Постанова

від 20.02.2013 по справі 827/75/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2013 рокуСправа №827/75/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,

при секретарі Веселової О.Ф.,

за участю: представника позивача Іванової А.В. (довіреність № б/н від 28.01.2013 року); представника відповідача Агабабяна С.С. (довіреність № 03-08/355 від 08.01.2013 року); представника відповідача Леснінова І.Ю. (довіреність № 03-08/385 від 21.01.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня - Дар» до Севастопольської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми «Р» №№ 17, 18 від 22.11.2012 року,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня - Дар» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми «Р» №№ 17, 18 від 22.11.2012 року. Вказує, що з 27.08.2012 року Севастопольською митницею була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Добриня - Дар» в частині дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.09.2009 року по 31.07.2012 року. За результатами перевірки було складено акт № 009/2/123000000/00032088400 від 01.11.2012 року. На підставі акту перевірки Севастопольською митницею були прийняті податкові повідомлення форми «Р» № 18 від 22.11.2012 року про донарахування податку на додану вартість в розмірі 288 093,10 грн., № 17 від 22.11.2012 року про донарахування мита на товар, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 1 429 345,59 грн. Вважає, що податкові повідомлення форми «Р» прийняті незаконно та необґрунтовано.

Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «Р» №№ 17, 18 від 22.11.2012 року.

Ухвалою від 14 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 214 січня 2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що з 27.08.2012 року Севастопольською митницею була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Добриня - Дар» в частині дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.09.2009 року по 31.07.2012 року. За результатами перевірки було складено акт № 009/2/123000000/00032088400 від 01.11.2012 року. На підставі акту перевірки Севастопольською митницею були прийняті податкові повідомлення форми «Р» № 18 від 22.11.2012 року про донарахування податку на додану вартість в розмірі 288 093,10 грн., № 17 від 22.11.2012 року про донарахування мита на товар, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 1 429 345,59 грн. Вважає, що податкові повідомлення форми «Р» прийняті незаконно та необґрунтовано.

Представники відповідача з позовними вимогами не погодились повністю, просять у задоволенні відмовити. Обґрунтовують свої заперечення тим, що до виключної компетенції Державної митної служби України віднесено прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках, а також надання митним органа відповідних роз'яснень з метою забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. Рішення Держмитслужби України щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. За результатами планової виїзної документальної перевірки системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщувалися через митний кордон України ТОВ «Добриня-Дар» встановлено факт невірної класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів сушений єгипетський гібіскус для промислової переробки у харчовій промисловості. У зв'язку з чим вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень Севастопольська митниця діяла в межах наданих їй повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступне: 16.08.2012 року начальником Севастопольської митниці було прийнято наказ № 244-Г про створення групи по здійсненню планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Добриня-Дар» (том 1 а.с.104).

В період з 27.08.2012 року по 24.10.2012 Севастопольською митницею була проведена планова виїзна документальна перевірка стану дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Добриня-Дар» законодавства України з питань митної справи за період з 01.09.2009 року по 31.07.2012 року. За результатами перевірки було складено акт № 0009/2/123000000/00032088400 від 01.11.2012 року (том 1 а.с.26-39).

