Постанова

від 14.02.2013 по справі 2а/0270/4940/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4940/12

Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Пастух Л.С., Федорчук М.А., представники на підставі довіреностей

відповідача - Опалко О.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кейгруп" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кейгруп» звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000722200 від 30.07.2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що позивачем до складу валових витрат за перевіряє мий період віднесено витрати на придбання послуг з питань управління в сумі 107328 грн., які не пов'язані з веденням господарської діяльності, тобто не має доказу наявності витрат, доцільності їх здійснення, а також обґрунтування зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства. Також податковий орган зазначив, що вимоги та порядок щодо внесення інформації про фінансову установу визначені в Положенні «Про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній», тому вказані дії виконував не ФОП ОСОБА_5 самостійно, а діяв лише відповідно до встановленого порядку.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти вимог апеляційної скарги з підстав викладених в запереченнях на апеляційну скаргу, та просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задоволити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ФК "Кейгруп" є юридичною особою, зареєстрованою 12.10.2010 року, присвоєно ідентифікаційний код 37358122, про що свідчить Свідоцтво № 643474.

На підставі направлень, податковими ревізорами-інспекторами проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.10.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 13.10.2010 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1479/22/37358122 від 13.07.2012 року (а. с. 94-135). Висновками вказаного акту зафіксовано наступні порушення:

1). п. 1. 32 cт. 1, п. 3.1 ст. 3, п. 5.1. ст. 5, п. п.5.2.1 п.5.2 cт. 5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 26 832 грн.;

2). п. п. 4.2.1 п.4.2. cт. 4, п. 7.1 cт. 7, п.п. 9.12.1 п. 9.12 cт. 9. п. п.9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог законодавства на суму 16 099, 20 грн.;

3). п. 51.1 ст. 51, п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 б) ст. 176 Податкового кодексу України, в частині подання з помилками податкової звітності про суми доходів, сплачених на користь платників податків за 3-й квартал 2011 року, в результаті чого застосовано штраф в сумі 510 грн.;

4). п. п. 49.18.2 ст. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України в частині неподання товариством податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-й квартал 2011 року.

На підставі акту перевірки, Вінницькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення № 0000722200 від 30.07.2012 року та № 0000591722 від 30.07.2012 року.

Позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України у Вінницькій області, за результатами її розгляду, прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення № 0000591722 від 30.07.2012 року скасоване, а податкове повідомлення-рішення № 0000722200 від 30.07.2012 року залишено без змін.

Тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000722200 від 30.07.2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактично відбулися господарські відносини підтвердженням чого є отримання позивачем статусу спеціального суб'єкта комерційної діяльності та здійснення управління на ринку фінансових послуг - фінансової установи та суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Разом з тим за отримані послуги проведено розрахунки, тобто відбулись реальні зміни майнового характеру позивача. Тому такі витрати фактично відбулись і їх правомірно включено до складу валових витрат.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

30.07.2012 року Вінницькою ОДПІ на підставі акта перевірки № 1479/22/37358122 від 13.07.2012 року прийнято податкове повідомлення рішення №0000722200. Вказаним податковим повідомленням-рішенням встановлено порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 33710 грн., з яких за основним платежем 26832 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6878 грн.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1). До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п. 5.2.1).

Так, в межах дослідження питання про віднесення витрат до складу валових витрат суду варто враховувати наявність, по-перше, належних договорів на надання певних послуг, поставку товару чи інше, по-друге, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльність підприємства, зокрема, актів виконаних робіт та інших додаткових документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, по-третє, податкової накладної на оплату послуг, товарів, по-четверте, реальне подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цього.

Так, між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 21.10.2010 року було укладено договір №2/10-10/ФК про надання послуг з питань управління. Відповідно до даного договору ФОП ОСОБА_5 взяв на себе обов'язок здійснити внесення інформації про ТОВ «ФК «Кейгруп» до Державного реєстру фінансових установ відповідно до Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг України №152 від 05.12.2003 р. та здійснити реєстрацію ТОВ «ФК «Кейгруп» суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

У розділі 2 договору визначено, що виконавець зобов'язується: провести всі необхідні дії та оформити всі необхідні документи для виконання предмету договору, надавати Замовнику проекти структури та змісту документів оформлених для виконання предмету даного договору та погоджувати їх із Замовником, в разі необхідності отримання від Замовника додаткових документів, повідомити останнього не пізніше ніж 2 робочих дні, проте які саме та в якій кількості примірників необхідні, не розголошувати та не передавати третім особам будь-яку інформацію, яка стосується особи Замовника та умов виконання останнім предмету договору, без письмового дозволу Замовника.

