Постанова

від 18.02.2013 по справі 801/1061/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2013 р. о 12:01 Справа №801/1061/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенніковій Ю.В., за участю

представника позивача - Аметової Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулось з адміністративним позовом Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправного та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000014010 від 08 січня 2013 року.

Адміністративний позов мотивований тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з ВПП у м.Сімферополі АР Крим ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» (ЄДРПОУ 32785994) з питань з питань взаємовідносин платником податків з питань взаємовідносин з ТОВ «ТД Владар-Харків» (ЄДРПОУ 32985994) за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.12.2012 року № 108/40-10/32785994, за висновками якого встановлено порушення Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового Коде ксу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за 2011 рік по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Владар-Харків» у загальній сумі 16261,34грн. у т.ч. за квітень 2011 року - 3468,34 грн., за червень 2011р. -12793грн., а також завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за 2011 року у сумі 16261,34 грн. , у т. ч. за травень 2011 року на суму 3468,34 грн., за липень 2011 р. -12793 грн. що привело до:

- зменшення суми від'ємного значення за квітень та червень на загальну суму 16261,34 грн. у т.ч. за квітень 2011р. - 3468,34 грн., за червень 2011 р. - 12793грн.;

- зменшення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в банку у травні та липні 2011 р. на загальну суму 16261,34 грн., у т.ч. за травень 2011р. - 3468,34грн., за липень 2011р. - 12793 грн.

На підставі акту було винесено податкове повідомлення -рішення № 0000014010 від 08 січня 2013 року яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 16261грн. по Декларації за травень 2011 року на 3468 грн., за липень 2011 року на 12793 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 6397,50 гривень, з яким позивач не згодний.

Представник позивача зазначає, що між ним та ТОВ «Владар-Харків» (ЄДРПОУ 32985994) укладений договір постачання товарно - матеріальних цінностей (акумуляторні батареї, зарядні пристрів) № 508/з від 21.04.2009 року та на час укладення договору контрагент був зареєстрований в якості юридичної особи, мав свідоцтво платника ПДВ, здійснення господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

До того ж, представник позивача наголошує, що позивач не мав обов'язку перевіряти чи використовує продавець власні або орендовані виробничі потужності, чи сплачені ним податки тощо.

З урахуванням викладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 січня 2013 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25 січня 2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень по суті справи суду не представив.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Отже, Спеціалізована державна податкова інспекція в м. Сімферополя АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Сімферополя АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, чи дотримані порядок, строки та підстави проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» є юридичною особою, яке 31.08.2004 року зареєстроване Виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АЕ № 565966 та статутом Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 20.04.11р., номер запису 111381050033000003

Суд зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100335329 від 04.05.2011р.

Таким чином, судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року, в якій відобразило податкове зобов'язання в розмірі 15724972 гривень, податковий кредит в розмірі 36213758 гривень, та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 20488786 гривень.

Відповідно до рядку 23 даної податкової декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 29886661 грн., а відповідно до рядку 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, складає 32452грн.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкового кредиту позивача за квітень 2011р. (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ, де наведені операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту) була включена сума ПДВ в розмірі 3468,34 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТД Владар-Харків» (ІПН 329475520306) у квітні 2011 року.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій відобразило податкове зобов'язання в розмірі 12946118 гривень, податковий кредит в розмірі 34511610 гривень, та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 21565492 гривень.

Відповідно до рядку 23 даної податкової декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 16702001 грн., а відповідно до рядку 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, складає 31577 грн.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкового кредиту позивача за жовтень 2011р. (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ, де наведені операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту) була включена сума ПДВ в розмірі 9293 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТД Владар-Харків» (ІПН 329475520306) у червні 2011 року.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, в якій відобразило податкове зобов'язання в розмірі 12607959 гривень, податковий кредит в розмірі 36288626 гривень, та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 23680667 гривень.

Відповідно до рядку 23 даної податкової декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 36644606 грн., а відповідно до рядку 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, складає 31577 грн.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкового кредиту позивача за грудень 2011р. (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ, де наведені операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту) була включена сума ПДВ в розмірі 3500 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТД Владар-Харків» (ІПН 329475520306) у червні 2011 року.

