Рішення

від 28.02.2013 по справі 917/33/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2013 р. Справа №917/33/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрейн Юкрейн ЛТД", вул. П.Лумумби, буд. 4/6, м. Київ 42,01042

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Полтава", туп. Автопарківський 5, м. Глобине, Глобинський район, Полтавська область,39000

про стягнення грошових коштів в сумі 222 928,70 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Рибачок В.А., дов. від 25.12.2012 року

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 28.02.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до положень ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 222 928,70 гривень заборгованості по виплаті розподіленого прибутку ТОВ "Соя Полтава" за 2004-2010 роки, з яких: 215 850,00 гривень основний борг, 7078,70 гривень 3% річних.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи). У відзиві на позов ( арк. справи 40 - 41) відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач повинен був звернутись до TОB «Соя Полтава» з належно оформленою вимогою про виплату дивідендів з підтвердження права на їх отримання, що за твердженнями відповідача зроблено не було.

27.02.2013 року через канцелярію суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки представника відповідача.

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника у випадку відсутності особи, що його представляє. Докази неявки в судове засідання через поважні причини відповідачем не подано.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчується, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив :

Як вбачається зі статуту товариства та установчого договору ( арк. справи 10-30) учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Полтава" (відповідач) станом на 10.11.2011 року були Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрейн Юкрейн ЛТД" (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Агро".

10 листопада 2011 року відбулися позачергові загальні збори учасників товариства з порядком денним:

1. Про обрання Голови зборів та Секретаря зборів.

2. Про розгляд фінансових річних документів, в т.ч. звітів товариства з 2004 року по 2010 рік включно.

3 Про розгляд заяви учасника Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрейн Юкрейн ЛТД" про вихід зі складу учасників Товариства.

4. Про визначення нового складу учасників Товариства, про затвердження розміру статутного капіталу Товариства та розміру частки кожного з учасників товариства.

5. Про затвердження нової редакції статуту Товариства, пов'язаної зі зміною складу учасників Товариства та про уповноваження осіб Товариства на реєстрацію змін.

По п.2 порядку денного було прийнято рішення (протокол № 2) про затвердження річних балансів та звітів товариства, в т.ч. і звіту про фінансові результати, складені за 2004-2010 роки, а також за дев'ять місяців 2011 року, а також про розподіл прибутку Товариства за 2004-2010 роки між учасниками в розмірі 431 700 гривень та виплату учасникам Товариства пропорційно розміру їх часток у строк до 31 грудня 2011 року ( арк. справи 31-36).

Відповідач вказане рішення загальних зборів не виконав, кошти в сумі 215 850 грн. не перерахував позивачу, що й стало причиною звернення позивача до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарського товариства, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарським товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даного товариства та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Товариством з обмеженою відповідальністю - є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст. 140 Цивільного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про господарські товариства»). Статут товариства з обмеженою відповідальністю містить відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень. (ст. 143 Цивільного кодексу України).

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документам товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» та п. 10.1 Статуту ТОВ "Соя Полтава" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Статтями 116 ЦК України та 10 Закону України «Про господарські товариства» передбачено право учасника товариства брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Згідно п.9.1 статуту ТОВ "Соя Полтава" прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, а також сплати податків та інших обов'язкових платежів, що встановлені чинним законодавством України. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у власності Товариства та розподіляється між його учасниками пропорційно розмірам часток в статутному фонді.

Як роз'яснив ВГСУ у Рекомендаціях "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 року розглядаючи справи зі спорів про стягнення сум дивідендів, господарські суди повинні виходити з того, що відповідно до пункту "д" частини 5 та частини 6 статті 41 Закону України "Про господарські товариства" затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів. Суд вправі прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів, виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів, строки та порядок їх виплати.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року ( п.35) також вказано, що суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону про господарські товариства, стаття 158 ЦК.

Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення загальних зборів учасників від 10.11.2011 року (протокол № 2) в установлено законом порядку не визнано недійсним, отже є чинним та обов'язковим до виконання.

Частка позивача становила 50 % статутного фонду. Отже, враховуючи рішення загальних зборів про виплату дивідендів в сумі 431 700 грн. пропорційно часткам учасників, у відповідача виникло зобов'язання по виплаті позивачу 215 850 грн.

Листами від 27.07.2012 року вих. № 27-07/12 та від 28.02.2012 року вих. № 28-02/12 позивач звертався до відповідача щодо причин невиконання рішення загальних зборів учасників товариства від 10.11.2011 року. Вказані листи залишені відповідачем без реагування.

Таким чином, відповідач рішення позачергових загальних зборів учасників товариства від 10.11.2011 року щодо виплати позивачу дивідендів в сумі 215 850 грн. не виконав.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У рішенні позачергових загальних зборів учасників вказано, що виплата дивідендів повинна бути здійснена до 31.12.2011 року.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

В даному випадку позивач просить суд стягнути з відповідача річні за період з 31.12.2011 року по 21.12.2012 року за 399 днів (за розрахунком позивача) в сумі 7 078,70 грн.

Судом здійснено власний перерахунок річних за допомогою ІПС "Законодавство" за період з 31.12.2011 року по 21.12.2012 року (за 357 днів), за підрахунками суду сума річних, що підлягає стягненню становить 6316,31 грн. ( розрахунок в матеріалах справи).

Заперечення відповідача необхідності звернення позивача до нього із вимогою про перерахування суми дивідендів є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, оскільки у рішенні загальних зборів від 10.11.2011 року вказано строк, до якого відповідач повинен був здійснити виплату дивідендів позивачу (до 31.12.2011 року). Крім того, позивачем надано листи - звернення до відповідача з даного приводу, які останнім залишені без реагування.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 222 166,31 грн. ( 215850 грн. дивідендів + 6316,31 грн. річних) обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до приписів ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Полтава" ( туп. Автопарківський 5, м. Глобине, Глобинський район, Полтавська область,39000, код ЄДРПОУ 32514165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрейн Юкрейн ЛТД" (вул. П.Лумумби, буд. 4/6, м. Київ 42,01042, код ЄДРПОУ 32310345) 215850 грн. дивідендів, 6316,31 грн. - 3% річних, 4 443,33 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити у задоволенні.

повне рішення складено 01.03.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією