Постанова

від 29.11.2006 по справі 02/77-2а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м.

Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" листопада 2006 р.

Справа № 02/77-2А.

Господарський суд Волинської області у складі: судді

Костюк С.В.,

при секретарі судового засідання

Яцишин В. А.

Розглянув справу

за позовом ОСОБА_1

до 

Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

про

визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від

01.08.2006р. № НОМЕР_1

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2,

довіреність від 26.10.2006р.

від відповідача:

Дячук В. М., довіреність № 1 від 01.09.2006р.

Відповідно до п. 6 розділу УІІ

Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства

України, спір розглядається за нормами КАС України.

Запис розгляду справи здійснюється

за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу

„Діловодство суду”.

Представникам сторін роз'яснено

права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 50 КАС України; заяви про відвід

судді відповідно до ст.27 КАС України не поступило.

          В судовому

засіданні оголошено перерву до 27.11.2006р. яку продовжено до 29.11.2006р. для

представлення позивачем додаткових матеріалів по справі.

Суть спору: Підприємець

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним

рішення Луцької ОДПІ від01.08.2006р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних

(фінансових) санкцій в розмірі 7110,25 грн. за порушення пп.1, 2, 9, 13 ст.3

Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу,

позивач вказує, що оспорюване рішення не відповідає вимогам чинного

законодавства, оскільки податковим органом при проведенні перевірки допущено

порушення Конституційного права на підприємницьку діяльність та прав,

передбачених Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, факту

невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків не було,

оскільки кошти, які на думки перевіряючих становлять невідповідність, є

власністю продавця ОСОБА_3, фінансова санкція по оспорюваному рішенню

застосована згідно п.4 ст.17 Закону “Про РРО”, яким передбачено штраф в розмірі

двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання щоденного

друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку

розрахункових операцій, однак зазначеного порушення при перевірці не виявлено,

тому Луцькою ОДПІ неправомірно за наслідками перевірки прийнято рішення про

застосування штрафних санкцій.

Відповідач у відзиві/запереченні на

позовну заяву вказує, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними,

оскільки СПД, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в

безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг зобов'язані дотримуватись пунктів 1, 2, 3, 9, 13 ст.3 Закону України

“Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг”.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні

20.11.2006р. пояснила, що кошти в сумі 1300 грн., які зараховано перевіряючими

до суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків не знаходились на

місці проведення розрахунків, а лежали біля її сумочки і були її власними

коштами, про що нею було дано пояснення при проведенні перевірки.

Податкові-ревізори-інспектори ВОК

ДПА у Волинській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на виклик суду для подачі пояснень

не з'явились. Як зазначив в судовому засіданні представник Луцької ОДПІ

зазначених осіб було повідомлено про судовий розгляд справи 20.11.2006р.

З представлених сторонами

матеріалів вбачається.

Згідно направлень від 25.07.2006р.

№ НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за підписом в.о. голови ДПА у Волинській області

працівникам відділу оперативного контролю ДПА у Волинській області ОСОБА_4 та

ОСОБА_5. доручено провести перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових

операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ОСОБА_1, НОМЕР_4

Як слідує з матеріалів перевірки,

акт НОМЕР_5від 25.07.2006р., проводилась перевірка господарської одиниці

-магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_1, що належить ПП ОСОБА_1.

Матеріалами перевірки встановлено,

що

-          розрахункова операція на суму покупки

11,80 грн. не проведена через РРО, касовий чек на суму покупки не роздруковано

та не видано;

-          в книжці обліку розрахункових

операцій не забезпечено зберігання фіскальних чеків: № НОМЕР_6, №№ НОМЕР_7 по

00596 за 13.04.06р. (включно) № НОМЕР_8, № НОМЕР_9;

-          не забезпечено відповідність сум

готівкових коштів на місці проведення розрахунків 1395,05 грн. до суми

готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО 41 грн. Розбіжність

готівкових коштів становить 1354,05 грн. в т.ч. сума покупки 11.80 грн.;

-          відсутня довідка про опломбування

РРО;

-          встановлено факт роздрібної торгівлі

тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін.

Згідно висновку перевірки СПД

порушено п. 1,2,3,9,13 ст. 3 Закону України № 1776-ІІІ від 01.06.2000р. «Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг »із змінами та доповненнями (надалі Закон № 1776-ІІІ).

За результатами даної перевірки

01.08.2006р. Луцькою ОДПІ прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних

фінансових санкцій в розмірі 7110,25 грн., з даної суми штрафу 340 грн.

застосованої згідно п. 4 ст. 17 та 6770,25 грн. (1354,05х5) згідно ст. 22

Закону України № 1776-ІІІ.

Дане рішення є предметом спору в

даній справі.

Заслухавши пояснення представників

сторін, аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, господарський суд

дійшов висновку, що позовні вимоги підставні і підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з

наступного.

Відповідно  до ч.2 ст.19 Конституції України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з п.4 ст.10 Закону України

№509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу,

районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції

виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за

законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових

розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв

про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на

провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню

відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення

органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Відповідно до частини 7 ст.11

Закону України №509-ХІІ (Закон України від 25.03.2005 р. №2505-ІV)

позаплановими  перевірками вважаються

також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України

“Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання  виробництва і обігу спирту етилового,

коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках

-за рішенням суду.

Дана норма закону кореспондується з

вимогами  ст.ст.15,16 Закону  України №1776-ІІІ, де зазначено, що планові

або позапланові перевірки осіб, що використовують  РРО, розрахункові книжки або книги обліку

розрахункових операцій, здійснюють у порядку, передбаченому законодавством

України. Як слідує з доказів представлених Луцькою ОДПІ перевірка підприємця

ОСОБА_1 була планова (план перевірки додається).

Згідно з ч.1 ст.11І Закону України

№509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до

проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для

їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання

платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому

зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета,

вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення

перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної

податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є

дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової

служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника

податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому

зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її

початку та дата закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи,

направлення №НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 від 25.07.2006 р. видані перевіряючим відділу

оперативного контролю ДПА у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яким

доручено провести  перевірку  щодо контролю за здійсненням  розрахункових операцій  в сфері готівкового   та безготівкового  обігу ОСОБА_1, НОМЕР_4, підписані в.о. голови

ДПА у Волинській області та скріплені печаткою 

ДПА у Волинській області, хоча фактично перевірялись господарські

одиниці ОСОБА_1

Зміст направлень на перевірку  не відповідає 

вимогам п.1 ч.1 ст.112 Закону , оскільки там не зазначено  вид перевірки (планова, позапланова), підстава,

дата початку і закінчення  перевірки.

Також відсутній наказ керівника податкового органу про проведення  позапланової перевірки, зазначені документи

не вручені платнику податків ОСОБА_1 під розписку до початку перевірки, сама

перевірка  як вбачається з акту

перевірки, проведена в присутності 

продавця ОСОБА_3, а не в присутності керівника або особи, що його

заміщає.

Як слідує з матеріалів справи в

ході перевірки  у присутності

продавця  ОСОБА_3 встановлено

невідповідність готівкових коштів сумі зазначений у поточному звіті РРО, тобто

на місці проведення розрахунків знаходилось 1395,05 грн., а по звіту РРО 41

грн. Розбіжність готівкових коштів становить 1354,05 грн., в т. ч. сума покупки

11,80 грн. При цьому  даний звіт РРО  не долучено ні до акту перевірки, ні до

матеріалів справи.

Відповідно до ст.2 Закону України

№1776-ІІІ  (визначення термінів) місце

проведення розрахунків -  місце, де

здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та

зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а

також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із

застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Між тим, як зазначено в пункті 13

акту перевірки, на місці проведення розрахунків незабезпечено відповідності сум

готівкових коштів, розбіжність склала 1354,05 грн. без докладного опису де

знаходилась дана сума коштів і що є місцем торгівлі.

Відтак як пояснила

в судовому засіданні продавець ОСОБА_3 кошти в сумі 1300 грн. були її

особистими і лежали біля її сумочки, про що було дано пояснення в момент

перевірки.

Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС

України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних

повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається

на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вимоги даної норми,

ухвалою суду від 23.10.2006р. було визнано явку податкових інспекторів, які

проводили перевірку господарської одиниці підприємця ОСОБА_1 в судове засідання

обов'язкову, однак дані в суд не з'явились, причин неприбуття не повідомили.

Таким чином, нечітко викладений

зміст порушення в акті перевірки унеможливлює спростування заперечень позивача,

а податковим органом порушено п.1.8 Порядку оформлення  і реалізації матеріалів перевірок  щодо контролю за здійсненням розрахункових

операцій у сфері  готівкового та

безготівкового обігу  суб'єктами  підприємницької діяльності  та інструкції податковому інспектору щодо

перевірки засобів контролю, затвердженого 

наказом ДПА України від 04.04.2002 р. №НОМЕР_10, де зазначено, що в акті

перевірки чітко викладається зміст порушення 

з обгрунтуванням порушених  норм

законодавчих та нормативно-правових актів 

(об'єктивно, разом із всіма обставинами, що сприяли порушенню, а факти

порушення -аргументовано, доказово для виключення можливості іншого тлумачення

порушених норм законодавчих і 

нормативно-правових актів) та вказуються конкретні їх статті і пункти.

До доказів, що  використовуються в

частині підтвердження встановлених перевіркою фактів порушень відносяться як

первинні документи, звіти, розрахунки та інші документи, в яких викладені або

засвідчені обставини складу порушення, так і пояснення посадових осіб та інших

працівників суб'єкта підприємницької діяльності, задокументовані пояснення

свідків  зазначеного порушення.

Крім того,  з направлень на  перевірку 

не вбачається  яку саме  торгову точку СПД ОСОБА_1 доручено перевірити

працівникам ДПА у Волинській області, хоча в п.1.3 Порядку  чітко зазначено, що перевірки проводяться на

об'єктах господарювання  суб'єктів

господарської діяльності, а в плані перевірки зазначено прізвище підприємця ОСОБА_1

Щодо застосування штрафної санкції

на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в

розмірі 340 грн. за незабезпечення зберігання в книзі обліку фінансових звітних

чеків, суд вважає, що штраф застосовано безпідставно, оскільки дане порушення

спростовано доказами поданими суду, що визнав представник відповідача в

судовому засіданні.

Враховуючи те, що Луцькою ОДПІ не

довела належним чином, доказами обгрунтованість своїх заперечень проти позову,

її доводи визнаються непереконливими із-за недотримання вимог Законів України

«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг», Порядку оформлення результатів перевірок,

суд визнає нечинним рішення про застосування штрафних санкцій до ПП ОСОБА_1 в

розмірі 7110,25 грн.

Керуючись ст.ст. 69,71,79,86,

158-160 КАС України, господарський суд

п о с т а н о

в и в :

1. Адміністративний позов

задоволити.

2. Визнати нечинним рішення Луцької

ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.08.2006р. № НОМЕР_1.

Відповідно до ст.254 Кодексу

адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не

було подано.

На постанову в 10-денний строк з

дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна

скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.

Суддя                                                                                       С.В.Костюк

Дата виготовлення повного тексту

постанови

04.12.2006р.