Судом встановлено, що відповідачем 29.11.2012 року прийнятий наказ № 303 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Кримський ТИТАН» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД Владар-Харків» (ЄДРПОУ 32947554) за період з 01.04.2011 по 30.06.2011року.

З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено з відома голови правління ПрАТ «Кримський ТИТАН» Шитманюка О.І. та головного бухгалтера Нижник Л.Г., повідомлених наказом СДПІ ВПП у м.Сімферополі АР Крим ДПС від 29.11.2012 р. № 303 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Кримський ТИТАН», який направлений поштою в адрес позивача 29.11.2012 року.

Судом встановлено, що СДПІ ВПП у м.Сімферополя АР Крим ДПС на підставі п.п. 78.1.1, п.78.1, ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та наказу ДПІ у м.Сімферополі АР Крим від 29.11.2012р. № 303 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт за №108/40-10/32785994 від 14.12.2012 року.

Згідно акту перевірка проводилася в період з 03.12.2012 року по 07.12.2012 року.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.10 акту при проведенні перевірки використані наступні документи: акт ДПІ у Дзержинському районі м.Харків від 29.02.2012 №520/32947554 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД Владар-Харків» з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ «Авелон-Д» (ЄДРПОУ 37191907) за період з 01.04.2011 по 30.06.2011, з ТОВ «ТП Альтекс» (ЄДРПОУ 37092593) за період з 01.05.2011 р. по 30.09.2011 року; акт документальних невиїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 р.; декларації з податку на додану вартість за квітень-липень 2011 року; документи надані в ході перевірки: журнали-ордери та відомості по рахункам, видаткові накладні, отримані податкові накладні, прибуткові ордери, рахунки-фактури; інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем:

- АРМ «Аудит»;

- АРМ «Галузь»;

- АРМ «Бест Звіт»;

- АІС «Облік податків і платежів»;

- ТАХ (2011);

- АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Як зазначено у акті перевірки, висновки якого покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, перевіркою правильності формування податкового кредиту та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р., встановлено, що згідно отриманої інформації від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, акт про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД Владар-Харків» (код ЄДРПОУ 32947554) з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ «Авелон-Д» (код ЄДРПОУ 37191907) за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р., з ТОВ «ТП Альтекс» (код ЄДРПОУ 37092593) за період з 01.05.2011 р. по 30.09.2011р., встановлено, що за даними додатку № 5 до декларації з ПДВ за травень, червень, липень 2011р. ТОВ «ТД Владар-Харків» до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ по взаєморозрахункам з ТОВ «ТП Альтекс». Однак, згідно акту № 2577/182/37092593 від 29.12.2011р., отриманого від ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова "Про неможливість проведення зустрічної звирки ТОВ «ТП Альтекс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Турбопласт Україна» (ЄДРПОУ 37189531) за травень 2011р., ПП «ОВД-Трейд» (ЄДРПОУ 37091177) за червень 2011 р. , ТОВ «ЮСАЕМ» (ЄДРПОУ 33010817) за серпень 2011р., ПП «Хармарт» (ЄДРПОУ 34018183) за серпень, вересень 2011 р., також 30.12.2011 року від ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова отримано акт № 2568/233/36223618 від 28.12.2011р. "Про неможливість проведення зустрічної звирки суб'єкта господарювання ТОВ «Авелон-Д» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ фірми «Ліон» (ЄДРПОУ 30590155), ТОВ «ЮСАЕМ» (ЄДРПОУ 33010817), ТОВ «Турбопласт Україна (ЄДРПОУ 37189531), ТОВ «Сапсан» (ЄДРПОУ 31092608) за період січень-червень 2011р. встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ «Авелон-Д» за квітень - липень 2011 р. та ТОВ «ТП Альтекс» за червень - вересень 2011 року включено суми ПДВ, які неможливо підтвердити за наслідками зустрічних перевірок вказаних контрагентів.

В акті перевірки відносно взаємовідносин ТОВ «ТД Владар-Харків» з контрагентами також зазначено, що правочини , укладені та таки, що виконуються від імені ТОВ «ТП Альтекс» та ТОВ «Авелон-Д» з постачальниками та покупцями, не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

За висновком ДПІ, у ТОВ «ТД Владар -Харків» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за квітень-вересень 2011 року по отриманим товарам від зазначених підприємств в зв'язку з цим товари (роботи, послуги) не придбувало, то й не могло поставити товар (роботи, послуги) на адресу покупців, та відповідно ці підприємства не могли його придбати та поставити товар на адресу інших покупців.

