Ухвала

від 28.02.2013 по справі 0124/4712/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 0124/4712/2012Головуючий суду першої інстанції:Прищепа О.І. Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

"28" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В., СуддівДралла І.Г., Іващенко В.В. При секретаріГранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим про визнання права власності на земельні ділянки, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 15 жовтня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа - Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим про визнання права власності на земельні ділянки, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку.

Вимоги мотивовані тим, що вона відповідно до державних актів на право власності на землю від 22.06.2006 року є власником земельних ділянок НОМЕР_1 площею 0,0497 га., НОМЕР_2 площею 0,0389 га., НОМЕР_3 площею 0, 0380 га., НОМЕР_4 площею 0,0383 га., НОМЕР_5 площею 0,0387 га., НОМЕР_6 площею 0,0403 га., НОМЕР_7 площею 0, 0389 га., НОМЕР_8 площею 0,0387 га., які розташовані на території АР Крим, м. Ялта, смт. Масандра, смт. Восход та мають цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруджень (присадибна ділянка).

Позивачу у січні 2010 року стало відомо, що на належні їй на праві власності земельні ділянки 26 листопада 2008 року були видані державні акти на право власності на землю на ім'я ОСОБА_7

Вважає своє право власності порушеним та просить його захистити шляхом постановлення судового рішення.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 15 жовтня 2012 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зазначає, що припинити її право власності на землю можливо лише на підставі ст.. 140 ЗК України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруджень (присадибна ділянка) на підставі державних актів на право власності на землю від 22 червня 2006 року: серія ЯБ № 532582 земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0497 га., серія ЯБ № 532581 земельна ділянка НОМЕР_2 площею 0,0389 га., серія ЯБ № 532580 земельна ділянка НОМЕР_3 площею 0, 0380 га., серія ЯБ № 532579 земельна ділянка НОМЕР_4 площею 0,0383 га., серія ЯБ № 532578 земельна ділянка НОМЕР_5 площею 0,0387 га., серія ЯБ № 532577 земельна ділянка НОМЕР_6 площею 0,0403 га., серія ЯБ № 532576 земельна ділянка НОМЕР_7 площею 0, 0389 га., серія ЯБ № 671980 земельна ділянка НОМЕР_8 площею 0,0387 га., які розташовані на території АР Крим, м. Ялта, смт. Масандра, смт. Восход.

На підставі акту Ялтинського міського управленні земельних ресурсів № 5921-2/10-25 від 05.04.2007 року державні акти на право власності на землю, видані на ім'я ОСОБА_8 списані та знищені. (а.с. 29)

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 26 жовтня 2006 року, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27 лютого 2007 року (а.с. 45-50) визнано недійсними укладені 28 квітня 2006 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 договори купівлі - продажу земельних ділянок №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 , розташованих за адресою АР Крим, м. Ялта, смт. Масандра, смт. Восход. Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянка, видані на ім'я ОСОБА_6 22 червня 2006 року:

серія ЯБ № 532582 земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0497 га., кадастровий номер 0111948100:03:001:0053;

серія ЯБ № 532581 земельна ділянка НОМЕР_2 площею 0,0389 га., кадастровий номер 0111948100:03:001:0052;

серія ЯБ № 532580 земельна ділянка НОМЕР_3 площею 0, 0380 га., кадастровий номер 0111948100:03:001:0055;

серія ЯБ № 532579 земельна ділянка НОМЕР_4 площею 0,0383 га., кадастровий номер 0111948100:03:001:0054;

серія ЯБ № 532578 земельна ділянка НОМЕР_5 площею 0,0387 га., кадастровий номер 0111948100:03:001:0024;

серія ЯБ № 532577 земельна ділянка НОМЕР_6 площею 0,0403 га., кадастровий номер 0111948100:03:001:0025;

серія ЯБ № 532576 земельна ділянка НОМЕР_7 площею 0, 0389 га., кадастровий номер 0111948100:03:001:0027;

серія ЯБ № 671980 земельна ділянка НОМЕР_8 площею 0,0387 га., кадастровий номер 0111948100:03:001:0026.

Ухвалою Верховного Суду України від 29 липня 2009 року рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 26 жовтня 2006 ргку та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 27.02.2007 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23.03.2010 року у задоволені позову ОСОБА_7 про визнання недійсним договорів купівлі - продажу земельних ділянок між ОСОБА_10 та ОСОБА_6; визнання недійсним державних актів на право власності на землю, відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14 жовтня 2010 року рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23 березня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_10, ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі - продажу земельних ділянок та державних актів на право власності на земельні ділянки з інших правових підстав. (52-54). Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.11.2011 року рішення Апеляційного суду АР Крим від 14 жовтня 2010 року залишено без змін (а.с.55)

Вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 13.05.2008 року ОСОБА_10 визнано винним та засуджено , у тому числі за використання завідомо підробленого документа, привласнення особливо важливих документів (дублікатів державних актів на вісім земельних ділянок), шляхом шахрайства з корисливих мотивів, крадіжку в особливо великих розмірах. Вироком встановлено, що ОСОБА_10, використавши підроблені документи, незаконно заволодів вісьмома земельними ділянками, які потім продав ОСОБА_6

Незаконність набуття права власності на спірні земельні ділянки ОСОБА_6 також встановлена у постанові Окружного адміністративного суду АР Крим від 29 травня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 року.

Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, зазначені угоди вчинені з порушенням публічного порядку, так як вони були спрямовані на незаконне заволодіння майном фізичної особи, їх недійсність встановлена вироком суду, тому є нікчемними та їх визнання їх недійсними на підставі ст. 215 ЦК України, не вимагається.

Згідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та (або) нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно з частиною другою статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України і, відповідно, до застосування судами загальною юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

З огляду на наведене, позивачем не доведено факту існування порушеного права, а тому у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції відмовлено обґрунтовано.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції та не є підставами для скасування рішення суду.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 308, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 15 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Суддя