Постанова

від 21.02.2013 по справі 816/351/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м.ПолтаваСправа № 816/351/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М. ,

за участю:

представника позивача - Бублейник В.В. ,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Воз'єднання" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2013 року Приватне підприємство "Воз'єднання" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними.

Позивач просив визнати протиправними дії щодо складання акту №1348/22-6/36396494 від 04.12.2012 року "Про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Воз"єднання" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків "ТОВ "Виробниче об'єднання Продтранссервіс"( код ЄДРПОУ 24392571) та ТОВ "Епро - Дівайс" ( код ЄДРПОУ 37896740), їх реальності та повноти відображення в обліку за період : вересень 2012 року"; визнати дії протиправними щодо формування висновків вказаного акту про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними платниками податків у вересні 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що зустрічна звірка проведена відповідачем з порушенням вимог статті 73 Податкового Кодексу України, Акт про проведення зустрічної звірки від 04.12.2012 року складено з порушенням вимог, встановлених постановою КМУ від 27 грудня 2010 року № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок". Крім того, посилався на те, що відомості та висновки, що містяться в акті перевірки, не відповідають дійсності та негативно впливають на господарську діяльність підприємства, оскільки, вищезазначений акт розповсюджено серед податкових органів, на обліку в яких перебувають контрагенти товариства, через що низка контрагентів вже розірвала ділові стосунки з підприємством позивача, а інші висловили про свій намір припинити співпрацю.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні, дії ДПІ у м. Полтаві вважала правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству. Наголошувала, що відповідачем за результатами зустрічної звірки складено саме акт, а не довідку, оскільки було виявлено порушення позивачем норм Податкового кодексу України та не підтверджено документами реальність господарських взаємовідносин із платниками податків ТОВ "Виробниче об'єднання Продтранссервіс", ТОВ "Епро - Дівайс" у вересні 2012 року, ТОВ "Стіл Петролеум" за серпень 2012 року, ТОВ "Маркет - Трейд" за січень 2012 року з врахуванням сутності таких відносин, відповідності до змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам. Наголошувала на тому, що складений акт не містить жодних управлінських приписів щодо платника податку, натомість, містить лише інформацію про виявлені перевіркою порушення податкового та іншого законодавства, податкові повідомлення - рішення на його підставі не приймались, відтак, вказані дії відповідача не породжують для позивача жодних правових наслідків. Посилалась на те, що спірний акт не є актом індивідуальної дії в розумінні ст.17 КАС України, а тому не може бути предметом даного спору.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Воз'єднання" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 36396494 ) Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 19.02.2009 року (а.с. 23), до 04.12.12 року перебувало на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

04 грудня 2012 року ДПІ у м. Полтаві проведено зустрічну звірку суб'єкта господарювання ПП "Воз"єднання" щодо документального підтвердження господарських відносин із податків "ТОВ "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" ( код ЄДРПОУ 24392571) та ТОВ "Епро - Дівайс" ( код ЄДРПОУ 37896740), їх реальності та повноти відображення в обліку за період : вересень 2012 року", за результатами якої складено Акт №1348/22-6/36396494 (а.с. 28-41).

У висновках вказаного акту податковим органом встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44,п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.198.3,п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, зафіксовано, що звіркою не підтверджено реального здійснення господарських відносин із платниками податків ТОВ "Виробниче об"єднання Продтранссервіс", ТОВ "Епро - Дівайс" у вересні 2012 року, ТОВ "Стіл Петролеум" за серпень 2012 року, ТОВ "Маркет - Трейд" за січень 2012 року з врахуванням сутності таких відносин, відповідності до змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам.

Посилаючись на те, що податковим органом при складанні акту та проведенні зустрічної звірки допущено численні порушення, спотворено фактичні обставини та зазначено відомості, що не відповідають фактичним обставинам, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить захистити його права шляхом визнання протиправними дій ДПІ у м. Полтаві щодо складання акта за результатами зустрічної звірки та формування суб'єктивних висновків про фіктивність господарських операцій у відповідному звітному періоді зі вказаними контрагентами .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Порушення законного інтересу ПП "Воз'єднання" полягає у необхідності встановлення конкретних фактів відсутності у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також спростуванням висновків вищевказаного акту перевірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту. Виходячи з цього, суд оцінює дії відповідача з точки зору наявності чи відсутності порушення такими діями прав та законних інтересів позивача.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши фактичні дії відповідача, оскаржувані у даній справі, на предмет відповідності вказаним критеріям, суд приходить до таких висновків.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі за текстом - Порядок № 1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ № 236).