Враховуючи викладене, ДПІ дійшла висновку про те, що всі операції з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) за участю ТОВ «ТД Владар -Харків» з контрагентами, відображеними в акті перевірки, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, в тому числі за рахунок ПрАТ "Кримський ТИТАН".

Отже, за висновком СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим у ПрАТ "Кримський ТИТАН" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) від платника податків ТОВ «ТД Владар -Харків» в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України , а також відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з поставки ТМЦ та надання послуг з платником податків ТОВ «ТД Владар -Харків» за квітень, червень 2011 року у сумі 16261 грн., яка підлягає зменшенню.

До того ж, за висновком СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в квітні, червні 2011р. (рядок 19 декларації з ПДВ за квітень, червень 2011р.) підлягає зменшенню на 16261грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 16261грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у травні та липні 2010р. на 16261грн.

Згідно з п.п.54.3.2 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як зазначено в акті, перевіркою встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового Коде ксу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, яке виразилось у завищенні суми податкового кредиту з ПДВ на 16261 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у квітні та червні 2011 року на 16261грн., завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у травні та липні 2011р. на 16261 грн.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 108/40-10/32785994 від 14.12.2012р. СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000014010 від 08.01.2013р., яким ПрАТ «Кримький ТИТАН» на підставі п.п. 54.3 ст. 54 , п.58.1 ст. 58, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 16261 гривень у тому числі за травень у сумі 3468 грн., за липень у сумі 12793 грн., та застосовані штрафні санкції в розмірі 6397,50 грн.,

Позивач, не погодившись зі спірним податковим повідомленням - рішенням СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРК ДПС № 0000014010 від 08.01.2013р., звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення -рішення № 0000014010 від 08.01.2013р., судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки зазначені спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у період з квітня 2011 року, суд перевіряє їх відповідність нормам Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам. При цьому, необхідними підставами для відшкодування ПДВ з бюджету є наявність у платника податку податкової накладної, виданої продавцем товару та оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з ПДВ та докази використання отриманого товару в господарській діяльності.

Перевіряючи дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України, правомірність прийняття Спеціалізованою ДПІ ВПП у м.Сімферополі АР Крим ДПС податкового повідомлення -рішення № 0000014010 від 08.01.2013р., встановлення обґрунтованості формування позивачем податкового кредиту та бюджетного відшкодування за травень, липень 2011 року, здійснення оплати податків в ціні постачальника, фактичного отримання товарів та використання їх в господарській діяльності, правомірність визначення від'ємного значення з ПДВ, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Владар-Харків» є юридичною особою, яке являється платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №28315302, та витягом з Реєстру платників ПДВ.

Судом також встановлено, що ПрАТ «Кримський ТИТАН» також є юридичною особою та платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100335329 від 04.05.2011 року.

Таким чином, ТОВ «ТД Владар-Харків», виступаючі у якості продавців товарів, мають право виписувати податкові накладні, на підставі яких покупець ПрАТ «Кримський ТИТАН» може формувати податковий кредит, але за умовою, що операції, по яким придбаються товари, здійснюються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що 21.04.2009р. між позивачем та ТОВ «ТД Владар-Харьків» укладений договір купівлі-продажу № 508/3 на постачання товарно-матеріальних цінностей (акумуляторні батареї, зарядні пристрів) .

Щодо реального виконання договору № 508/3 від 21.04.2009р року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору ТОВ «ТД Владар-Харьків» (продавець) продає, а ПрАТ «Кримський ТИТАН» (покупець) купує товарно-матеріальні цінності (акумуляторні батареї, зарядні пристрів) у кількості і по цінам відповідно додаткам до договору.

За умов договору умовами поставки товару (згідно «Інкотермс - 2000р.») являється: FCA, м.Сімферополь. Доставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця.

