Постанова

від 27.02.2013 по справі 6/5005/7270/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа № 6/5005/7270/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівКостенко Т.Ф., Корсака В.А. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ФАРМ", м. Донецьк доТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ про стягнення 372 919,44 грн.

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Колодочка Г.В.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ФАРМ" (далі за текстом - ТОВ "ІНВЕСТ ФАРМ") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ" (далі за текстом - ТОВ "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ") про стягнення 313 148, 00 грн. основної заборгованості за договором поставки товару, 48 016, 40 грн. пені, 1 360, 03 грн. інфляційних втрат та 10 395, 01 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2012 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з ТОВ "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ" на користь ТОВ "ІНВЕСТ ФАРМ" 313 147, 37 грн. основної заборгованості, 20 727, 27 грн. пені, 1 360, 03 грн. інфляційних втрат, 10 395, 01 грн. 3 % річних та судовий збір, в решті позовних вимог - відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу та штрафних санкцій за поставлену продукцію по оплаті за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт поставки позивачем товару і заборгованості відповідача в сумі 313 147, 37 грн. підтверджено наявними у матеріалах справи доказами та визнано відповідачем в Угоді від 20.06.2012 року , а товар в порушення умов договору своєчасно оплачено не було; вимоги щодо стягнення пені необхідно задовольнити частково з огляду на те, що позивачем в порушення приписів п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нараховано пеню за 369 днів замість 180 днів.

Не погоджуючись із судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розпорядженням від 20.02.2013 року № 03-05/82 сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М.. судді - Корсак В.А., Костенко Т.Ф.

Позивачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року - скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивача згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2011 року ТОВ "ІНВЕСТ ФАРМ" (постачальник) та ТОВ "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ" (покупець) було укладено Договір поставки № 4 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставляти та передавати у власність покупцю товар, найменування, кількість та асортимент якого сторони погоджують у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язувався приймати вищевказаний товар та своєчасно оплачувати його відповідно до умов даного Договору.

Згідно з розділом 6 Договору розрахунки за даним Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівкових грошових коштів в касу постачальника, а також за письмовою згодою сторін векселем або будь-яким іншим способом, передбачених діючим законодавством (п. 6.1 Договору). Покупець здійснює оплату товару протягом 45 днів від дати його отримання (п. 6.2 Договору).

В п. 3.10 Договору сторони погодили, що приймання товару за якістю повинно здійснюватись відповідно до виданого заводом-виробником сертифіката якості та відповідно до Інструкції П-7 Держарбітражу СРСР.

В п. 3.11 Договору визначено. що отримання товару за якістю та кількістю здійснюється представником покупця, який має відповідну довіреність згідно з діючим законодавством України.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі довіреності ТОВ "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ" серії 12ААВ № 212362 від 08.06.2011 року та згідно видаткової накладної № 01 від 08.06.2011 року ТОВ "ІНВЕСТ ФАРМ" передало відповідачу обумовлений сторонами Договору товар на загальну суму 340 008, 00 грн.

Також в матеріалах справи міститься Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 01.04.2011 року № 05.03.02-03/30883 про те, що товар відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку може бути використаний у заявленій сфері застосування.

04.05.2012 року ТОВ "ІНВЕСТ ФАРМ" звернулось до ТОВ "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ" з претензією про сплату боргу за умовами вищевказаного Договору в сумі 340 008, 00 грн., яку відповідач 18.05.2012 року отримав власноручно, але залишив без відповіді та належного реагування.

21.06.2012 року ТОВ "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ" на підставі накладної ЦС-1133 від 21.06.2012 року повернуло ТОВ "ІНВЕСТ ФАРМ" товар на суму 26 860, 63 грн., у зв'язку з чим починаючи з 22.06.2012 року заборгованість відповідача, яку він визнав, перед позивачем за умовами вищевказаного Договору становила 313 147, 37 грн., про що відповідач зазначив в Угоді від 20.06.2012 року, в якій просив позивача зменшити суму боргу на 163 900, 00 грн., посилаючись на низький рівень реалізації товару.

Оскільки відповідач після часткового повернення товару на суму 26 860, 63 грн. в порушення умов Договору та чинного законодавства України у добровільному порядку не сплатив позивачу вартість отриманого товару і у нього виникла заборгованість в сумі 313 147, 37 грн. позивач був змушений звернутись до суду з даними позовними вимогами.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу та штрафних санкцій за невиконання умов договору поставки, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було здійснено поставку товару відповідно до видаткової накладної № 01 від 08.06.2011 року.

Згідно вказаною накладною позивач передав, а відповідач на підставі довіреності ТОВ "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ" серії 12ААВ № 212362 від 08.06.2011 року прийняв відповідно до умов Договору поставлений товар.

Проте, відповідачем не було виконано своїх зобов'язань по оплаті за поставлений товар за Договором поставки № 4 від 01.06.2011 року, у зв'язку з чим у відповідача після часткового повернення товару виникла заборгованість перед позивачем на суму 313 147, 37 грн.

Відповідно до п. 8.1 Договору поставки в разі порушення строків оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу від простроченої суми.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано, з посиланням на норми чинного законодавства дійшли висновку, що виходячи з наведених норм чинного законодавства та умов Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача 313 147, 37 грн. основного боргу за поставку продукції, 1 360, 03 грн. інфляційних втрат та 10 395, 01 грн. 3 % річних є обґрунтованими та такими, що правомірно підлягають задоволенню.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що вимоги щодо стягнення пені необхідно задовольнити частково в сумі 20 727, 27 грн. з огляду на те, що позивачем в порушення приписів п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нараховано пеню за 369 днів замість 180 днів.

Поряд з цим колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи ТОВ "МЕД-СЕРВІС ІНВЕСТ", викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді та обґрунтовано ним відхилені.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходять до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року у справі № 6/5005/7270/2012 - залишити без змін.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді: Т.Ф. Костенко

В.А. Корсак