Пунктом 2 Порядку № 1232 передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до положень пункту 2.1 Наказу № 236 для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до пункту 2.2 Наказу № 236 необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Відповідно до пункту 4 вищезазначеного Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Наказом № 236 деталізовані вищезазначені положення Порядку.

Відповідно до пункту 3.1. Наказу № 236 з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС-виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки".

Відповідно до вимог пункту 3.2 Наказу № 236, з метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій.

При цьому, інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС-виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо.

У разі відсутності в органі ДПС-виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Звіривши фактично вчинені відповідачем у даному разі дії із порядком дій, передбаченим нормами, що викладені вище, суд знаходить, що дії відповідача не відповідають вимогам закону.

Так, судом встановлено, що акт №1348/22-6/36396494 від 04.12.2012 року "Про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Воз'єднання" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків "ТОВ "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" ( код ЄДРПОУ 24392571) та ТОВ "Епро - Дівайс" ( код ЄДРПОУ 37896740), їх реальності та повноти відображення в обліку за період: вересень 2012 року" не містить вказівок на будь-яку підставу, що спричинила необхідність у зіставленні даних господарських взаємовідносин зі вказаними контрагентами.

У судовому засіданні представник відповідача на питання суду також не змогла пояснити, на яких підставах та у зв'язку із чим відбулося проведення зустрічної звірки позивача. Було зазначено, що зустрічна звірка проводилась на підставі внутрішньо - відомчого наказу ДПІ, оскільки, як на думку податкового органу, позивач є господарським суб'єктом із сумнівною господарською діяльністю. Однак при цьому жодних доказів наявності правових та документальних підстав проведення такої зустрічної звірки суду не надано, як не надано і доказів «сумнівності» господарської діяльності позивача. Податкове законодавство України не містить будь-яких критеріїв визначення «сумнівної господарської діяльності».

Судом ухвалою від 11.02.2013 року було зобов'язано відповідача надати, з-поміж іншого, докази правомірного проведення зустрічної звірки (запит про проведення такої чи інші документальні підстави за їх наявності).

Однак жодних доказів надходження на адресу ДПІ у м. Полтаві запитів щодо проведення зустрічної звірки позивача від ініціатора проведення такої звірки (як передбачають наведені вище норми), доказів наявності такого запиту суду не було надано, як не було надано і жодних письмових пояснень щодо інших причин і підстав проведення такої звірки (за виключенням абстрактного посилання на п. 73.5 ст. 73 ПК України).

Разом з тим, за відсутності означуваних запитів органів ДПС (ініціатора), а відтак - за відсутності правових підстав для проведення зустрічної звірки, ДПІ у м.Полтаві на адресу позивача було направлено запит про надання первинних документів, які досліджувались відповідачем у ході звірки.

За таких обставин суд приходить до висновку про незаконне проведення відповідачем зустрічної звірки. Протиправність такого проведення полягала перш за все, у відсутності правових підстав її проведення.

Але крім того, суд звертає увагу й на те, що відповідачем було порушено процедуру проведення зустрічної звірки й порядок оформлення її результатів.

Відповідно п.п.4.6., 4.7, 4.8 Наказу №236, за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (далі - Довідка) у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

Довідка підписується та вручається суб'єкту господарювання у порядку, передбаченому пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. N 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", не пізніше наступного робочого дня від дати її складання.

У разі відмови суб'єкта господарювання (законного чи уповноваженого представника) від підписання Довідки (неявки для підписання), посадовими особами органу ДПС складається відповідний акт в довільній формі, що засвідчує факт такої відмови (неявки), та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів

Додатком № 5 Наказу № 236 затверджено зразок форми довідки про результати проведення зустрічної звірки. Іншого порядку оформлення довідки та її форми законодавством не встановлено.

В довідці про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання зазначаються реєстраційні дані платника податків, інформація про види діяльності та господарські операції у відповідному звітному періоді, описується документальне підтвердження господарських відносин із платником податків, дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в обліку.

Додатком №5 до Методичних рекомендацій (затверджених Наказом № 236) чітко встановлений зразок форми довідки про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено можливості робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків, робити висновок про неправомірність формування платником податку свого податкового кредиту у відповідному звітному періоді та порушення останнім приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У даному разі за наслідками проведення зустрічної звірки відповідачем складено акт №1348/22-6/36396494 від 04.12.2012 року.

Суд наголошує, що складення акту за наслідками проведення саме зустрічної звірки не передбачено податковим законодавством. Результати такої звірки можуть бути оформлені виключно у формі довідки. Такі висновки суду не спростовуються поясненнями представника відповідача про те, що було обрано форму акту, а не довідки, так як було встановлено порушення податкового законодавства.

