КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14741/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
28 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Медведєвій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - Добровольської Олени Юріївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року задоволено вказаний вище позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби № 0000222320 від 27.04.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 209832,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 104916,00 грн.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - Добровольська Олена Юріївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року.
За результатами перевірки складено акт № 309/40-40/12-20/20027449 від 13.04.2012 року, за змістом якого в ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 14.1.18, п. 14.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за жовтень 2011 року на 209831,8 грн., та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2011 року на 209831,8 грн.
На підставі акту перевірки № 309/40-40/12-20/20027449 від 13.04.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222320 від 27.04.2012 року.
Із акту перевірки та заперечень відповідача вбачається, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 27.12.2011 року № 752/7/23-325/24781539 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «АВС-Гранд»(код ЄДРПОУ 24781539) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентом-постачальником ТОВ «Вакус-Естейт»(код ЄДРПОУ 35311514) та контрагентами-покупцями за період жовтень 2011 року».
Як зазначено в акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 27.12.2011 року № 752/7/23-325/24781539, зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що ПП «АВС-Гранд» має стан « 8»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. У зв'язку з цим звірка фактично була проведена без дослідження первинної документації.
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі зазначених обставин зробила висновок про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПП «АВС-Гранд» з ТОВ «Вакус-Естейт» та контрагентами-покупцями за період жовтень 2011 року.
Позивач, не погоджуюсь з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позов є обґрунтованим та підтверджений належними та допустимими доказами.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції висновків акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 27.12.2011 № 752/7/23-325/24781539 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «АВС-Гранд»(код ЄДРПОУ 24781539) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентом-постачальником ТОВ «Вакус-Естйт»(код ЄДРПОУ 35311514) та контрагентами-покупцями за період жовтень 2011 року» з огляду на наступне.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Судом першої інстанції було встановлено, що в порушення вимог Податкового кодексу України ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було складено акт, а не довідку, як це передбачено вимогами податкового законодавства.
Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України "Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби".
Відповідно до вимог п. 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Крім того, як зазначено в акті від 27.12.2011 року № 752/7/23-325/24781539 ТОВ «Вакус-Естейт» було не єдиним постачальником ПП «АВС-Гранд» у жовтні 2011 року. Первинна документація ПП «АВС-Гранд» податковим органом не досліджувалась, висновки зроблені на підставі податкової звітності ТОВ «Вакус-Естейт» та ПП «АВС-Гранд».
Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ПП «АВС-Гранд» укладено договори, на виконання яких ПП «АВС-Гранд» було поставлено та передано у власність ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» сою українського походження, врожаю 2011 року.
Виконання сторонами зазначених договорів підтверджується належним чином складеними податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківською випискою, договорами складського зберігання зерна.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 198.3. Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП «АВС-Гранд» востаннє було підтверджено відомості про юридичну особу 14.10.2011 року. Інформація про відсутність ПП «АВС-Гранд» за адресою реєстрації була внесена до ЄДР 25.11.2011 року.
Якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб наявний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, то ця обставина, відповідно до пп. п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, є підставою для анулювання реєстрації платника податку.
За змістом довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на момент здійснення господарських відносин з позивачем статус відомостей про ПП «АВС-Гранд» було підтверджено.
Крім того, судом першої інстанції було перевірено товарність оподаткованих операцій та встановлено, що позивач використав придбані товарно-матеріальні цінності у власній господарській діяльності, що підтверджується договором № 510/2-010151 від 03.01.2012 року. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» поставлено та передано у власність ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» сою 2011 року врожаю.
Отже, на час здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «АВС-Гранд» останнє було належним чином зареєстроване як платник податку.
Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагента, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за недостовірні відомості про них, які можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Визнання фіктивним підприємства не тягне за собою недійсність угод, укладених з такими підприємствами з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті сум податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про них, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування на накладання штрафних санкцій.
Оскільки відповідач не надав доказів правомірності спірного податкового повідомлення-рішення колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо скасування даного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби - Добровольської Олени Юріївни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2013 |
Оприлюднено | 04.03.2013 |
Номер документу | 29703725 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мельничук В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні