Постанова

від 12.11.2013 по справі 801/1061/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/1061/13-а

12.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача- Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Мельник Марина Олександрівна, довіреність № 01.02-14/77 від 04.01.13,

представник відповідача- Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим - Грязнова Галина Михайлівна, довіреність № 1748/8 від 17.10.13,

розглянувши матеріали справи № 801/1061/13-а за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 18.02.13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, м. Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Північна 2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 позовні вимоги задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0000014010 від 08 січня 2013 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (ЄДРПОУ 32785994) судовий збір в розмірі 226,59 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, представник відповідача за задоволенні апеляційної с карги та скасуванні постанови наполягав.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про заміну на його правонаступника.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем у справі є Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 „ Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Кабінет Міністрів України постановив: реорганізувати шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2.

Згідно до зазначеної постанови, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим ДПС реорганізована, шляхом приєднання до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 „ Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Кабінет Міністрів України постановив: визначити територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якої стадії адміністративного процесу заміну відповідно сторони чи третьої особо її правонаступником.

Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає за необхідне замінити відповідача у справі на його правонаступника - Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року, в якій відобразило податкове зобов'язання в розмірі 15724972 гривень, податковий кредит в розмірі 36213758 гривень, та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 20488786 гривень.

Відповідно до рядку 23 даної податкової декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 29886661 грн., а відповідно до рядку 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, складає 32452грн.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкового кредиту позивача за квітень 2011р. (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ, де наведені операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту) була включена сума ПДВ в розмірі 3468,34 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТД Владар-Харків» (ІПН 329475520306) у квітні 2011 року.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якій відобразило податкове зобов'язання в розмірі 12946118 гривень, податковий кредит в розмірі 34511610 гривень, та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 21565492 гривень.

Відповідно до рядку 23 даної податкової декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 16702001 грн., а відповідно до рядку 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, складає 31577 грн.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкового кредиту позивача за жовтень 2011р. (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ, де наведені операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту) була включена сума ПДВ в розмірі 9293 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТД Владар-Харків» (ІПН 329475520306) у червні 2011 року.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» надало до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, в якій відобразило податкове зобов'язання в розмірі 12607959 гривень, податковий кредит в розмірі 36288626 гривень, та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 23680667 гривень.

Відповідно до рядку 23 даної податкової декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 36644606 грн., а відповідно до рядку 24 декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, складає 31577 грн.

При цьому, згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкового кредиту позивача за грудень 2011р. (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ, де наведені операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту) була включена сума ПДВ в розмірі 3500 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТД Владар-Харків» (ІПН 329475520306) у червні 2011 року.

08.01.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення 0000014010, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 16261грн. по Декларації за травень 2011 року на 3468 грн., за липень 2011 року на 12793 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 6397,50 гривень, з яким позивач не згодний.

Передумовою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 14.12.2012 № 108/40-10/32785994 документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» (ЄДРПОУ 32785994) з питань взаємовідносин з ТОВ «ТД Владар-Харків» (ЄДРПОУ 32985994) за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6, ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за 2011 рік по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Владар-Харків» у загальній сумі 16261,34грн. у т.ч. за квітень 2011 року - 3468,34 грн., за червень 2011р. - 12793грн., а також завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за 2011 року у сумі 16261,34 грн. , у т. ч. за травень 2011 року на суму 3468,34 грн., за липень 2011 р. -12793 грн.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 Податкового кодексу України виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Обов'язкові реквізити, що повинна містити податкова накладна, визначені п. 201.1 ст. ПКУ.

21.04.2009р. між позивачем та ТОВ «ТД Владар-Харьків» укладений договір купівлі-продажу № 508/3 на постачання товарно-матеріальних цінностей (акумуляторні батареї, зарядні пристрів) .

Підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які сплачені в складі вартості товарів, є належним чином оформлена податкова накладна.

Судом першої інстанції безперечно встановлено наявність видаткової накладної № 140 від 13.04.2011 року на суму 20810 грн. у т.ч. ПДВ 3468,33 гривень; податкових накладних № 11 від 08.04.2011 року на суму 10405 грн. у т.ч. ПДВ 1734 17гривень; № 15 від 13.04.2011 року на суму 10405 грн. у т.ч. ПДВ 1734 17гривень;

Оплата позивачем отриманих товарів згідно рахунків за договором купівлі - продажу № 508/3 від 21.04.2011року здійснена на суму 20810 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 3468,33 гривень, що підтверджується : платіжними дорученнями № 9375 на суму 10405грн. у т.ч. пдв 1734,17грн. з призначенням платежу: 50% передплата за акумулятори.; № 10488 на суму 2000 грн. у т.ч. пдв 333,33грн.; від 21.04.2011 року, № 10690 на суму 2000 грн. у т.ч. пдв 333,33грн.; № 10889 на суму 2200 грн. у т.ч. пдв 366,67грн.; № 11133 на суму 2205 грн. у т.ч. пдв 367,50грн.

