Постанова

від 29.01.2013 по справі 801/858/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2013 р. Справа №801/858/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Говорун М.Ф., за участю представників сторін,

прокурор - Блохіна Г.В.,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Коняшкін А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостанціонна мережа "Южний Експрес"

про стягнення.

Обставини справи. Кримський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Автономної Республіки Крим діючи в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостанціонна мережа "Южний Експрес" (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700,00грн., накладених постановою №147612 від 07.08.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.07.2012 року в м.Сімферополь проведено перевірку транспортного засобу марки «Мерседес Віто» д/н НОМЕР_1. Перевіркою встановлено, що відповідачем допущено порушення вимог ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено у ст.39 цього Закону, тобто без договору із замовником транспортних послуг. Постановою №147612 від 07.08.2012 до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 грн., яку до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.13р. відкрито провадженні по справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні прокурор Блохіна Г.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила останні задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі з тих підстав, що даний автомобіль відповідачу не передавався, водій ОСОБА_1 у трудових відносинах із відповідачам не перебуває, а тому рахують, що порушення з боку відповідача не відбулось.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" 05.04.2001 року № 2344-III (із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344) державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Із аналізу положень Закону України "Про автомобільний транспорт", Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим, щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон).

Таким чином позивач реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

З огляду на викладене, прокурор в межах наданих йому повноважень подав позов до суду в інтересах держави в особі позивача, який у спірних правовідносинах із відповідачем виступає суб'єктом владних повноважень, а відповідно спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Згідно зі ст.1 Закону №2344 автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 Закону №2344 встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ст. 39 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Територіальним управлінням головної державної інспекції було здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Так, 18.07.2012 року в м.Сімферополь проведено перевірку транспортного засобу марки «Мерседес Вито» р/н НОМЕР_1. Перевіркою встановлено, що відповідачем допущено порушення вимог ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено у ст.39 цього Закону, а саме договору із замовником транспортних послуг. За результатами перевірки складений акт від 18.07.2012р. №053780.

Таким чином, відповідачем, на підставі встановленого позивачем факту відсутності документів, під час здійснення перевезень вантажів, допущено порушення ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

На підставі цього акту Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову №147612 від 07.08.2012 про застосування до відповідача фінансових санкцій в загальному розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяті днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено постанову.

Відповідачем у порядку передбаченому ст. 71 КАС України не надані докази сплати заборгованості або оскарження постанови про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги прокурора належить задовольнити.

Що ж стосується пояснень представника відповідача, щодо тих підстав, що реально транспортний засіб марки «Мерседес Віто» р/н НОМЕР_1 відповідачу не передавався, а також, що водій ОСОБА_1 у трудових відносинах із відповідачем не перебуває, суд ставиться критично та до уваги не приймає з наступних підстав.

Так в судовому засіданні із матеріалів справи та пояснень представників сторін беззаперечно встановлено, що зазначені пасажирські перевезення під час здійснення перевірки вчинялись саме на підставі ліцензійної картки АА 747020 від 23.05.2012 року за ліцензією АД038529 з 23.05.2012 року, що належить саме відповідачу - ТОВ «Автостанційна мережа «Южний Експрес».

Як же вбачається із поштового повідомлення а.с.9, представник відповідача отримав листа від позивача із постановою про накладення на нього штрафу, однак остання до теперішнього часу ніким не оскаржена.

В судовому засіданні 29.01.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову у повному обсязі складено 04.02.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Автостанційна мережа «Южний Експрес» (ЄДРПОУ 36070748, розташоване за адресою: АР Крим, м.Сімферополь, вул.Красноармійська, 164) до Державного бюджету України (р/р № 31112106700002 держбюджету в УДКСУ у м.Сімферополі АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558, код бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи і інші санкції») фінансові санкції в сумі 1700 (тисяча сімсот) грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.