Перевіркою було встановлено наступні порушення з боку ТОВ «Добриня-Дар»: у порушення вимог ст.ст. 259, 267 Митного кодексу України (для митних оформлень до 01.06.2012 року) та ст. 58 Митного кодексу України (для митних оформлень з 01.06.2012 року) митна вартість товарів, оформлених за ВМД від 03.06.2010 року №№ 123000009/2010/001908, 123000009/2010/001912, від 25.05.2011 року № 123000009/2011/001433, від 31.05.2011 року №№ 123000009/2011/001524, 123000009/2011/001525, від 30.09.2011 року № 123000009/2011/002952, від 06.02.2012року №№ 123030000/2012/000157, 123030000/2012/000158, від 05.03.2012 року № 123030000/2012/000569, від 15.03.2012 року № 123030000/2012/000669, від 28.03.2012 року № 123030000/2012/000825, від 11.05.2012 року № 123030000/2012/001272, від 01.06.2012 року № 123030000/2012/001545, від 09.06.2012 року № 123030000/2012/001644, занижена на загальну суму 9 888,12 грн., в наслідок чого податки, що підлягали сплаті при митному оформленні сплачені не в повному обсязі; відповідно до пп. 54.3.2. п 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання TOB «Добриня-Дар», яке виникло внаслідок зменшення митної вартості імпортованих товарів, становить 1 987,99 грн., у тому числі з мита - 8,66 грн., з ПДВ - 1 979,33 грн.; встановлено факт невірної класифікації згідно УКТЗЕД товарів сушений єгипетський гібіскус (пелюстковий і подрібнений) для промислової переробки у харчовій промисловості, виробник «AHMED FATHY Co», країна виробництва - Єгипет, що був імпортований у період з 01.09.2009 року по 03.09.2011 року, та декларувався в межах товарної позиції 1211 УКТЗЕД за кодами 1211909700 (до 15.01.2011 року) і 1211908500 УКТЗЕД з 15.01.2011 року по 03.09.2011 року) - ставка мита 0%. Даний товар необхідно класифікувати в товарній підкатегорії 1212998000 УКТЗЕД (до 15.01.2011 року) і 1212997000 УКТЗЕД (з 15.01.2011 року по 03.09.2011 року) - ставка мита 15%. Встановлений факт є порушенням вимог Закону України від 05.04.2001 року № 2371-III «Про Митний тариф України», ст.ст. 7, 8, 17 Закону України від 05.02.1992 року № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф України», а також порядку заповнення граф ВМД, передбаченого Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 року № 307, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.05.2002 року за № 462/6750 (чинні на момент здійснення митного оформлення товарів); відповідно до вимог пп. 54.3.2. п 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання TOB «Добриня-Дар», яке виникло внаслідок невірної класифікації товарів, становить 1 510 955,23 грн.; податкове зобов'язання в сумі 1 512 943,22 грн. підлягає сплаті до Державного бюджету України з урахуванням строків, визначених ст. 102 Податкового кодексу України, у встановленому порядку.

На підставі акту перевірки № 0009/2/123000000/00032088400 від 01.11.2012 року керівництвом Севастопольської митниці були прийняті податкове повідомлення форми «Р» від 22.11.2012 року № 18 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Добриня - Дар» податку на додану вартість у загальній сумі 288 093,10 грн. (податок - 245 171,27 грн., штрафні санкції - 42 921,83 грн.) та податкове повідомлення форми «Р» № 17 від 22 листопада 2012 року про донарахування мита на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у загальній сумі 1 429 345,59 грн. (мито - 1 215 968,29 грн., штрафні санкції - 213 377,30 грн.) (том 1 а.с.81-86).

17.12.2012 року за вих. № 11.1/1.2-15.1/14076 Державною митною службою України було направлено на адресу ТОВ «Добриня-Дар» рішення про результати розгляду скарги (том 1 а.с.106-108), відповідно до якого податкові повідомлення Севастопольської митниці від 22.11.2012 року №№ 17, 18 було залишено без змін, а скаргу ТОВ «Добриня-Дар» - без задоволення.

Відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів», Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року (далі - Конвенція від 14 червня 1983 року).

Відповідно до пункту «а» статті 1 Конвенції від 14 червня 1983 року під «Гармонізованою системою опису та кодування товарів» розуміється номенклатура, що включає товарні позиції, субпозиції і відносні до них цифрові коди, примітки до розділів, груп і субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, наведені в додатку до цієї Конвенції.

Згідно з пунктом «а» статті 3 Конвенції від 14 червня 1983 року, Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури; використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Відповідно до частини другої статті 3 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV (далі - Кодекс № 92) (що діяв у період митного оформлення товару) митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Згідно зі статтею 311 Кодексу № 92, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до статті 313 Кодексу № 92, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - Порядок) (що діяв у період митного оформлення товару). Відповідно до п. 1 Порядку, цей Порядок визначає процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Згідно з п. 4 Порядку, Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД, а саме: приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні та запровадження додаткових одиниць виміру.

З урахуванням викладеного, судом робиться висновок, що митному органу надано право приймати рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, але він не має права змінювати шляхом доповнення чи поширювального тлумачення обсяг, тобто зміст розділів, груп, товарних позицій та субпозицій за межами національного рівня.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач у період з 01.09.2009 року по 03.09.2011 року здійснював ввезення на митну територію України 362 675 кг гібіскусу який було оформлено за 27 ВМД, вказаний товар декларувався в межах товарної позиції 1211 УКТЗЕД за кодами 1211909700 (до 15.01.2011 року) і 1211908500 УКТЗЕД (з 15.01.2011 року по 03.09.2011 року) (том 1 а.с.125-152).

