Постанова

від 04.02.2013 по справі 2а-14190/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2013 р. (11:23 год.) Справа №2а-14190/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Панасюк Олег Олександрович, довіреність № 01-02-14/308 від 09.01.13, паспорт серії ЕС 166813;

від відповідача: Мельник Ігор Анатолійович, довіреність № 5/10-00 від 17.04.12, службове посвідчення серії УКР №059389;

Сутність спору: Позивач - Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000944010 від 30.11.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені в акті перевірки від 08.11.2012 № 98/40-10/32785994 висновки відповідача про те, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України завищило від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2011 р. на суму 16336,20 грн., завищило бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у серпні 2011 р. на суму 16336,20 грн. є протиправними.

Таких висновків відповідач дійшов на підставі акта ДПІ у м. Сєвєродонецьк від 27.01.2012 р. № 135/17/3209805338 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3, реєстраційний номер картки платника податків 3209805338, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804), за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, в якому зроблено висновок, що у платника податків ОСОБА_3 відсутнє право на включення до складу податкового кредиту вартості придбаних ТМЦ по операціям з ПП «Інтенція» та усі операції з продажу на адресу контрагентів - покупців ПП «Інтенція» не спричиняють настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

В акті перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби зазначено, що враховуючи висновок акту Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Інтенція» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.09.2011, звіркою ЗАТ «Кримський ТИТАН» ІПН 327859901031 реальність здійснення господарських відносин із ПП «Інтенція», їх вид, обсяг, якість та розрахунки не підтверджено, та зазначені операції мають ознаки нікчемності.

Також, у акті перевірки зазначено, що у Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) від платника податків ОСОБА_3 в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, а також відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з поставки ТМЦ та надання послуг з платником податків ОСОБА_3 за липень 2011 року у сумі 16336,20 грн.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.11.2012 № 0000944010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 16336,00 грн., та застосовані штрафні санкції у розмірі 8168,00 грн.

Позивачем податкове повідомлення - рішення отримане 03.12.2012 р. та не оскаржено в адміністративному порядку.

Позивач зазначив, що він та платник податків ОСОБА_3 є окремими суб'єктами права й окремими платниками податку на додану вартість в розумінні норм Податкового кодексу України, тому, притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладались за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податків. Таким чином, відносини між ПП «Інтенція» та платником податків ОСОБА_3 не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» та платником податків ОСОБА_3 як його безпосереднім постачальником.

У позовній заяві зазначено, що висновки акта Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804), з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.09.2011 оскаржено у адміністративному порядку. Постановою Луганського Окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року у справі № 2а-11321/11/1270, яка набрала законної сили на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 р., дії Алчевської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» визнані протиправними. Зобов'язано Алчевську ОДПІ поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих ПП «Інтенція» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 51634813,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 47645313,00 грн. Вказані судові рішення розміщені в єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

На думку позивача нікчемність господарських операцій Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» з придбання ТМЦ у платника податків ОСОБА_3 суперечать також положенням ст. 228 Цивільного кодексу України. Відповідно до роз'яснень п. 8 Постанови Пленума Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними в сенсі ст. 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави. При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Правочини між позивачем та платником податків ОСОБА_3 не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 ст. 228 Цивільного кодексу України і на них розповсюджуватись не можуть.

Позивач звертає увагу на те, що висновок відповідача щодо завищення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за липень 2011 р. на 16336,20 грн. суперечить вимогам законодавства, а саме п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Позивач стверджує, що достатніми підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є:

- придбання платником податку товарів та послуг;

- сплата сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням або наявність належним чином оформленої податкової накладної.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» у липні 2011 року на умовах договору від 28.04.2010 № 576/з отримало у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 товарно - матеріальні цінності - скляні кульки марки ШСЕ для використання в кулькових млинах для мокрого розмолу в виробництві двоокису титану - основного продукту позивача. Це підтверджується видатковою накладною фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 31.07.2011 № 5 на суму 455 544,00 грн., в т.ч. ПДВ 75924,00 грн., а передача товарно - матеріальних цінностей на складське зберігання підтверджується прибутковим ордером від 31.07.2011 № ТИ-0009628.

Використання придбаних товарно - матеріальних цінностей у межах господарської діяльності позивача підтверджується вимогами-накладними від 23.08.2011 № ТИ-0016502, від 31.08.2011 № ТИ-0017035, від 23.09.2011 № ТИ-0018828.

За взаємовідносинами з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у липні 2011року позивач отримав податкові накладні, які складено з дотриманням вимог п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, тобто особою, яка зареєстрована платником ПДВ, що підтверджується даними реєстру платників ПДВ: http://sts.gov.ua/reestr.

Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту, відображені в податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року.

Позивач зазначає, що в акті перевірки не вказано, що первинні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій, мають дефект форми, змісту або походження, які в силу положень ст. 44, ст. 201.1 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, спричиняють втрату первиними документами юридичної сили, що свідчить про належне документальне підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ОСОБА_3, тобто посилання у акті відповідача на завищення розміру податкового кредиту у липні 2011 року є безпідставними.

Також, згідно акту перевірки у зв'язку з завищенням позивачем суми податкового кредиту у липні 2011 року, відповідно завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ в серпні 2011 року.

Позивач вважає висновки відповідача неправомірними та необґрунтованими та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекцієї по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 30.11.2012 року № 0000944010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16336,00 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 8168,00 грн., а також відшкодувати судові витрати за рахунок Державного бюджету України у розмірі 245,00 грн. шляхом безспірного їх списання з рахунків відповідача.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.12.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-14190/12/0170/8, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 16.01.2013р. відповідач не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача долучив письмові пояснення, статутні документи та інші документи на 104 аркушах, що мають значення для вирішення справи.

Розгляд справи було відкладено та провадження у справі зупинено в порядку п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України до 04.02.2013 року.

У судовому засідання 04.02.2013 року відповідач проти позову заперечував з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а.с. 1-2 том 2).

Зокрема, у запереченнях вказано, що у ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, з'ясовано, що відповідно до Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП «Інтенція» має стан 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Платник ПДВ з 15.09.2010 року іпн. 371568012066, номер свідоцтва 100301389 (анульовано 22.09.11 р. з причини - обсяг постачання платникам ПДВ менше 50 %). Чисельність працюючих, відповідно до БД 1-ДФ загальна чисельність працюючих на ПП «Інтенція» складала 2 особи.

На думку відповідача вищевикладене свідчить про відсутність у ПП «Інтенція» розумних економічних або інших причин (ділової мети) реального виконання робіт чи продажу товарів і такі причини можуть бути наявними лише за умови якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємніцкої або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат.

В ході проведення перевірки відповідачем не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця, а саме від ПП «Інтенція» до покупця - платника податків ОСОБА_3; встановлена відсутність необхідніх умов для ведення господарської діяльності, відсутність технічного персоналу, виробничого та торгівельного обладнання та іншіх основних фондів, а також транспортних засобів, що на думку відповідача не дає можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами, що підтверджує факт не здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

У запереченнях відповідачем вказано, що у результаті порушення контрагентами ПП «Інтенція» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), придбані ТМЦ для платника податків ОСОБА_3, мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у ціні товарів, робіт, послуг, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. Тобто, на думку відповідача всі операції з продажу на адресу контрагентів - покупців ПП «Інтенція» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є - нікчемними.

Таким чином, відповідач вважає, що у позивача відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) від платника податків ОСОБА_3 в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України, а також відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з поставки ТМЦ та надання послуг з платником податків ОСОБА_3 за липень 2011 року у сумі 16336,20 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» має статус юридичної особи з 31.08.2004 р., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АЕ № 565676, виданим виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим (а.с. 15) та Статутом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 20.04.11р., номер запису 111381050033000003 (а.с. 204-218 том 1).

Суд зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100335329 від 04.05.2011 р., зареєстроване як платник податку на додану вартість у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (а.с. 14 том 1).

Таким чином, судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» є суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльност

01.10.2012р.-07.11.2012р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» з питань взаємовідносин з платником податків ОСОБА_3, реєстраційний номер картки платника податків 3209805338, за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки № 98/40-10/32785994 від 08.11.2012 р. (а.с. 92-105 том 1).

Відповідно до висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), зокрема завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 16336,20 грн., завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у серпні 2011 року у сумі 16336,20грн.

Висновки вищевказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС №0000944010 від 30.11.2012р., яким Приватному акціонерному товариству «Кримський ТИТАН» була визначена сума завищення бюджетного відшкодування за серпень 2011 року в розмірі 16336,00 грн. та 8168,00 грн. штрафних санкцій (а.с. 106 том 1).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000944010 від 30.11.2012р., суд встановив наступне.

В п. 2.10 акту перевірки позивача № 98/40-10/32785994 від 08.11.2012 р. є посилання на акт перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» №135/17-3209805338 від 27.01.2012р., в якому вказано, що за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року платник податків ОСОБА_3 задекларував податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» у сумі 15763,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 року встановлено його завищення всього у сумі 15763,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 2750,00 грн., за травень 2011 року в сумі 5753,00 грн., за липень 2011 року в сумі 7260,00 грн.

Також, в акті перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку вказано, що у порушення п. 198.3, п. 198.6 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит за рахунок здійснення нікчемних операцій з ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804) за період 01.01.2011 по 30.09.2011 на загальну суму 15763,0 грн., в тому числі за квітень 2011 р. в сумі 2750,0 грн., за травень 2011р. в сумі 5753,0 грн., за липень 2011р. в сумі 7260,0 грн.

Також, в акті перевірки №135/17-3209805338 від 27.01.2012р. ДПІ у м.Сєвєродонецьку встановлено, що ПП «Інтенція» (код ЄДРПОУ 37156804), юридична адреса: 94220, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд. 132/б, кв. 415; перебуває на обліку у Алчевській ОДПІ, вид діяльності - оптова торгівля, директор - Гарматько О.В. Відповідно даних Деталізованої інформації по платнику ПДВ "За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено, що ПП «Інтенція» має стан 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Платник ПДВ з 15.09.2010 року іпн. 371568012066, номер свідоцтва 100301389 (анульовано 22.09.11 р. з причини - обсяг постачання платникам ПДВ менше 50 %). Чисельність працюючих відповідно до БД 1-ДФ складала 2 особи.

В акті перевірки також зазначено, що на підставі кримінальної справи № 10/11/2012 стало відомо, що директор та головний бухгалтер ПП «Ардея - Тех» (код ЄДРПОУ 37156768) ОСОБА_5 умисно вклонився від нарахування та сплати до бюджету ПДВ на суму 11949667 грн. Окрім того, ОСОБА_5 в порушення п.п. 7.2.1, 7.2.8, 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 04.03.1997 р. №168/97-ВР неправомірно завищив податковий кредит з ПДВ ПП «Ардея-Тех» на загальну суму 2652145 грн., в результаті чого умисно ухилився від нарахування та сплати до бюджету ПДВ на вищевказану суму. Окрім того, у ході слідства встановлено, що ПП «Ардея-Тех» є учасником єдиної фінансово-промислової групи, яка створена з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань та конвертації грошових коштів, до складу якої, окрім інших 18 підприємств, входить і ПП «Інтенція».

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що діяльність ПП «Інтенція» не має розумних економічних або інших причин (ділової мети) реального виконання робіт чи продажу товарів і такі причини можуть бути наявними лише за умови якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємніцкої або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат.

В ході проведення перевірки відповідачем не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця, а саме від ПП «Інтенція» до покупця - платника податків ОСОБА_3; встановлена відсутність необхідніх умов для ведення господарської діяльності, відсутність технічного персоналу, виробничого та торгівельного обладнання та іншіх основних фондів, а також транспортних засобів, що на думку відповідача не дає можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами, що підтверджує факт не здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку про відсутність у ПП «Інтенція» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а отже свідчить про відсутність наміру у ПП «Інтенція» для створення правових наслідків, тобто така угода вказує на сумнівність фінансово-господарських операцій.

У висновках до п. 2.10 акту перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС № 98/40-10/32785994 від 08.11.2012 р. зазначено, що враховуючи висновок акту Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Інтенція» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.09.2011, звіркою ЗАТ «Кримський ТИТАН» ІПН 327859901031 реальність здійснення господарських відносин із ПП «Інтенція», їх вид, обсяг, якість та розрахунки не підтверджено, та зазначені операції мають ознаки нікчемності.

Тобто, актом перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС № 98/40-10/32785994 від 08.11.2012 р. встановлено, що у результаті порушення контрагентами ПП «Інтенція» своїх податкових зобов'зань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), придбані ТМЦ для платника податків ОСОБА_3 мають протиправний характер, а такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у ціні товарів, робіт, послуг, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 ст. 228 Цивільного Кодексу України - є нікчемним.

Таким чином, на думку СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС, враховуючи акти перевірок ПП «Інтенція», усі операції з продажу на адресу контрагентів - покупців ПП «Інтенція» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Враховуючи викладене, відповідачем в акті перевірки зазначено, що платником податків ОСОБА_3 завищено податковий кредит усього на суму 15763,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 2750,00, за травень 2011 року в сумі 5753,00 грн., за липень 2011 року в сумі 7260,00 грн.