За виконання вказаних зобов'язань Замовник відповідно до п. 5 договору зобов'язувався сплатити Виконавцю винагороду в розмірі 107 328 грн. Строк виконання договору становить 5 календарних тижнів.

В акті виконаних робіт від 16.12.2010 року до договору №2/10-10/ФК від 21.10.2010 року про надання послуг з питань управління Виконавець - ФОП ОСОБА_5 прозвітував, що ним виконані роботи передбачені предметом договору, а саме здійснив внесення інформації про ТОВ «ФК «Кейгруп» до Державного реєстру фінансових установ та здійснив реєстрацію позивача суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

Проте, Виконавцем - ФОП ОСОБА_5 у Звіті про виконану ним роботу згідно Договору про надання послуг з питань управління №2/10-10/ФК від 21.10.2010 року до акту виконаних робіт від 16.12.2010 року, визначено вже зовсім інший, значно обширніший, обсяг виконаної ним роботи. Якщо в договорі та акті виконаних робіт Виконавець зазначив лише внесення інформації про позивача до Державного реєстру фінансових установ та оформлення всіх необхідних документів, то у звіті по виконаним роботам Виконавець звітує про виконання ряду консультаційних та рекомендаційних послуг, надання практичної допомоги, встановлення правил, розробка програм, а також забезпечення виконання різного роду операцій. Відтак, зміст договору про надання послуг з питань управління та акту виконаних робіт не узгоджується зі змістом звіту по виконаним роботам.

Позивач в підтвердження виконаних послуг ФОП ОСОБА_5 надав лише Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи та додаток до нього, проте не надав доказів, які б підтверджували виконання ФОП ряду послуг визначених у звіті по виконаним роботам.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б стверджували зв'язок витрат позивача на вказані вище послуги з його господарською діяльністю (крім договорів, актів виконаних робіт та свідоцтва про реєстрацію фінансової установи), яким чином отримані послуги були використані позивачем в його господарській діяльності, також не можливо встановити обсяг виконаних послуг.

Крім того, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та в Свідоцтві про сплату єдиного податку визначено, що ФОП ОСОБА_5 займається діяльністю у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (74.12.0) та консультуванням з питань комерційної діяльності та управління (74.14.0).

Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, прийнятої наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), КВЕД 74.12.0 - діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту включає: реєстрацію, накопичення, узагальнення та зберігання інформації про діяльність підприємств; підготовлення, перевірку, підтвердження достовірності фінансових рахунків, звітів, балансів; складання податкових декларацій для юридичних та фізичних осіб; консультування та представництво (крім юридичного) від імені клієнтів перед податковими інспекціями, а КВЕД 74.14.0 - консультування з питань комерційної діяльності та управління включає: консультування, надання рекомендацій та практичної допомоги суб'єктам підприємницької діяльності та державним службам у галузі зв'язків із громадськістю та обміну інформацією, розроблення систем бухгалтерського обліку, програм обліку виробничих витрат, процедур контролю за виконанням кошторису тощо; консультування та надання практичної допомоги комерційним підприємствам та державним службам в галузі планування, організації, забезпечення ефективності та контролю, інформації для управління тощо; консультування фермерів з питань управління, а також спеціалістами у галузі сільського господарства (агрономами, економістами тощо); арбітраж та вирішення конфліктів між працівниками та роботодавцями.

Отже, надані ФОП ОСОБА_5 послуги з реєстрації ТОВ «ФК «Кейгруп» суб'єктом первинного фінансового моніторингу не відповідають визначеним видам діяльності ФОП ОСОБА_5

Разом з тим, в п. 5.1 договору про надання послуг з питань управління прописано, що Замовник сплачує Виконавцю винагороду за надані юридичні послуги, які також не є видом діяльності ФОП ОСОБА_5

Відповідно до п.п. 9.12.1, 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, з врахуванням викладеного, ФОП ОСОБА_5 підпадає під загальну систему оподаткування, в свою чергу ТОВ «ФК «Кейгруп» мало виконати функцію податкового агента, та утримати податок з доходу виплаченого фізичній особі за встановленою ставкою.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем до складу валових витрат віднесено витрати на послуги, які не пов'язані з веденням господарської діяльності, а надані докази не доводять раціональність наданих послуг з питань управління.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кейгруп" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "21" лютого 2013 р.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.