Договір № 508/3 від 21.04.2009року підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору TOB «ТД Владар-Харків» здійснило позивачу поставку акумуляторів у квітня 2011 року на суму 20810грн., факт придбання якого підтверджується:

1) видатковою накладною № 140 від 13.04.2011 року на суму 20810 грн. у т.ч. ПДВ 3468,33 гривень;

- податковою накладною № 11 від 08.04.2011 року на суму 10405 грн. у т.ч. ПДВ 1734 17гривень;

- податковою накладною № 15 від 13.04.2011 року на суму 10405 грн. у т.ч. ПДВ 1734 17гривень;

Оплата позивачем отриманих товарів згідно рахунків за договором купівлі - продажу № 508/3 від 21.04.2011року здійснена на суму 20810 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 3468,33 гривень, що підтверджується :

- платіжним дорученням від 08.04.2011 року № 9375 на суму 10405грн. у т.ч. пдв 1734,17грн. з призначенням платежу: 50% передплата за акумулятори.;

- платіжним дорученням від 20.04.2011 року № 10488 на суму 2000 грн. у т.ч. пдв 333,33грн.;

- платіжним дорученням від 21.04.2011 року на суму 2000 грн. у т.ч. пдв 333,33грн.;

- платіжним дорученням від 22.04.2011 року № 10690 на суму 2000 грн. у т.ч. пдв 333,33грн.;

- платіжним дорученням від 26.04.2011 року № 10889 на суму 2200 грн. у т.ч. пдв 366,67грн.;

- платіжним дорученням від 27.04.2011 року № 11133 на суму 2205 грн. у т.ч. пдв 367,50грн.

Також, на виконання договору купівлі-продажу № 508/3 TOB «ТД Владар-Харків» здійснило позивачу поставку акумуляторів у червні 2011 року на суму 76758 грн., факт придбання якого підтверджується:

1) видатковою накладною № РН-252 від 22.06.2011 року на суму 1908 грн. у т.ч. ПДВ 318 гривень;

- податковою накладною № 74 від 22.06.2011 року на суму 1908 грн. у т.ч. ПДВ 318 гривень;

2) видаткова накладна № РН - 239 від 18.06.2011 року на суму 74850 грн. у т.ч. ПДВ 12475 грн.;

- податковою накладною № 40 від 14.06.2011 року на суму 21000 грн. у т.ч. ПДВ 3500 гривень;

- податковою накладною № 53 від 18.06.2011 року на суму 12705 грн. у т.ч. ПДВ 2117,50 гривень;

- податковою накладною № 49 від 16.06.2011 року на суму 20145 грн. у т.ч. ПДВ 3357,50 гривень;

- податковою накладною № 46 від 15.06.2011 року на суму 21000 грн. у т.ч. ПДВ 3500 гривень.

Оплата позивачем отриманих товарів згідно рахунків за договором купівлі - продажу № 508/3 від 21.04.2011року здійснена на суму 76758 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 12793 гривень, що підтверджується :

- платіжним дорученням від 14.06.2011 року № 15735 на суму 21000грн. у т.ч. пдв 3500грн. ;

- платіжним дорученням від 15.06.2011 року № 15936 на суму 21000 грн. у т.ч. пдв 3500грн.;

- платіжним дорученням від 16.06.2011 року № 16097 на суму 20145 грн. у т.ч. пдв 3357,50грн.;

- платіжним дорученням від 29.06.2011 року № 17252 на суму 2500 грн. у т.ч. пдв 416,67грн.;

- платіжним дорученням від 30.06.2011 року № 17481 на суму 3113 грн. у т.ч. пдв 518,83 грн.;

- платіжним дорученням від 01.07.2011 року № 17633 на суму 3000 грн. у т.ч. пдв 500грн.;

- платіжним дорученням від 04.07.2011 року № 17699 на суму 3000 грн. у т.ч. пдв 500грн.;

- платіжним дорученням від 05.07.2011 року № 17867 на суму 3000 грн. у т.ч. пдв 500грн.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують товарність спірних господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Суд встановив, що ТМЦ, отримані від TOB «ТД Владар-Харків» в квітні та червні 2011 року, в подальшому оприбутковано до складу № 01 та використано позивачем у автотранспортному цеху, що підтверджується прибутковими ордерами: № ТИ-0004043 від 14.04.2011р., ТИ-0007587 від 24.08.2011 р., ТИ-0007586 від 24.06.2011р. досліджених в судовому засіданні.