З огляду на викладене, у спірних правовідносинах відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, а також порядок оформлення її результатів, передбачені п. 73.5 ст.73 Податкового кодексу України, Порядком № 1232 та Наказом № 236.

Фактично, як на думку суду, податковим органом під виглядом зустрічної звірки було проведено позапланову перевірку позивача, при цьому зроблено це було без належних правових підстав та з порушенням передбачених правових процедур.

Такі дії потягли за собою порушення прав та законних інтересів платника, тому з огляду на частину 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд в даному разі вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії ДПІ у м. Полтаві щодо проведення зустрічної звірки ПП "Воз"єднання" від 04.12.2012 року.

При цьому суд знаходить необґрунтованою позовну вимогу про визнання протиправними дій ДПІ у м. Полтаві щодо складання акту №1348/22-6/36396494 від 04.12.2012 року "Про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Воз"єднання» - оскільки дії по складення акту самі по собі не є юридично значущими діями суб'єкта владних повноважень, які б могли змінити права і обов'язки платника. Тому в задоволенні цієї вимоги суд відмовляє.

Права і обов'язки позивача в даному разі були порушені незаконним проведенням перевірки (зустрічної звірки).

Також суд погоджується із твердженням позивача про те, що його права та законні інтереси були порушені сформульованими у акті зустрічної звірки висновками.

Зустрічні звірки проводяться з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Довідка, складена за результатами зустрічної звірки, не передбачає права податкового органу на надання правової оцінки реальності господарських відносин та висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства.

Законодавець іншого порядку дій органу ДПС, як суб'єкта владних повноважень,аніж той, що описаний у викладених вище нормах, у спірних взаємовідносинах не передбачає.

Висновки довідки про наслідки проведеної зустрічної звірки можуть і повинні бути використані у ході проведення документальних перевірок платників податків.

Вище викладено висновки суду про те, що відповідачем у даному разі проведено фактично документальну позапланову перевірку позивача.

Однак у зв'язку із неправомірним проведенням зустрічної звірки, порушенням процедури її проведення та порядку формулювання висновків її, суд критично оцінює посилання представника відповідача про відсутність реальності господарських операцій позивача з ТОВ "ВО Продтранссервіс" та ТОВ "Стіл Петролеум", що ґрунтуються на підставі Акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва №19/22-7/38049236 від 24.01.2013 року та отриманих довідок про проведення зустрічних звірок ТОВ "ВО Продтранссервіс" від 10.12.2012 року та ТОВ "Стіл Петролеум" від 12.12.2012 року про непідтвердженість належними документами господарських взаємовідносин з позивачем.

Такі висновки, як на думку суду, могли б бути сформульовані відповідачем виключно за результатами дослідження відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, вчиненими у ході проведення документальних перевірок.

Така перевірка належним чином відповідачем не проводилася. Отже, факт відсутності реальності господарських відносин платника із іншими контрагентами - належним чином не встановлений і не є доведений.

Відтак, суд вважає неправомірними висновки відповідача про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.198.3,п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, та визначення фіктивними господарських операцій у звітному періоді зі вказаними контрагентами, оскільки такі висновки вчинені поза повноваженнями відповідача і поза межами порядку проведення зустрічних звірок.

Суд приходить до висновку, що дії ДПІ у м. Полтаві щодо формування висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними платниками податків порушують права позивача та підлягають визнанню їх протиправними.

Такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність своїх дій не доведена, належних та допустимих в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказів на підтвердження правомірності вчинених дій податковий орган до суду не надав, що зумовлює необхідність часткового задоволення позову.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки відносно суб"єкта господарювання ПП "Воз"єднання" (код ЄДРПОУ 36396494) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Виробниче об"єднання "Продтранссервіс" (ЄДРПОУ 24392571) та ТОВ "Епро-Дівайс" (ЄРПОУ 37896740), за результатами якої складено акт № 1348/22-6/36396494 від 04.12.2012 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві по формуванню в акті № 1348/22-6/36396494 від 04.12.2012 "Про результати проведення зустрічної звірки суб"єкта господарювання ПП "Воз"єднання" (код ЄДРПОУ 36396494) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Виробниче об"єднання "Продтранссервіс" (ЄДРПОУ 24392571) та ТОВ "Епро-Дівайс" (ЄРПОУ 37896740), їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2012 року висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними платниками податків за період вересень 2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Возєднання" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2276,79 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков