Ухвала

від 28.02.2013 по справі 5023/2993/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,   тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

"28" лютого 2013 р.Справа № 5023/2993/12 вх. № 2993/12 ОКРЕМА УХВАЛА Суддя  Лавренюк Т.А.   розглянувши  заяву ДПІ у Деснянському районі м. Києва по справі №  5023/2993/12 за позовом ТОВ "Кушнер", м. Київ до ТОВ "Фудмастер", м. Харків про стягнення 3 080,00грн. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнер" м. Київ звернулося до суду із позовною заявою, в якій просило суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 3 080,00грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.  Окрім того, позивач просив суд накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмастер", м. Харків. Рішенням господарського суду Харківської області від 14.08.12р. в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено, позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Фудмастер" на користь ТОВ "Кушнер" 3 080,00грн. основного боргу, 1609,50грн. судового збору. Окрім того, зазначеним рішенням суду було стягнуто з ТОВ "Кушнер" на користь держбюджету України 1 579,50грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Після набрання рішенням законної сили господарським судом було видано відповідні накази на примусове виконання судового рішення. Відповідно до ст. 9 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011р. № 3674 – VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Згідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. На підставі чого, наказ господарського суду Харківської області від  28.08.12р. про стягнення з ТОВ "Кушнер" судового збору в розмірі 1 579,50грн. на користь Державного бюджету України було направлено на адресу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби за місцем знаходження юридичної особи ТОВ "Кушнер". В наказі суд зазначив: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер", код ЄДРПОУ 32559075 (юридична адреса: 02192, м. Київ,                             вул. Миропільська,4, поштова адреса: 07442, Київська область, смт. Велика Димерка,                        вул. Броварська,148, р/р 260093051701 ПАТ "Банк Богуслав", МФО 380322) на користь держбюджету України (одержувач коштів -  УДКС у Дзержинському районі         м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 1 579,50грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову».           За заявою державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 28.08.12р. № 5023/2993/12 відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відмову у прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання від 29.11.12р. ВП № 35415386. Дану постанову мотивовано невідповідністю виконавчого документа вимогам пункту 3 частини 1 статті 18 Закону, оскільки в ньому не зазначено повне найменування та місцезнаходження стягувача. Зазначені дії державного виконавця суд вважає незаконними виходячи з наступного. Порядок вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішень суду регулюється Законом України "Про виконавче провадження" (далі за змістом - Закон). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Суд зазначає, що за виконавчим документом про стягнення на користь Державного бюджету України судового збору, стягувачем є держава від імені якої виступає орган державної податкової служби, на адресу якого і направляється виконавчий документ для пред'явлення його до органу державної виконавчої служби. Однак, орган державної податкової служби не є при цьому стягувачем. Зазначений висновок міститься також у ч. 3 ст. 8 Закону, де зазначено, що за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи державної податкової служби. В наказі господарського суду Харківської області № 5023/2993/12                     від 28.08.2012р. чітко зазначено, що стягнення за наказом здійснюється на користь Державного бюджету України та зазначено реквізити одержувача коштів. Також, суд звертає увагу на те, що у постанові державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду Харківської області № 5023/2993/12 від 28.08.2012р., державним виконавцем у графі стягувач вірно зазначено саме державу, після чого ним зроблено висновок про невідповідність цього виконавчого документа вимогам закону, оскільки у ньому не зазначено повне найменування та місцезнаходження стягувача (держави). За ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов; невиконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншими законами України. Наказ господарського суду від 28.08.12р. у справі № 5023/2993/12 відповідає за формою та змістом ст. 117 Господарського кодексу України та ст. 18 Закону і є виконавчим документом. Відповідно до ст.2 Закону обов'язок щодо належного виконання судових рішень покладено на органи Державної виконавчої служби. Невиконання такими органами судових рішень, зокрема наказів як виконавчих документів є порушенням закону. Згідно ст.11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві мав всі підстави для відкриття виконавчого провадження за наказом суду від 28.08.12р. по справі № 5023/2993/12, однак такі дії вчинені не були. Дії з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 35415386         від 29.11.12р. відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві в особі старшого державного виконавця Панченко І.І. не ґрунтувалися на законі та призвели до невиконання судового рішення - наказу господарського суду. Зазначені незаконні дії, в свою чергу, призвели до ненадходження коштів до Державного бюджету України. На скаргу органу державної податкової служби на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження начальником відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві була надана формальна відповідь, якою було відмовлено у задоволенні скарги. Відповідно до ст.90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації,  державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі. Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": 5.1. Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації). При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК України. 5.2. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи. За таких обставин, суд дійшов висновку, про наявність підстав для винесення окремої ухвали відносно відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, в установленому законом порядку відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України, на підставі чого вважає за необхідне повідомити Державний департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України та Головне управління юстиції про вищевикладене для вжиття відповідних заходів щодо осіб, внаслідок неправомірних дій яких не виконано судове рішення, та недопущення в подальшому таких дій. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - УХВАЛИВ: Надіслати окрему ухвалу Державному департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України та Головному управлінню юстиції для вжиття відповідних заходів щодо осіб, внаслідок неправомірних дій яких не виконано судове рішення, та недопущення в подальшому таких дій. Зобов'язати Державний департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України та Головне управління юстиції у місячний строк з дня одержання цієї ухвали про результати розгляду окремої ухвали повідомити господарський суд Харківської області. Окрему ухвалу направити відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві. Суддя                                                                                            Лавренюк Т.А.