Як свідчать матеріали справи, придбані акумулятори були використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується вимогами-накладними № ТИ-0000666, № ТИ-0000531 від 25.10.2011р та актом на списання від 27.10.2011 р. № ТИ-0000530, а також картками складського обліку матеріалів на складі за номенклатурними номерами запчастин, привласненими при оприбуткуванні на основному складі № 01.

Таким чином, факт використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності у квітні та червні 2011 року підтверджено оприбуткуванням вищевказаного товару на складі № 01, належного позивачу, що підтверджено прибутковими ордерами, вимогами-накладними, а також картками складського обліку матеріалів на кожну запасну частину, де зазначено номенклатурний номер, дата запису, від кого одержано чи кому відпущено, прибуток, видаток, залишок.

Крім того, судом встановлено, що відповідач необґрунтовано зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень та липень 2011 року, оскільки ПрАТ "Кримський ТИТАН" не віднесені зазначені суми не лише до бюджетного відшкодування вказаних періодів, але й по податкового кредиту травня та липня 2011 року.

Так судом встановлено, що позивачем не було включено до податкового кредиту червня 2011 року суму ПДВ в розмірі 12793 грн. за зазначеними поставками що підтверджується додатком 5 до декларації з ПДВ за червень 2011 року. Включення зазначених сум ПДВ було здійснене Позивачем на суму 9293 грн. в жовтні 2011 року за податковими накладними:

- від 18.06.2011р. № 53 на суму ПДВ 2117,5 грн.;

- від 16.06.2011р. № 49 на суму ПДВ 3 357,50 грн.;

- від 15.06.2011р. № 46 на суму ПДВ 3 500 грн.;

- від 22.06.2011р. № 74 на суму ПДВ 318 грн., які були отримані позивачем 01.10.2011, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року (рядок 23-26 розділу 2 Отримані накладні), журналом реєстрації податкових накладних за жовтень 2011 року (рядок 68-71), (рядок 402 розділу 2 (Податковий кредит. Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту) додатка 5 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року).

Також на суму 3500 грн. в грудні 2011 року за податковою накладною від 14.06.2011р. № 40 на суму ПДВ 3500 грн., яка була отримана позивачем 28.12.2011р., що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 року (рядок 1614 розділу 2 Отримані накладні), журналом реєстрації податкових накладних за грудень 2011 року (рядок 940), (рядок 153 розділу 2 (Податковий кредит. Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту.) додатка 5 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту отримання товарів за договором 508/з від 21.04.2009 року, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем податкового кредиту у загальній сумі 16261 гривень у т.ч. у квітні 2011 року у сумі 3468 грн., у жовтні 2011 року у сумі 9293 грн. та у грудні 2011 року у сумі 3500 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що за травень та липень 2011 року по вказаному договору № 508/з від 21.04.2009 року відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16261 гривень безпідставно.

Висновок акту перевірки №108/40-10/32785994 від 14.12.2012 року про завищення на 16261 гривень, суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за травень та липень 2011 року, не підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПрАТ «Кримський ТИТАН» .

Враховуючи, що суд визнав необґрунтованим зменшення суми бюджетного відшкодування на 16261 гривень, суд приходить до висновку, що нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 6397,50 гривень також є безпідставним.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційне через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Таким чином податкове повідомлення рішення №0000014010 від 08.01.2013 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за травень та липень 2011 року на 16261гривні та нараховані штрафні санкції в розмірі 6397,50 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо посилань відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту та завищення бюджетного відшкодування, на інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМИ: "Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", ІС "Зустрічні перевірки", то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «ТД Владар - Харків» договору на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що СДПІ ВПП у м. Сімферополі в АР Крим ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ТОВ «ТД Владар - Харків» правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнаний, а відтак є дійсним, направленим на настання реальних наслідків.

Таким чином, податкове повідомлення -рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі АР Крим ДПС № 0000014010 від 08.01.2013 року належить визнати протиправними та скасувати.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судовий збір підлягає стягненню із Державного бюджету України шляхом його безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 226,59 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.02.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 21.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0000014010 від 08 січня 2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (ЄДРПОУ 32785994) судовий збір в розмірі 226,59 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Трещова О.Р.