевим господарським судом при розгляді спору також факт укладення між сторонами додаткового договору № 1/6982 до договору землі, згідно якого внесено зміни до п.11.1 договору та визначено, що орендарі сплачують одноразовий внесок в сумі 46 961,64 грн. та пеню станом на 25.11.2011 року в сумі 1188,06 грн. на розвиток соціально-культурної інфраструктури м.Чернівці.
Пунктом 12.3 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної сплати одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури міста в термін, визначений договором, нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми внеску за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В ч.1 ст.173 Господарського кодексу України , зазначається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками)відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України , та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідачами частково сплачено одноразовий внесок в сумі 26069,70 грн., що підтверджується копією звіту за господарськими операціями з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 року (а.с. 23,24), відтак судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача суму боргу у розмірі 20 891,94 грн.
П.1 ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Аналізуючи вищевказані норми, колегія суддів, також, погоджується з підставністю стягнення з відповідачів на користь позивача пені у сумі 1 624,52 грн. в межах шести місяців, з 01.10.11р. по 30.03.12 р.
Що стосується твердження апелянта щодо втрати чинності рішення 40 сесії Чернівецької міської ради 5 скликання від 22.12.2005 року №922 ,, Про порядок вирішення питань, пов'язаних з укладенням Договорів оренди землі'' відповідно до ч.2 п.11 Рішення 6 сесії 6 скликання від 31.03.2011 року за № 101 ,,Про скасування і визнання такими, що втратили чинність регуляторних актів за результатами їх прискореного перегляду в порядку визначеному Законом України ,,Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування'', то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо того, що 14.02.2011 року , тобто на момент укладення вищезазначеного договору оренди землі , рішення № 922 було чинним.
Зобов'язання відповідачів по сплаті коштів є договірним, яке ґрунтується на змісті погоджених сторонами умов договору, а не випливає безпосередньо зі змісту акту органу місцевого самоврядування. Договір у цій частині відповідачі не оспорювали, недійсним він не визнавався.
При цьому оскаржуваним рішенням не створено перешкод відповідачу- 1 за наявності підстав і у встановленому порядку звернутись із окремим позовом у порядку ст.1191 ЦК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач, додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 11 . 12.12 р. у справі № 5027/684/2012 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Чернівецької області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ресурс-Ойл''- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 11.12.2012 р. у справі № 5027/684/2012 - без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Чернівецької області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 28.02.2013 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Малех І.Б.
Суддя Желік М.Б.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2013 |
Оприлюднено | 01.03.2013 |
Номер документу | 29659401 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Костів Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні