Рішення

від 07.02.2013 по справі 5011-47/16481-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/16481-2012 07.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маяк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекстрой"

про стягнення 111 528,77 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

Від позивача: Савенко М.М. - представники сторін

Від відповідача: Денисевич А.Р. - представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.02.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 111 528,77 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/16481-2012, розгляд справи було призначено на 13.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 розгляд справи було відкладено до 22.01.2013, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.01.2013 справу № 5011-47/16481-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/16481-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.02.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.02.2013 справу № 5011-47/16481-2012 передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду, у зв'язку із великою завантаженістю судді Курдельчука І.Д. та з виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/16481-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.02.2013.

В судовому засіданні 07.02.2013 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач згідно платіжного доручення № 590 від 14.05.2012 безпідставно перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., які відповідач безпідставно отримав та не повернув позивачу, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду про стягнення з відповідача наведеної суми.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.02.2013 заперечив проти заявлених позовних вимог, з урахуванням поданого ним відзиву на позовну заяву, в якому ТОВ «Антекстрой», наголошуючи на тому, що сторона мали намір укласти договір підряду і незважаючи на те, що письмова домовленість між сторонами відсутня, відповідач почав виконувати попередні роботи на виконання умов договору, який сторони мали у класти в майбутньому. Крім того, відповідач наголосив на тому, що оскільки позивач з власної помилки перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., а тому вимоги щодо стягнення 3 % річних є безпідставними. З урахуванням наведеного, позивач просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з платіжного дорученням доручення № 590 від 14.05.2012 (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. як передоплата за підготовчі роботи.

Проте, як зазначає позивач, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» станом на 14.05.2012 були відсутні будь-які договірні або зобов'язальні відносини з відповідачем.

Як зазначає позивач у позовній заяві, сторони лише мали намір укласти договір підряду, у зв'язку з чим позивач і перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., проте договору між сторонами так і не було укладено, а тому враховуючи те, що договірних відносин між позивачем та відповідачем не існувало станом на 14.05.2012, ТОВ «Агрофірма «Маяк» безпідставно перерахувало гроші на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 100 000,00 грн.

Позивач в позовній заяві зазначає, що у зв'язку із наведеним, 06.12.2012 ним на адресу відповідача було направлено вимогу (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), в якій ТОВ «Агрофірма «Маяк» просило відповідача повернути безпідставно отримані грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., що перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача згідно платіжного дорученням № 590 від 14.05.2012. Надсилання вказаної вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист від 07.12.2012 та фіскальним чеком поштової установи № 4735 від 07.12.2012 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як зазначав позивач у позові, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що відповідач безпідставно отримані грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. так і не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 100 000,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, наголосив на тому, що сторони мали намір укласти договір підряду, а тому незважаючи на те, що письмової домовленості між сторонами досягнуто не було, ТОВ «Антекстрой» розпочало виконання попередніх робіт, обумовлених із позивачем, на виконання умов договору, який сторони малиу класти в майбутньому, що підтверджується технічним звітом Приватного підприємства «Інженерно-техічна фіма АІФ» 2012 (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі). Зокрема, відповідач зазначив, що оскільки позивач з власної помилки перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., то вимоги щодо стягнення 3 % річних є безпідставними. Отже, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» задоволенню не підлягають.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Згідно з п.2.35 Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.

Згідно з статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем згідно платіжного доручення № 590 від 14.05.2012 було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 100 000,00 грн. як передоплата за підготовчі роботи про що зазначено в графі "призначення платежу" вищенаведеного платіжного доручення, однак, будь-яких договірних відносин між позивачем та відповідачем станом на 14.05.2012 - не існувало, оскільки сторони мали лише намір укласти договір підряду, який в майбутньому реалізовано не було.

У зв'язку і наведеним, позивач звернувся до відповідача із вимогою від 06.12.2012, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 07.12.2012 та фіскальним чеком поштової установи № 4735 від 07.12.2012, в якій просив відповідача повернути безпідставно отримані грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., що перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача згідно з платіжного доручення № 590 від 14.05.2012. Однак, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали справи свідчать про перерахування позивачем на розрахунковий рахунок відповідача без достатньої правової підстави грошових коштів в сумі 100 000,00 грн. , оскільки будь-які договірні або зобов'язальні відносини між сторонами відсутні, а відповідач не повернув грошових коштів, які були безпідставно перераховані позивачем відповідачу згідно платіжного доручення № 590 від 14.05.2012, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 100 000,00 грн. є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 100 000,00 грн.

Твердження відповідача про те, що ТОВ «Антекстрой» вже розпочато виконання попередніх робіт згідно умов договору, який сторони мали намір укласти в майбутньому, а тому підстави для повернення грошових коштів в сумі 100 000,00 грн. - відсутні, судом відхиляються, оскільки, як свідчать наявні матеріали у справі, між сторонами так і не було укладено договір в належній та допустимій формі, що встановлена приписами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України,а відтак будь-які зобов'язання між сторонами також - відсутні.

Зокрема, суд відзначає, що технічний звіт Приватного підприємства «Інженерно-техічна фіма АІФ», який наданий відповідачем на підтвердження викладених у відзиві на позовну заяву обставин, не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України, що підтверджує виконання робіт відповідачем саме на замовлення позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують погодження між сторонами вид, об'єм та характер робіт, що необхідний позивачу.

Серед іншого, позивач у зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 100 000,00 грн., просить суд стягнути 3 % річних за період з 15.05.2012 до 16.11.2012 в сумі 1 528,77 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено, що при нарахуванні 3 % річних позивачем допущено помилку при визначенні періоду нарахування таких, у зв'язку з чим, суд, враховуючи п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", здійснивши власний розрахунок 3 % річних задовольняє вказану вимогу позивача частково в сумі 1 487,67 грн. за період з 20.05.2012 до 16.11.2012.

Посилання відповідача на те, що оскільки позивач з власної помилки перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., то вимоги щодо стягнення 3 % річних є безпідставними, судом також відхиляються, з огляду на те, відповідач, порушивши приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", п.2.35 Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", не здійснивши повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів в сумі 100 000,00 грн., вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання , а виходячи зі змісту ст. 625 Цивільного кодексу України, 3 % річних нараховується саме внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання.

Також, позивачем заявлено вимоги про відшкодування йому за рахунок відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн., понесення яких підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме: договором про надання юридичних послуг адвокатом від 01.11.2012, який укладений між позивачем та адвокатом Савенко Мариною Миколаївною, актом наданих послуг від 16.11.2012, квитанціями до прибуткового касового ордеру від 01.11.2012 та від 16.11.2012 на загальну суму 10 000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 451 від 12.06.2009, посвідчення адвоката № 451 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

У відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору , сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже, враховуючи вищенаведене, судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекстрой» (код ЄДРПОУ - 37921719, 03194, м. Київ, вул. Зодчих, буд. 18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» (код ЄДРПОУ - 30885858, 17111, Чергнігівська обл., Носівський р-н., с. Лихачів, вул. Шевченка, буд. 6) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. - безпідставно перерахованих грошових коштів, 1 487 (одна тисяча чотириста вісімдесят сім) грн. 67 коп. - 3 % річних, 9 995 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 95 коп. - витрати на оплату послуг адвоката та 2 230 (дві тисячі двісті тридцять) грн. 10 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 13.02.2013