Також, на виконання договору купівлі-продажу № 508/3 TOB «ТД Владар-Харків» здійснило позивачу поставку акумуляторів у червні 2011 року на суму 76758 грн., факт придбання якого підтверджується: видатковою накладною № РН-252 від 22.06.2011 року на суму 1908 грн. у т.ч. ПДВ 318 гривень; податковою накладною № 74 від 22.06.2011 року на суму 1908 грн. у т.ч. ПДВ 318 гривень; видатковою накладною № РН - 239 від 18.06.2011 року на суму 74850 грн. у т.ч. ПДВ 12475 грн.; податковою накладною № 40 від 14.06.2011 року на суму 21000 грн. у т.ч. ПДВ 3500 гривень; податковою накладною № 53 від 18.06.2011 року на суму 12705 грн. у т.ч. ПДВ 2117,50 гривень; податковою накладною № 49 від 16.06.2011 року на суму 20145 грн. у т.ч. ПДВ 3357,50 гривень; податковою накладною № 46 від 15.06.2011 року на суму 21000 грн. у т.ч. ПДВ 3500 гривень.

Щодо використання отриманого позивачем товару у господарській діяльності судом першої інстанції безперечно встановлено, що придбані акумулятори були використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується вимогами-накладними № ТИ-0000666, № ТИ-0000531 від 25.10.2011р та актом на списання від 27.10.2011 р. № ТИ-0000530, а також картками складського обліку матеріалів на складі за номенклатурними номерами запчастин, привласненими при оприбуткуванні на основному складі № 01.

Крім того, судом встановлено, що відповідач необґрунтовано зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень та липень 2011 року, оскільки ПрАТ "Кримський ТИТАН" не віднесені зазначені суми не лише до бюджетного відшкодування вказаних періодів, але й по податкового кредиту травня та липня 2011 року.

Так судом встановлено, що позивачем не було включено до податкового кредиту червня 2011 року суму ПДВ в розмірі 12793 грн. за зазначеними поставками що підтверджується додатком 5 до декларації з ПДВ за червень 2011 року. Включення зазначених сум ПДВ було здійснене Позивачем на суму 9293 грн. в жовтні 2011 року за податковими накладними: від 18.06.2011р. № 53 на суму ПДВ 2117,5 грн.; від 16.06.2011р. № 49 на суму ПДВ 3 357,50 грн.; від 15.06.2011р. № 46 на суму ПДВ 3 500 грн.; від 22.06.2011р. № 74 на суму ПДВ 318 грн., які були отримані позивачем 01.10.2011, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року (рядок 23-26 розділу 2 Отримані накладні), журналом реєстрації податкових накладних за жовтень 2011 року (рядок 68-71), (рядок 402 розділу 2 (Податковий кредит. Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту) додатка 5 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року).

Також на суму 3500 грн. в грудні 2011 року за податковою накладною від 14.06.2011р. № 40 на суму ПДВ 3500 грн., яка була отримана позивачем 28.12.2011р., що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 року (рядок 1614 розділу 2 Отримані накладні), журналом реєстрації податкових накладних за грудень 2011 року (рядок 940), (рядок 153 розділу 2 (Податковий кредит. Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту.) додатка 5 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року).

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підтвердження факту отримання товарів за договором 508/з від 21.04.2009 року, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем податкового кредиту у загальній сумі 16261 гривень у т.ч. у квітні 2011 року у сумі 3468 грн., у жовтні 2011 року у сумі 9293 грн. та у грудні 2011 року у сумі 3500 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що за травень та липень 2011 року по вказаному договору № 508/з від 21.04.2009 року відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16261 гривень безпідставно.

Висновок акту перевірки №108/40-10/32785994 від 14.12.2012 року про завищення на 16261 гривень, суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за травень та липень 2011 року, не підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПрАТ «Кримський ТИТАН» .

Таким чином податкове повідомлення рішення №0000014010 від 08.01.2013 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за травень та липень 2011 року на 16261гривні та нараховані штрафні санкції в розмірі 6397,50 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо нікчемності угод між позивачем та ТОВ «ТД Владар - Харків» через наступне.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені статтею 228 Цивільного кодексу України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу- землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000014010 від 08.01.2013 діяв поза межами податкового законодавства України.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 у справі № 801/1061/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 у справі № 801/1061/13-а змінити.

Викласти п. 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (ЄДРПОУ 32785994, вул. Північна 2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000) 226,59 грн. (Двісті двадцять шість грн. п'ятдесят дев'ять коп.) судових витрат".

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 у справі № 801/1061/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко