Постанова

від 07.02.2013 по справі 2а-6236/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року 2а-6236/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Бучинський О.Й.,

від відповідача - Угольков Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промімпекс Трейд»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі

Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промімпекс Трейд» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 № 0000652301.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта перевірки, яким встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у зв'язку з формуванням податкового кредиту на підставі результатів здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрдрім». За твердженням податкового органу, укладений між позивачем і даним контрагентом правочин є недійсним (нікчемним), а отже, не створює юридичних наслідків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємство не порушувало пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в частині заниження сплати податку на додану вартість (рядок 25 Декларації з ПДВ) за червень 2011 року у сумі 160000,00 грн., оскільки висновок податкового органу про нікчемність укладеного між позивачем і ТОВ «Укрдрім» договору є помилковим і необґрунтованим, так як правочин повністю підтверджений первинними документами, податкова накладна, оформлена ТОВ «Укрдрім» має усі необхідні реквізити і підписана директором даного підприємства, повноваження якого встановлені і підтверджені відповідними установчими документами. На час виписки податкової накладної ТОВ «Укрдрім» було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 у справі № 2а-1772/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, що виявились у проведенні зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдрім», результати якої оформлені Актом від 07.03.2012 № 115/23-3/36302590. Таким чином, на думку позивача, відповідачем не доведено, що правочин, укладений між ТОВ «Промімпекс Трейд» і ТОВ «Укрдрім» не спрямований на настання реальних наслідків.

Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки правочин, який укладений між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Укрдрім» здійснено без мети настання реальних наслідків. Зокрема, як з'ясовано в ході проведення перевірки, у ТОВ «Укрдрім» відсутні будь-які матеріальні, технічні ресурси, трудові ресурси для виконання будь-якого виду діяльності. Послуги, які були надані позивачу ТОВ «Укрдрім» не відповідають тим основним видам діяльності, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, ВПМ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС опитано ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які згідно витягу з ЄДРПОУ від 06.06.2012 та розділу ІІ статуту ТОВ «Укрдрім» від 13.09.2011 є засновниками ТОВ «Укрдрім». Згідно протоколів допиту даних осіб, вони підтвердили, що не мають ніякого відношення до діяльності підприємства за період, який перевірявся податковим органом та не обізнані про те, чим саме займається дане підприємство, оскільки 09.08.2010 перереєстрували дане підприємство на громадянина ОСОБА_6.

Стосовно гр. ОСОБА_7, який є керівником даного підприємства і підписував первинну документацію, податковий орган зазначив, що відповідно до Висновку почеркознавчого дослідження від 03.02.2012 № 28 підписи від імені ОСОБА_7 в представлених на дослідження документах виконані іншою особою.

Також, СУ ДПС у м. Києві 02.03.2012 порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ «Укрдрім» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно за ч. 2 ст. 205 КК України та за ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК України за фактом підроблення документів ТОВ «Укрдрім» невстановленими слідством особами.

Як зазначає відповідач, вказані обставини свідчать про те, що господарська операція фактично не відбулась, тому документи, якими оформлена ця операція не можуть вважатися первинними документами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Промімпекс Трейд» за результатами якої складено Акт від 19.04.2012 р. №75/22-05/36964442 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промімпекс Трейд» (код за ЄДРПОУ 36964442), з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2011 року при взаємовідносинах з ТОВ «Укрдрім» (код за ЄДРПОУ 36302590)» (далі - Акт перевірки).

Відповідно до Акта перевірки, посадовою особою податкового органу встановлено, що між ТОВ «Промімпекс Трейд» (код за ЄДРПОУ 36964442), в особі директора ОСОБА_8 (далі - «замовник») та ТОВ «Укрдрім» (код ЄДРПОУ 36302590), в особі директора ОСОБА_7 (далі - «виконавець») укладено договір від 05.04.2011 № 5/04-11.

Згідно пункту 1.1. цього договору ТОВ «Укрдрім» виконує на користь ТОВ «Промімпекс Трейд» роботи по збиранню сільськогосподарської техніки та пусконалагоджувальні роботи.

На виконання даного договору ТОВ «Укрдрім» виписано податкову накладну від 30.06.2011 № 226 на суму 800000,00 грн. у тому числі ПДВ 160000,00 грн., складено Акт здачі-прийняття робіт від 30.06.2011 № УД-226.

Також в Акті вказано, що від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС акт від 07.03.2012 №115/23-3/36302590 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім» (код за ЄДРПОУ 36302590), яким встановлено, що операції здійснені ТОВ «Укрдрім» з контрагентами не мали реального товарного та матеріального характеру, оскільки не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

Крім того, до Управлінням податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від центрального МРВ Управління СБ України у м. Києві отримано копію висновку почеркознавчого дослідження від 03.02.2012 № 28.

Відповідно до вказаного висновку, спеціаліст сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ майор міліції Бондаренко Я.В. провів почеркознавче дослідження підписів ОСОБА_7, який згідно витягу з ЄДРПОУ від 06.06.2012 є керівником ТОВ «Укрдрім». За результатами дослідження спеціаліст дійшов висновку про те, що підписи від імені ОСОБА_7 на первинних документах виконані іншою особою.

Також, в ході перевірки встановлено, що СУ ДПС у м. Києві 02.03.2012 порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ «Укрдрім» з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно за ч. 2 ст. 205 КК України та за ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК України за фактом підроблення документів ТОВ «Укрдрім» невстановленими слідством особами.

З урахуванням викладеного, податковий орган встановив, що операції здійснені ТОВ «Укрдрім» не мали реального товарного та матеріального характеру, оскільки не встановлено наявності у контрагента позивача виробничих та офісних приміщень, трудових ресурсів, не виявлено наявності економічних або інших причин (ділової мети) ведення господарської діяльності. Таким чином, правочин укладений між позивачем та ТОВ «Укрдрім» відповідно до ст.ст. 215, 203 Цивільного кодексу України, є нікчемним, в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків.

На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного формування податкового кредиту та заниження сплати податку на додану вартість (рядок 25 Декларації з ПДВ) за червень 2011 року в сумі 160000,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2011 № 0000102301, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 200000,00 грн., з них 160000,00 грн. - за основним платежем, 40000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у Київській області.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою у Київській області прийнято рішення від 11.07.2012 № 1638/10/10-206/338-815, згідно з яким скаргу ТОВ «Промімпекс Трейд» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.05.2011 № 0000102301 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 39999,00 грн.

В решті вимог скарга ТОВ «Промімпекс Трейд» залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 08.05.12 № 0000102301 без змін.

В подальшому, позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПС України.

ДПС України залишило скаргу ТОВ «Промімпекс Трейд» без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 08.05.2012 № 0000102301 без змін, з урахуванням рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги ДПС у Київській області.

У зв'язку з цим, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012 № 0000652301, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 160001,00 грн., з них 160000,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 1 статті 236 Цивільного кодексу України визначає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

При проведенні перевірки податковий орган не позбавлений можливості робити висновки щодо нікчемності правочинів, у зв'язку з чим донараховувати грошові зобов'язання у разі встановлення неправомірності формування податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість.

У свою чергу, порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Із системного аналізу положень статей 198-201 Податкового кодексу України вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Отже, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Відтак, відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат та податкового кредиту, оскільки господарська операція має бути фактично здійснена, а первинні документи мають відображати її реальність, що і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності послуг, отриманих від контрагента та наданих за договором від 05.04.2011 року № 05/04-11, суд зазначає наступне.

Зі змісту договору від 05.04.2011 № 05/04-11 (п. 2.2.) вбачається, що виконані роботи по збиранню продукції виконавець здає, а замовник приймає по місцю поставки продукції на об'єктах.

Пояснюючи щодо процедури надання послуг ТОВ «Укрдрім» директор ТОВ «Промімпекс Трейд» повідомив суду, що підприємство спочатку придбавало деталі та елементи сільськогосподарської техніки в іноземних фірм, і оскільки у підприємства відсутні складські приміщення, техніку збирало ТОВ «Укрдрім» на власних виробничих потужностях. Зібрана техніка також зберігалась у ТОВ "Укрдрім" і у подальшому реалізовувалась іншим покупцям.

У зв'язку з тим, що у позивача були відсутні документи, які підтверджували зазначені обставини, судом в ході розгляду справи на підставі статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України було оголошено перерву з метою надання можливості позивачу надати ці документи суду.

Проте, позивачем документи, які підтверджують факт придбання деталей та елементів сільськогосподарської техніки з яких у подальшому збиралась сільськогосподарська техніка суду надано не було. Також суду не були надані документи, які підтверджують факт зберігання зібраної сільськогосподарської техніки у ТОВ «Укрдрім».

На підтвердження товарності операції, а саме, подальшої реалізації зібраної контрагентом техніки та проведення пусконалагоджувальних робіт представник позивача надав суду ряд угод купівлі-продажу, які були укладені між позивачем та його контрагентами, а також видаткові накладні, Акти прийому-передачі сільськогосподарської техніки.

Вивчивши та проаналізувавши дані документи, суд дійшов висновку, що вони не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав.

Так, наприклад, між позивачем та ТОВ «Преображенське» було укладено договір купівлі-продажу № 35/03, предметом продажу якого є борона Аmazone Catros 6001-2. Даний договір укладено 18.03.2011. Відповідно до Додатку № 1 до цього договору строк поставки товару 05.04.2011. Видаткова накладна № РН-0000026 до цієї угоди датована 11.04.2011.

У свою чергу, суд звертає увагу, що податкова накладна № 226 і Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг), який складений між позивачем і ТОВ «Укрдрім» на виконання укладеного між ними договору від 05.04.2011 № 5/04-11 датовані 30.06.2011, тобто пізніше ніж документи, які позивач надає на підтвердження подальшої реалізації товару.

