Рішення

від 26.02.2013 по справі 2-3809/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3809/12

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ісаєвської О.В.,

при секретарі - Братасюк О. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконної постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання видати свідоцтво про право на частку в спільному майні подружжя,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до Головного управління юстиції у м. Києві в якому просила визнати незаконною постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.03.2012 року № 1307/02-14 винесену державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, зобов'язати державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя, на квартиру під АДРЕСА_1, у зв'язку зі смертю іншого подружжя, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року справу було передано за підсудністю для розгляду до Печерського районного суду м. Києва та Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року цивільну справу прийнято до провадження суду.

Мотивуючи позов, ОСОБА_7 зазначила, що 16 березня 2012 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. за результатами розгляду заяви позивачки, винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка набута у період зареєстрованого шлюбу щодо виділу права власності пережившому подружжю. Посилаючись на те, що відмова державного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії є незаконною, такою, що грубо порушує законні права та інтереси позивача просила позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав, наведених у позові.

Представник Головного управління юстиції у м. Києві, державний нотаріус, державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. проти задоволення позову заперечувала, зазначила, що при винесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, державний нотаріус діяли у спосіб передбачений законом та відповідно до п.п. 2.1. п. 2 глави 11 «Правил вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Проте, в ході розгляду справи зазначила, що у разі задоволення позову, державний нотаріус видасть позивачу свідоцтво про право власності на квартиру під АДРЕСА_1.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справ, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Судом встановлено наступне. 08.05.2007 року відкрито спадкова справа № 154/07 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6. Про прийняття спадщини звернулися 08 травня 2007 року мати померлого ОСОБА_9, діти померлого ОСОБА_4, ОСОБА_5, які звернулися 30 січня 2007 року, та дружина померлого ОСОБА_1, яка звернулася 29 січня 2007 року.

12.06.2007 року державним нотаріусом було повідомлено матір покійного, ОСОБА_9, що на 28 червня 2007 року призначено видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті, проте за її заявою від 02.07.2007 року про намір звернутися до суду державним нотаріусом було призупинено видачу свідоцтва на спадщину.

17 грудня 2007 року про прийняття спадщини також звернулася донька померлого, ОСОБА_3, якій за рішенням Святошинського районного суду м. Києві було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_9, матір спадкодавця, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла.

15 березня 2012 року позивачка ОСОБА_1 подала заяву, в додаток до раніше поданої, про видачу державним нотаріусом на її ім'я свідоцтво про право власності, згідно ст.ст. 60-65 СК України, майно набуте у період зареєстрованого шлюбу. В заяві зазначила, що на день смерті її чоловіка залишилося спадкове майно, яке складається з квартири під АДРЕСА_1.

16 березня 2012 року державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. вивчивши спадкову справу, винесла постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка набута у період зареєстрованого шлюбу, щодо виділу права власності пережившому подружжю. Причиною відмову у вчиненні нотаріальної дії, державний нотаріус зазначила те, що мати ОСОБА_9, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року і відсутня можливість виконати вимоги законодавства України, а саме підпункт 2.1., пункт 2 глави 11 Правил вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Разом з тим, з висновками державного нотаріуса, які були підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії, суд погодитися не може та вважає постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій з підстав, наведених у ній незаконною з наступних підстав.

Так, відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 глави 11 «Правил вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 № 282/20595 у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видане на половину спільного майна.

На виконання вказаного пункту Правил вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позивач подала до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.

Між тим, положення п.п. 2.1. пункту 2 глави 11 «Правил вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» не передбачає отримання згоди спадкоємців померлого на видачу такого свідоцтва в обов'язковому порядку, натомість єдиним обов'язком нотаріуса у такому випадку є повідомити спадкоємців померлого про дані дії.

У судовому засіданні з'ясовано, що спадкоємці ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомлені про дані нотаріальні дії та не заперечували щодо видачі позивачці свідоцтва про право власності на частку майна, яке було придбано в шлюбі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Суд вважає, що державний нотаріус неналежним чином виконав свої обов'язки, не встановив, у спосіб визначений чинним законодавством, коло спадкоємців померлої ОСОБА_9, не виконав п. 2.2. та п. 2.3. «Правил вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» по відношенню до спадкоємців померлої ОСОБА_9 з метою належного виконання власних обов'язків та положень чинного законодавства.

Суд вважає, що внаслідок невиконання державним нотаріусом належним чином п.п. 2.2. та п.п.2.3. п. 2 глави 11 «Правил вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», було безпідставно відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі позивачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.

В ході розгляду справи судом встановлено, що за заявою державного нотаріуса, Головним управлінням житлового забезпечення на ім'я померлого ОСОБА_6 було видане свідоцтво про право приватної власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1, яка була придбана в період шлюбу позивачки ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_6

З огляду на зазначене, суд вважає, що державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори мав всі підстави для вчинення нотаріальної дії, а саме видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності, згідно ст.ст. 60-65 СК України.

На даний час державний нотаріус прийняв постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, що перешкоджає видачі свідоцтва про право власності на квартиру. Окрім цього, у спадковій справі відсутня копія свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, а тому суд вважає, що з метою захисту прав та інтересів позивачки необхідно зобов'язати Головне управління юстиції у м. Києві в особі Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори повторно, відповідно до вимог чинного законодавства та «Правил вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» розглянути заяву позивачки щодо видачі їй свідоцтва про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя, а саме на квартиру АДРЕСА_1, та в іншій частині позову відмовити.

За правилами ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог немайнового характеру, з відповідача Головного управління юстиції у м. Києві на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст. 19 Конституції України, ст.ст. 5, 49 Закону України «Про нотаріат», ст. 3, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 11, 57-60, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконної постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання видати свідоцтво про право на частку в спільному майні подружжя - задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.03.2012 року № 1307/02-14 винесену державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М..

Зобов'язати Головне управління юстиції у м. Києві в особі Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя, на квартиру під АДРЕСА_1, у зв'язку зі смертю іншого подружжя, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з Головного управління юстиції у м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Ісаєвська