Відповідно до акту перевірки, платник податків ОСОБА_3, придбані у ПП «Інтенція» склокульки, на підставі податкових накладних, реалізував на адресу Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН». Враховуючі те, що ціна 1 кг склокульок (загальна вага 14330 кг) при їх реалізації платником податків ОСОБА_3 на адресу Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» складала 5,70 грн., сума податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН», сформованих за рахунок реалізації продукції, придбаної у ПП «Інтенція», становить 14330,00 кг х 5,70 грн. : 5 = 16 336,20 грн.

Враховуючи вищезазначене та акт перевірки Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011», звірку з Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» відповідач вважає, що реальність здійснення господарських відносин із ПП «Інтенція», їх вид, обсяг, якість та розрахунки не підтверджено, тому, зазначені операції мають ознаки нікчемності.

Крім того, відповідачем в акті перевірки зазначено, що Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2011 р. на суму 16336,20 грн., завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у серпні 2011 р. на суму 16336,20 грн.

Суд вказані висновки ДПІ вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на умовах договору № 576/з від 28.04.2010 року, додаткової згоди № 1 та специфікацій № 9,10 від 01.07.2011 та 28.07.2011 у липні 2011 року Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» придбало у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 товарно - матеріальні цінності - скляні кульки марки ШСЕ для використання в кулькових млинах для мокрого розмолу в виробництві двоокісу титану - основного продукту, який виробляє позивач (а.с. 107-113 том 1).

Постачання ТМЦ підтверджується видатковою накладною фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 31.07.2011 № 5 на суму 455 544,00 грн. в т. ч. ПДВ 75924,00 грн.(а.с. 114 том 1).

Передача ТМЦ на складське зберігання підтверджується прибутковим ордером від 31.07.2011 № ТИ-009628 (а.с. 127 том 1).

Використання придбаних ТМЦ у межах господарської діяльності позивача підтверджується вимогами-накладними від 23.08.2011 № ТИ-0016502, від 31.08.2011 № ТИ-0017035, від 23.09.2011 № ТИ-0018828 (а.с. 128-130 том 1).

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» придбало у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 товарно - матеріальні цінності за податковими накладними: № 1 від 24.06.2011р. на суму 866,80 грн. (в т.ч. ПДВ 144,47 грн.), № 1 від 04.07.2011р. на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), № 2 від 05.07.2011р. на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), № 3 від 06.07.2011р. на суму 15 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2 500,00 грн.), № 4 від 07.07.2011р. на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), № 5 від 11.07.2011р. на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), № 6 від 13.07.2011р. на суму 20 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн.), № 7 від 14.07.2011р. на суму 30 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн.), № 8 від 15.07.2011р. на суму 20 720,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 453,33 грн.), № 9 від 18.07.2011р. на суму 20 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн.), № 10 від 31.07.2011р. на суму 228 957,20 грн. (в т.ч. ПДВ 38 159,53 грн.) (а.с. 115-126 том 1).

Частиною 2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Перевіряючи податкові накладні, виписані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, судом встановлено, що вони відповідають вимогам зазначеної норми.

Крім того, як свідчать матеріали справи, оплату поставленого товару підтверджують наявні у справі копії платіжних доручень, які сплачені позивачем (а.с. 131-151 том 1).

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Пункт 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначає обов'язкові реквізити податкової накладної, серед яких в силу п.п. «ґ» має бути зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, податковий кредит позивача по спірним операціям протягом періоду, що перевірявся, підтверджується відповідними податковими накладними, виписаними суб'єктом господарювання ОСОБА_3, які містять всі необхідні реквізити та виписані платником ПДВ відповідно до норм чинного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що досліджені документи з постачання та використання придбаних ТМЦ відповідають вимогам, що висуваються ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1-2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., до первинних документів, а відтак підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій між Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3

В свою чергу, п. 5.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу II. "Зміст акта (довідки) документальної перевірки", затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

В той же час, дані автоматизованого зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів, на які посилається відповідач в п. 2.10 акту перевірки № 98/40-10/32785994 від 08.11.2012 в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків.

Суд вважає, що вказане свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, висновки акту перевірки СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС ґрунтуються на висновках акту Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» та акту перевірки ДПІ у м.Сєвєродонецьку «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» №135/17-3209805338 від 27.01.2012р.

Таке обґрунтування висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства суд вважає необґрунтованим, оскільки матеріали перевірок контрагентів по ланцюгу їх укладання не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Окрім цього, як встановлено судом, постановою Луганського Окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року у справі № 2а-11321/11/1270, яка набрала законної сили на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 р., дії Алчевської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 № 1807/231/37156804 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Інтенція», код за ЄДРПОУ 37156804, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» визнані протиправними. Зобов'язано Алчевську ОДПІ поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих ПП «Інтенція» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 51634813,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 47645313,00 грн. (а.с. 173-193 том 1).

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, підтвердженням реальності господарських операцій окрім наявності всіх первинних документів податкового та бухгалтерського обліку є використання придбаних товарів та отриманих послуг в господарській діяльності підприємства.

Позивач на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, отримання та використання товару у господарській діяльності надав відповідні документи.

Отримані за видатковою накладною від 31.07.2011 № 5 склокульки передані у структурні підрозділи ПрАТ «Кримський ТИТАН» - цех пігментного двуокису титану № 1 (далі ЦПДТ № 1) та цех пігментного двуокису титану № 2 (далі ЦПДТ № 2), що підтверджується вимогами накладними від 18.08.2011 № ТИ-0016201, від 29.08.2011 № ТИ-0016880, від 08.09.2011 № ТИ-0017471, від 15.09.2011 № ТИ-0017947, від 23.09.2011 № ТИ-0018696, від 27.09.2011 № ТИ-0019245, від 27.09.2011 № ТИ-0019213, від 06.10.2011 № ТИ-0019601, від 07.10.2011 № ТИ-0019640, 20.10.2011 № ТИ-0020372. Факт роботи у ПрАТ «Кримський ТИТАН» зазначених у перелічених вимогах-накладних матеріально відповідальних осіб - комірника ЦПДТ № 2 ОСОБА_6, комірника ЦПДТ № 1 ОСОБА_7 підтверджується особовими картками зазначених працівників.

Відповідно до п. 4.14 Постійного технологічного регламенту № 02-04 виробництва пігментного діоксиду титану ЦПДТ № 2, п. 4.14 Постійного технологічного регламенту №02-06 виробництва пігментного діоксиду титану ЦПДТ № 1 за допомогою скляних кульок, які періодично дозавантажуються в кульковий млин МШЦ-21-52 на стадії мокрого розмолу подрібнюються часточки двуокису титану.

ЦПДТ № 1 та ЦПДТ № 2 оснащені кульковими млинами МШЦ-21-52, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів № 425131, № 425132, №914163, № 460643, № 425003, № 964362, № 425005.

Матеріалами справи підтверджується, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75924,00 грн., яке виникло у ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з постачанням ПрАТ «Кримський ТИТАН» склошарів за видатковою накладною від 31.07.2011 № 5 задекларовано ним у встановленому порядуку, що підтверджується даними додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за червень 2011 р. (розділ I «Податкові зобов'язання» ряд. 1), додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за липень 2011 р. (розділ I «Податкові зобов'язання» ряд. 1).

Крім того, суд виходить з того, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Посилання відповідача, в обґрунтування нікчемності вказаного правочину, на ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частина 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність укладених між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 угод, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Що стосується посилання податкового органу на те, що ПП «Інтенція» має стан 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Платник ПДВ з 15.09.2010 року іпн. 371568012066, номер свідоцтва 100301389 (анульовано 22.09.11 р. з причини - обсяг постачання платникам ПДВ менше 50 %). Чисельність працюючих, відповідно до БД 1-ДФ загальна чисельність працюючих на ПП «Інтенція» складала 2 особи, що на думку відповідача свідчить про відсутність у ПП «Інтенція» розумних економічних або інших причин (ділової мети) реального виконання робіт чи продажу товарів суд зазначає наступне.

Перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит у липні 2011 року відповідно до вимог чинного законодавства, реальність вчинених ним операцій з придбання ТМЦ повністю підтверджена матеріалами справи, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного включення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 16336,20грн. та завищення суми бюджетного відшкодування у серпні 2011 року у сумі 16336,20грн. у зв'язку з нікчемністю угоди між позивачем та ФОП ОСОБА_3, що призвело до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Суд вважає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів недійсними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать, що договір між позивачем та ФОП ОСОБА_3 у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак він є дійсним.

За таких обставин, суд вважає висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про завищення позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 16336,20 грн. та завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у серпні 2011 року у сумі 16336,20 грн. необґрунтованими, та застосування штрафних санкцій в розмірі 8168,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000944010 від 30.11.2012р. безпідставним.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності свого податкового повідомлення-рішення суду не доведено.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

У зв'язку зі складністю справи судом 04.02.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 11.02.2013р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000944010 від 30.11.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» (Північна промзона, м. Армянськ, АР Крим, 96012, код ЄДРПОУ 32785994) 245 грн. судового збору шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.