Так само, на підтвердження реальності укладеної між ТОВ «Промімпекс трейд» і ТОВ «Укрдрім» угоди позивач надав суду копію договору купівлі-продажу № 55/04, укладеного між ТВО «Промімпекс Трейд» і ТОВ «Новатех Україна», який датований 05.04.2011 та предметом продажу якого є зрошувальна камера Clemens Shark. Акт прийому-передачі техніки згідно цього договору та видаткова накладна № РН-0000035 датовані 02.06.2011 та 31.05.2011, відповідно.

Такі ж обставини, а саме складення актів прийому - передачі сільськогосподарської техніки і проведення пусконалагоджувальних робіт, навчання персоналу, формування позивачем видаткових накладних до складення Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ «Промімпекс Трейд» і ТОВ «Укрдрім», вбачається і серед інших наданих представником ТОВ «Промімпекс Трейд» договорів, укладених з ТОВ «Альфа -Агро», ТОВ агрофірма «Сади України», Селянське (фермерське) господарство «ІЗГРЕВ», ВАТ «Джанкойський елеватор», ТОВ «Лан», ПСП «Дмитрівка», Селянське (фермерське) господарство «Оранта».

Тобто, із аналізу наданих представником позивача договорів та інших документів первинного обліку, на підтвердження факту придбання позивачем послуг у ТОВ «Укрдрім» з метою подальшого продажу сільськогосподарської техніки іншим підприємствам, вбачається, що правочини купівлі-продажу даної техніки були укладені позивачем і виконані ним до виконання ТОВ «Укрдрім» зобов'язань відповідно до договору від 05.04.2011 № 5/04-11.

За таких обставин, судом не встановлено зв'язку між фактом придбання послуг та господарською діяльністю підприємства позивача, з огляду на те, що факт реального здійснення господарських операцій за договором від 05.04.2011 № 5/04-11 між ТОВ «Промімпкс Трейд» та ТОВ «Укрдрім» не підтверджується.

Суд також приймає до уваги твердження податкового органу щодо невідповідності основних видів господарської діяльності контрагента позивача тим, які ним виконувались відповідно до укладеної угоди.

Зокрема, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних особі - підприємців від 29.01.2013 № 15727855 і від 05.02.2013 № 15788181 видами діяльності ТОВ «Укрдрім» є демонстрація кінофільмів, інші види оптової торгівлі, розповсюдження фільмів, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, виробництво фільмів, тиражування відеозаписів.

Тобто, діяльність по збиранню сільськогосподарської техніки і пусконалагоджувальні роботи не відноситься до основних видів діяльності ТОВ «Укрдрім», зареєстрованих у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на статут ТОВ «Укрдрім» в якому передбачено такі види діяльності як збирання сільськогосподарської техніки і пусконалагоджувальні роботи, оскільки в статуті ТОВ «Укрдрім», копія якого наявна в матеріалах справи, передбачено усі види господарської діяльності, які може здійснювати суб'єкт господарювання, тобто цей статут є типовим.

Також, слід звернути увагу на пояснення засновників ТОВ «Укрдрім», які були допитані у якості свідків посадовою особою ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 05.02.2013 № 157888181, засновником ТОВ «Укрдрім» є ОСОБА_4, ОСОБА_9 і ОСОБА_5

При цьому, відповідно до даних копії протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 05.09.2012 останній пояснив, що з моменту реєстрації ТОВ «Укрдрім» на посаду директора призначено ОСОБА_5, усі документи і печатка підприємства знаходились у нього, бухгалтерський облік вела його дружина ОСОБА_10.

На запитання чи призначав він разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_5 на посаду директора ТОВ «Укрдрім» громадянина ОСОБА_7, відповів не призначали, збори засновників щодо призначення ОСОБА_7 на посаду директора не проводили.

У свою чергу, у ході допиту ОСОБА_5 останній пояснив, що саме він був директором з моменту державної реєстрації ТОВ «Укрдрім», усі документи і печатка підприємств знаходились у нього, бухгалтерський облік вів особисто, оскільки підприємство не вело фінансово-господарської діяльності, подавав до податкової інспекції звіти з нульовими показниками.

На запитання чи призначав він разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_5 на посаду директора ТОВ «Укрдрім» громадянина ОСОБА_7, відповів, що не призначали, збори засновників щодо призначення ОСОБА_7 на посаду директора не проводили.

Оцінюючі докази у сукупності і взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що за відсутності дійсного економічного змісту в договорі, укладеному між позивачем і ТОВ «Укрдрім», внаслідок укладення договору позивач отримав очевидну податкову вигоду у вигляді завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до зменшення податку на додану вартість.

При цьому, твердження позивача про те, що рішеннями адміністративних судів визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, що виявились у проведенні зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдрім», результати якої оформлені Актом від 07.03.2012 № 115/23-3/36302590 на який посилається податковий орган в Акті перевірки не приймаються судом до уваги, оскільки ця обставина не спростовує висновків щодо безтоварності операції.

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, не можуть бути підставами для скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 № 0000652301, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя (підпис) Панова Г. В.

З оригіналом згідно

Суддя Панова Г.В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 лютого 2013 р.