Рішення щодо класифікації товару для митних цілей у порядку передбаченому статтею 313 Митного кодексу України, Севастопольською митницею не приймалося. Відбір проб (зразків) товару, переогляд товару, експертиза товару відповідачем не здійснювалися.

Законом України «Про митний тариф України» від 05 квітня 2001 року № 2371-III (далі - Закон № 2371) встановлено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, що є Додатком до Закону України «Про митний тариф України», Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (primafacie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Однак у разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищенаведеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatismutandis), положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до Закону України «Про митний тариф України» до групи 12 віднесені за кодом 1211 визначені: рослини, частини рослин, насіння та плоди, які використовуються в основному у парфумерії, медицині або для боротьби з комахами, паразитами тощо, свіжі або сушені, порізані або непорізані, подрібнені або неподрібнені, мелені або немелені: за кодом 1211 90 85 00 - інші.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181) (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), платником податку є будь-яка особа, яка імпортує товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання на митній території України.

Згідно з пунктом 35 статті 1 Кодексу № 92 пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур - операцій, пов'язаних із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із сплатою передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до підпункту «б» пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» при справленні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган.

Згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у пункті 2.4 статті 2 Закону, несуть відповідальність за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, що підлягає сплаті) особі, визначеній у підпункті «б» пункту 10.1 статті 10 цього Закону.

Відповідно до пункту 10.5 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, нараховані митним органом, підлягають зарахуванню платниками податку безпосередньо на рахунки державного бюджету (державного казначейства).

Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 у разі, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим законом.

Відповідно до підпункту «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо згідно із законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Статтею 43 Кодексу № 92 встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів. Митний контроль закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Що стосується листа Державної митної служби України від 16.12.2011 року № 11.1/2-16.2/16787-ЕП «Про внесення змін до листа Держмитслужби від 16.05.2011 року № 11.1/2-16/7598-ЕП», яким надано методологічні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, а саме: каркаде (висушені квітки гібіскуса) повинно класифікувати в товарній позиції 1212 УКТЗЕД , код товару 1212 99 70 00 суд зазначає наступне. Вказаний лист не є нормативно-правовим актом та носить лише інформаційний характер, зокрема, його було прийнято після проведення митного оформлення товару.

Судом встановлено, що при проведенні митного оформлення товару - гібіскусу протягом 2009 - 2012 роках митний орган погоджувався з віднесенням товару до відповідного коду УКТЗЕД, у зв'язку з чим мито та податок на додану вартість митним органом не нараховувалися. Зокрема, цей факт не заперечувався відповідачем.

Оскільки відповідач, приймаючи від позивача ВМД, погоджувався з відомостями щодо звільнення позивача від сплати податків та з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до пункту 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 відповідач не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань навіть у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема з посиланням на результати перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку про протиправність дій Севастопольської митниці щодо прийняття податкового повідомлення форми «Р» № 18 від 22 листопада 2012 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Добриня - Дар» податку на додану вартість у загальній сумі 288 093,10 грн. та податкового повідомлення форми «Р» № 17 від 22 листопада 2012 року про донарахування мита на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у загальній сумі 1 429 345,59 грн.

Постанову складено у повному обсязі 25 лютого 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» № 18 від 22 листопада 2012 року Севастопольської митниці про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Добриня - Дар» податку на додану вартість у загальній сумі 288 093,10 грн. (податок - 245 171,27 грн., штрафні санкції - 42 921,83 грн.)

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» № 17 від 22 листопада 2012 року Севастопольської митниці про донарахування мита на товари, які ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у загальній сумі 1 429 345,59 грн. (мито - 1 215 968,29 грн., штрафні санкції - 213 377,30 грн.)

4. Стягнути з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 38022717, ГУ ДКС України у м. Севастополі, МФО 824509, р/р 31214206784001, код платежу 35884906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня - Дар» (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, к. 13, код ЄДРПОУ 32088400) суму судового збору в розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Майсак