Постанова

від 20.02.2013 по справі 2а-16557/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2013 року № 2а-16557/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПриватного акціонерного товариства «Укрспецконструкція» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення №0003322220 від 29.08.2012, ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Укрспецконструкція» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003322220 від 29.08.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-16557/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 14.01.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві та додаткові документи, що надавались під час розгляду справи.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, при цьому посилаючись на доводи, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Справа розглянута в письмовому провадженні з огляду на подане сторонами клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2012 Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0003322220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 222 000 грн., в тому числі, за основним платежем 148 000грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 74 000грн.

Підставою для прийняття вказаного спірного податкового повідомлення - рішення стали висновки акту перевірки від 17.08.2012 №314/22-205/31030585, за якими перевіркою достовірності та повноти відображення даних податкової накладної в декларації з ПДВ за квітень 2012 року встановлено порушення п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого ПрАТ «УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» завищено суму податкового кредиту за квітень 2012 на суму в 148000 грн.

Правова позиція Товариства полягає в тому, що оскільки до перевірки позивачем надано ряд податкових накладних, виданих ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», на загальну суму ПДВ 148000грн., а кожна з податкових накладних в частині суми ПДВ менша 10 000грн., то до позивача неможливо застосувати положення п.201.10 ПК України, з урахуванням п.11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Відтак, позивач вважає спірне податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, приймаючи до уваги наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, письмовими доказами, що наявні в матеріалах справи підтверджується, що 30.01.2012 між позивачем (покупець) та ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» укладено договір поставки товарів №3001.

Відповідно до п.1 Договору постачальник зобов'язується передати покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на умовах, що передбачені Договором.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно пп.2.2 Договору на кожну поставлену партію товару постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладу, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як видно з акту перевірки та не заперечується позивачем, за наслідками господарських взаємовідносин по Договору №3001, ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» на користь позивача виписано дві податкові накладні: податкову накладу №1397 від 27.04.2012 на суму ПДВ 74000грн. та податкову накладу №1396 на суму ПДВ 74 000грн., загалом на суму 148 000грн.

За наслідками отримання двох вказаних податкових накладних, позивачем здійснено бухгалтерську проводку по субрахунку 644 «Податковий кредит» - здійснено облік суми податку на додану вартість в розмірі 148 000грн., на яку підприємство отримало право зменшити податкове зобов'язання.

Таким чином, судом встановлено, а позивачем не заперечується, що вперше спірна сума податкового кредиту в 148тис.грн. була сформована ПАТ «Укрспецконтсрукція» за податковими накладними №1396 та №1397.

Однак, як зазначає представник відповідача, під час проведення контрольного заходу податковим органом встановлено, що податкові накладі №1397, №1396 на загальну суму ПДВ 148 000грн. не були зареєстровані контрагентом позивача ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» в Єдиному реєстрі податкових накладних, в той час як позивачем, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту в сумі 148тис.грн. до перевірки надано ряд інших податкових накладних, виданих також ТОВ «Бізнестандарт ЛТД» в кількості 16 штук, кожна з яких на суму ПДВ 9250 грн. (9250грн.*16 = 148 000 - спірна сума податкового кредиту).

Належним чином завірені копії податкових накладних в кількості 16шт. на загальну суму ПДВ 140тис., в тому числі 9250грн. ПДВ кожна, наявні в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене позивач, з однієї сторони, не заперечує факт видачі на його користь з боку ТОВ «Бізнестандарт ЛТД» податкових накладних №1397, 1396 на загальну суму ПДВ 148тис.грн., що не внесені в ЄРПН, в той же час вважаючи правомірним формування власного податкового кредиту у спірній сумі по іншим податковим накладним, що видані замість №1396, №1397, з огляду на наступне.

Як зазначає представник позивача у власних письмових поясненнях (вх. №03-4/5858 від 31.01.2013), аналогічна позиція викладена в письмових поясненнях головного бухгалтера ПАТ «Укрспецконструкція» (вх. №03-4/5858 від 31.01.2013), на виконання умов пп.2.2 Договору ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД» надав позивачу складені видаткові і податкові накладні від 24.04.2012 №1396, від 27.04.2012 №1397.

Враховуючи отримання вказаних накладних №1396, 1397, Товариством було внесено відповідні відомості до додатку 5 до декларації з ПДВ за квітень 2012 та складено реєстр отриманих податкових накладних за квітень 2012.

08.06.2012 Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва надіслала на адресу позивача Лист про проведення позапланової виїзної перевірки з ПДВ за період квітень 2012 по сумі ПДВ 148000,00грн. (по податковим накладним за №1396 від 24.04.2012 на суму ПДВ 74000,00грн. та №1397 від 27.04.2012 на суму 74000,00грн.). Саме з даного листа ДПІ, на чому наполягає ПАТ «Укрспецконструкція», позивач дізнався про те, що податкові накладні за №1396 від 24.04.2012 на суму 444000,00грн. в т.ч. ПДВ 74000,00 та №1397 від 27.04.2012 суму 444000,00грн. в т.ч. ПДВ 74000,00грн. не зареєстровані в ЄРПН, але включені до додатку №5 та до податкового зобов'язання ТОВ «Бізнесстандарт Лтд» за квітень 2012.

В той же час, як встановлено під час розгляду справи, з метою збереження права позивача на податковий кредит в сумі 148 000грн., ТОВ «Бізнесстандарт Лтд» замінив на користь позивача накладні №1396 та №1397 на податкові накладні №№1958, 1966, 1967, 1968, 1969, 1970, 1971, 1972, 1959, 1960, 1961, 1962, 1963, 1964, 1965, 1973 з розбивкою ПДВ в сумі 148тис.грн. на меншу суму, за для уникнення обов'язку реєстрації таких ПН в ЄРПН, так як іншого виходу, як зазначає представник позивача, із даної ситуації у ПАТ «Укрспецконструкція» не було.

В подальшому, 26.06.2012 позивач надав до ДПІ у Подільському районі м. Києва письмові пояснення за №109, згідно яких довів до відома контролюючого органу, що його контрагентом ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД» була допущена помилка, а податкові накладні за №1396 та №1397 дійсно не були зареєстровані в ЄРПН, але включені до додатку №5 та податкового зобов'язання за квітень 2012.

Стосовно не дотримання ПАТ «Укрспецконструкція» положень ч.11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивач зазначив, що оскільки про невнесення до ЄДРПН податкових накладних йому стало відомо лише з письмового запиту ДПІ у Подільському районі м. Києва 18.06.2012, ПАТ «Укрспецконтсрукція» було позбавлено можливості у строк, встановлений ПК України подати скаргу на свого контрагента.

Таким чином, на думку представника позивача, Підприємством було правомірно сформовано податковий кредит в спірній сумі 148тис.грн., а помилка, що допущена контрагентом, жодним чином не впливає на виникнення права на віднесення суми в 148 тис. грн. до податкового кредиту за квітень 2012 у добросовісного платника податків - позивача.

Проте, Окружний адміністративний суд м. Києва не вважає за можливе погодитись з вказаними твердженнями позивача як з достатніми та допустимими доказами правомірності формування ПАТ «Укрспецконтсрукція» податкового кредиту в сумі 148тис.грн., приймаючи до уваги також наступне.

Як вже зазначалось, згідно пп.2.2 Договору поставки товару на кожну поставлену партію товару постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладу, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час розгляду справи позивачем не надано, а судом не встановлено наявності доказів об'єктивної неможливості позивача надати до податкової декларації за квітень 2012 заяву зі скаргою на свого контрагента щодо не включення останнім податкових накладних №1396 та 1397 до ЄРПН.

Відтак, є можливим прийти до висновку, що диспозитивність правової норми п.201.10 ПК України надає добросовісному платнику податків право вибору щодо подачі до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, чого позивачем, на власний розсуд, зроблено не було, а Податковий кодекс України не місить в собі норми, яка б дозволяла платнику податків формувати податковий кредит на основі інших податкових накладних аніж ті, що були отримані таким платником безпосередньо за наслідками придбання товару (робіт послуг), які спричинили відповідні зміни в бухгалтерському обліку такого платника та його контрагента.

Відповідно до п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду правомірність спірного акту індивідуальної дії.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що, в даному випадку, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.